6 клас

 6 клас 

Опорні конспекти

Тема: Предки людини-хто вони?

1.Теорії походження людини.

-         Релігійна

-         Еволюційна

-         Космічна

2.Імовірні предки людини.

Найдавніші предки людини-австралопітеки.

Людиноподібна істота, яка була першим представником роду людського-«людина вміла». Жила вона в Афріці та Південно-Східній Азії. Приблизно1,5-2 млн. років тому.

Людина відрізняється від тварини вмінням виготовляти знаряддя праці.

Перший найдавніший період в історії людства називають кам’яним віком, тому що більшість знарядь праці виготовляли з каменю.

Періодизація кам’яного віку:

-         Палеоліт

-         Мезоліт

-         Неоліт

3.Пітекантропи

Пітекантроп-«людина прямоходяча» з’явився на території сучасної України 1млн. років тому.

Заняття: збиральництво, полювання.

Привласнюючий спосіб життя-спосіб життя, при якому людина отримує все що необхідно для життя від природи.

Знаряддя праці: рубила скребла, різці, палка-копачка.

Найдавніша стоянка на території сучасної України-біля села Королево (1 млн. років тому).

Стоянка-рештки поселення первісної людини.

4.Неандертальці.

Назва неандерталець походить від назви річки Неандерталь в Німеччині.

200 тис. років тому- льодовик, похолодання.

Винаходи: печери, вогонь, одяг.

Стоянка: грот(печера) Киїк-Коба в Криму.

Заняття: полювання, збиральництво,.

Привласнюючий спосіб життя.

Австралопітек, пітекантроп, неандерталець, кроманьйонець.

Тема Життя та заняття первісних людей

1.     Кроманьйонець-людина сучасного типу. «Людина розумна». З’явилась в Африці близько 200 тис. років тому. В Європі-40 тис. років тому. Вперше знайшли в печері Кро-Маньон (Франція).

2.     Заняття: полювання, збиральництво, рибальство (полювання на рибу). Привласнюючий тип господарства.

Знаряддя праці: спис, гарпун, сокира, ножи, голка, проколка.

3.     Родова община- колектив родичів, які живуть та працюють разом, мають спільне майно.

На чолі роду стояв старійшина, якого обирали на загальних зборах.

Матріархат-первісна форма роду, при якому жінка відігравала провідну роль в управлінні та господарстві.

Плем’я- декілька родів, які проживали в одній місцевості, мали спільну мову та звичаї.

Плем’я очолювала рада старійшин. Для вирішення важливих питань збирали народні збори. Військовий вождь-ватажок племені, який керував військом.

4.     Мезоліт (10-7 тис. років до н.е.)

Сучасні природні умови, тваринний та рослинний світ.

Винаходи: лук і стріли, бумеранг, човни, сітки, гачки. Приручили собаку.

Тема. Мистецтво та світосприйняття первісних людей.

1.     Мистецтво первісних людей.

-         Малюнки на стінах печер. Сцени полювання на звірів.

-         Статуетки

-         Пісні і танці

-         Музичні інструменти

2.     Світосприйняття первісних людей.

Релігія- віра у надприродні сили та поклоніння їм.

Язичництво- віра в багатьох богів, та поклоніння силам природи.

Форми релігії:

-         Тотемізм-віра в походження від спільного рослинного або тваринного предка.

-         Анімізм-віра в духів, душу, потойбічне життя, культ предків.

-         Фетишизм- віра в надприродні сили предметів.

-         Магія-віра в можливість впливати на явища природи, людей та тварин.

Практична робота «Основні стоянки і пам’ятки первісної доби на території України»

Запитання:

1. Назвати 5 стоянок палеоліту на карті с.29, записати у зошит.

2. Назвати 5 стоянок мезоліту на карті с.29, записати у зошит.

3. Як природні умови вплинули на тип житла та заняття мешканців Мізинській стоянки?

4. Які археологічні пам’ятки було знайдено на Мізинській стоянці? Про що вони свідчать?

5. Описати заняття людей, які проживали на Кирилівській стоянці на малюнку с. 31.

Тема. Значущі зміни в житті людей.

Неоліт (6-4 тис. років тому)

Неолітична революція-перехід від привласнювального до відтворювального господарства.

Заняття:

-         землеробство,

-         скотарство,

-         ремесло,

-         полювання,

-         рибальство,

-         збиральництво.

Ремесло-виготовлення виробів. Гончарство, прядіння, ткацтво.

Осілий спосіб життя.

Знаряддя праці:

-         мотика,

-         серп,

-         зернотерка,

-         ступки.

Енеоліт (мідно-кам’яний вік)-4-3 тис. до н.е. Перший метал-мідь. Перехід до металевого періоду.

Бронзовий вік (3-1 тис. до н.е.). Перший штучний метал-бронза (мідь та олово).

Сусідська община-територіальна спільність людей, члени якої не були родичами, але разом володіли землею, пасовищами, лісами.

Виникають міста. Чатал-Гуюк (Туреччина)-одно з перших міст, 9 тис. років тому.

Тема. Трипільська археологічна культура

1.     Як було відкрито Трипільську археологічну культуру?

Археолог Вікентій Хвойко знайшов наприкінці 19 століття сліди поселення біля села Трипілля на Київщині.

Археологічна культура-сукупність подібних археологічних пам’яток, поширених на певній території в певний період.

2.     Господарство трипільців:

-         Землеробство

-         Скотарство

-         Ремесло

-         Полювання

-         Рибальство.

Осілий спосіб життя. Матріархат. Держави не було.

«Культура мальованої кераміки».

Гончарство. Розмальовували посуд орнаментами. Біноклеподібна посудина для магічних дій.

Поклонялись Богині-матері, яка була богинею родючості.

3.     Поселення трипільців.

Протоміста: Майданецьке, Тальянки, Доброводи.

Житла розташовані колами навколо площі, де відбувались народні збори. Двоповерхові будинки.

В ІІІ тис. до н.е. трипільців витісняють скотарські племена.

Тема Виникнення найдавніших держав Стародавнього Сходу.

1.     Як і коли виникли перші держави Стародавнього Сходу.

Перші держави виникли там, де основним заняттям ставало землеробство. Люди жили осіло поблизу великих річок.

Іригація-система штучного зрошення.

Держава- організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку та оборони від зовнішніх ворогів.

Перші держави виникли на межі 4-3 тис. до н.е.

Країна-це місцевість, частина поверхні земної кулі.

2.     Які особливості і держав Стародавнього Сходу?

На чолі держав стояв правитель-цар або фараон, влада якого була спадковою.

Держава мала:

-         Територію,

-         Населення,

-         Міста,

-         Столицю,

-         Писемність,

-         Закони-правила, які обов’язкові для виконання населенням.

3.     Що означає цивілізація.

Цивілізація-це об’єднання людей, які мають спільні духовні цінності, організацію влади, культури, господарство.

 Тема Природа і населення Стародавнього Єгипту

1.     Особливості природно-географічних умов Стародавнього Єгипту.

Північно-східна частина Африки. Ніл-одна із найдовших річок світу. Починається у Центральній Африці. У верхній течії є пороги-вихід каміння на поверхню ріки.

Долина Нілу вузька (1 км). При в падінні в Середземне море Ніл створює дельту-поділ річки на рукави.

Стародавній Єгипет був розташований від першого порогу до Середземного моря.

Папірус-очерет, з якого робили матеріал для письма.

Оаза- територія в пустелі, де була вода та рослини.

Особливість клімату: дощів майже не буває. Два місяці-травень та червень дує вітер із пустелі-хамсин.

  Розливи Нілу починаються в червні, коли над горизонтом сходить зірка Сиріус.

Під час розливів Нілу ґрунт вкривався шаром чорного родючого мулу. Єгиптяни називали свою країну Кемет- «Чорна земля».

2.     Єгипет-«дарунок Нілу» (історик Геродот).

Діяльність людини: осушували болота, вирубували чагарники, будували дамби- насипи, що перегороджували річки.

Основне заняття єгиптян-землеробство. Іригація-система штучного зрошення. Проривали канали. Будували шадуф-пристрій, який піднімав воду.

Тема Організація суспільства і влади в Стародавньому Єгипті.

1.     Виникнення давньоєгипетської держави.

    В другій половині 4 тис. до н.е.  виникли номи-перші державні утворення.

Номи-перші державні утворення, потім так називались області Єгипту.

Наприкінці 4 тис. до н.е виникли дві держави: Північне царство в Нижньому Єгипті (в дельті Ніла) та Південне-у Верхньому Єгипті.

   В 3000 році до н.е. цар Південного царства Міна підкорив Північний Єгипет. Утворилась єдина держава. Перша столиця Єгипту-Мемфіс, через тисячу років столицею стало місто Фіви.

2.     Влада в Стародавньому Єгипті.

На чолі держави був правитель-фараон. Якого  вважали живим богом. Єгиптяни називали правителя Пер-О, що означало «Великий дім» (палац).

Фараон одноосібно керував державою, був верховним правителем та головнокомандувачем, призначав чиновників, видавав закони, оголошував віну та мир.

  Візир-помічник фараона. Був головним скарбником (завідував фінансами), стежив за зрошувальними каналами., збереженням зерна, будівництвом фортець.

Номархи-чиновники, які керували на місцях в номах-областях.

Вельможі-знатні та багаті люди.

Чиновники-люди, які перебували на державній службі.

Писарі-чиновники, які записували державні документи.

За порядком в державі наглядали  стражники та воїни.

Найбільшою частиною населення були землероби.

 Ремісники виготовляли різні вироби.

Частину населення складали раби-невільники.

Структура населення Єгипту

Фараон

Візир

Вельможі

Чиновники

Писарі

Стражники та воїни

Землероби та ремісники

Раби-невільники

3.     Спільна праця єгиптян.

Податок-обов’язковий збір коштів з населення на користь держави.

Населення виконувало загальнодержавну трудову повинність: будували канали, дамби.

Суспільство-сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, які мають спільну територію, культуру, цінності, норми поведінки, усвідомлення своєї належності до спільноти.

Тема Розквіт і занепад давньоєгипетської держави.

Утворення Нового царства.

В 1700 р. до н.е Єгипет заселили племена кочівників-гіксоси. Їхнє правління тривало 150 років.

В 1550 р. до н.е. фараон Яхмос І вигнав гіксосів. Утворилось Нове царство. Столиця- Фіви.

1.     Правління Хатшепсут.

В 15 столітті правила Хатшепсут –«Перша серед найвродливіших». Вона була регентом-виконуючим обв’язки голови держави при малолітньому синові Тутмосі ІІІ і правила 21 рік.

Діяльність Хатшепсут:

Ø Припинилися війни

Ø Будівництво храмів. Похована в храм у Луксорі.

Ø Морська експедиція до країни Пунт

2.     Правління Тутмоса ІІІ.

Діяльність Тутмоса ІІІ:

Ø Створив велике, навчене військо

Ø Почав застосовувати бойові колісниці

Ø Здійснив найбільші завоювання

Ø 17 поході, не було жодної поразки

Ø Похід проти Сирії та Палестини. Перемога в бою та захоплення фортеці Мегіддо.

Ø Захопив Фінікію, Нубію

Ø Кордони Єгипетської держави були від річки Євфрат до четвертого порогу Нілу.

Ø Утворилася «світова» Єгипетська держава

3.     Правління Рамзеса ІІІ.

Діяльність Рамзеса ІІ:

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T1/14-1

4.     Занепад Єгипетської держави.

Причини занепаду Єгипетської держави:

Ø Повстання підкорених народів Азії

Ø Військові походи виснажили державу

Ø Ослаблення верховної влади

Ø Реальна влада поступово переходила до жреців

Ø В країні не було єдності

Ø Злочинність, хабарництво чиновників

Ø В 1200 р. до н.е. напад «народів моря»-племен з Балканського півострова і островів Середземного моря. Єгипет втратив свої володіння в Азії

Ø В 7 ст. до н.е. ассирійці вторглися до Єгипту

Ø В 6 ст. до н.е. Єгипет завоювали перси

 

Тема Релігія в Стародавньому Єгипті

1.     Релігійні вірування давніх єгиптян.

Боги- могутні істоти, які керують людьми та природою.

Кожне явище природи пов’язували з богом.

Амон-Ра- бог сонця. З його вуст вийшли боги, із очей-люди.

Тот-винахідник писемності, навчив людей читати та писати, володів часом, розділивши його на роки, місяці, дні, часи. Зображували в вигляді людини з головою ібіса.

Геб-бог землі. Зображували в вигляді людини із головою змії.

Нут- богиня неба. Зображували у вигляді корови або жінки, що торкається землі кінчиками пальців рук та ніг.

Хапі- бог Нілу.

Міф-фантастичне оповідання про богів, героїв та уявних істот. 

2.     Міф про Озіріса та Ізіду

   У Стародавньому Єгипті вшановували бога Озіріса та його дружину Ізіду. Озіріс був сином бога землі та богині неба. Він став першим царем у Єгипті, а його дружина Ізіда − першою царицею. Вони мудро правили країною. Озіріс навчив людей землеробства й садівництва, а також багатьох ремесел – випікати хліб, споруджувати будинки, робити посуд, виготовляти прикраси й одяг та ін.

   В Озіріса був молодший брат Сет, бог зла і руйнувань – володар пустелі, гарячого вітру та солоної води. Сет ненавидів брата і вирішив його вбити. Він запросив Озіріса на бенкет, вбив його, а шматки тіла розкидав по всій землі. Вірна дружина Озіріса, богиня Ізіда, разом зі своєю сестрою, плачучи, зібрала докупи шматки тіла і поховала.  

      Ізіда тікає на болота, в Дельту, вона ховається від Сета в густих заростях на березі Нілу. Там у неї народжується від померлого Озіріса син Гор. Коли він підріс і змужнів, то вступив у боротьбу з Сетом. У жорстокому двобої Гор перемагає свого дядька і відбирає в нього владу. Потім спускається у гробницю до батька й оживляє його. Та Озіріс відмовляється повернутись на землю. Озіріс стає фараоном і суддею в царстві мертвих, Гор – покровителем земних фараонів, а Ізіда – заступницею усіх жінок і матерів.

     Коли під впливом гарячого суховія з пустелі природа завмирала, то давні єгиптяни вважали – це є справою Сета. Вони вірили, що під час посухи Озіріс помирає і переходить до царства мертвих. А коли розливаються води Нілу, зеленіють поля і дерева – це знову ожив (воскрес) Озіріс, бог умираючої та воскресаючої природи, цар і суддя в царстві мертвих.

3.     Заупокійний культ у давніх єгиптян

   Єгиптяни вірили, що після смерті людина переселяється в царство мертвих, а її душа продовжує жити, якщо зберегти тіло, у яке вона час від часу повертається. Тому з тіла померлого робили мумію, яку вкладали в труну – саркофаг і переносили в гробницю. Родичі померлого мали подбати про те, аби в нього було все необхідне в потойбічному житті. Тому гробницю наповнювали одягом, їжею, різним начинням, жертовними дарунками.

У гробницю клали також сувій папірусу – «Книгу мертвих». Діставшись до місця, де царював Озіріс, померлий поставав перед його судом. На думку єгиптян, «Книга мертвих» мала допомогти людині дістати виправдання на суді Озіріса.

Молитва померлого перед судом Озіріса (з Книги мертвих)

Я не здійснював несправедливості проти людей. Я не кривдив близьких. Я не говорив неправду в Місці Істини. Я не грабував бідних. Я не робив нічого супроти волі богів… Я не вбивав. Я не наказував убивати. Я не грабував могил. Я не мучив удів. Я не зробив нікому зла. Я не привласнював дари, які приносили в храм, не полював на священних тварин. Я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха…

   Праведність душі боги визначали за допомогою терезів. На одну чашу клали серце (у ньому, на думку єгиптян, містилася душа), на другу – пташине перо. Ваги тримав Анубіс, а вирок виносив Тот. Якщо серце переважувало, то померлий був грішником, і чудовисько – лев з головою крокодила – з’їдало його. Якщо померлий не мав гріхів, то оживав для подальшого вічного життя у раю.

4.     Піраміди. Сфінкс.

Піраміда-гробниця фараона.

Перша піраміда була побудова в ІІІ тис. до н.е.-ступінчата піраміда фараона Джосера. Піраміди розташовані в місцевості Гіза, на західному березі Нілу.

Найбільша піраміда фараона Хеопса. (2,3 млн. кам’яних брил, кожна вагою більше  2 тонн).

  Сфінкс-величезна статуя лежачого лева з головою людини (заввишки 20 м, завдовшки 73 м).

 Тема Культура та наука в Стародавньому Єгипті.

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T1/13-1

1.     Храми

Завдання: зайти на ссилку та здійснити екскурсію до єгипетського храму.

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T1/13-1

2.     Зображення людей

На  стінах гробниць зберіглись розписи. Там зображено сцени полювання, збирання врожаю, бенкети. Єгиптяни вірили, що зображення оживуть у царстві мертвих, та забезпечать радісне й щасливе життя на тому світі.

Скульптура –двійник людини. В статую може вселитися душа людини після смерті. Тому її робили схожою на померлого.

3.     Писемність

Письмо з’явилось в Єгипті наприкінці 4 тис. до н. е. Спочатку були малюнки, потім ієрогліфи.

Ієрогліф-знак єгипетського письма, який міг означати звук, склад або слово.

Могли писати зліва направо або згори вниз. Не відокремлювали слів при письмі. Новий абзац починався із червоної літери.

Основним матеріалом для письма в Єгипті слугував папірус – очерет зякого виготовляли паперовий матеріал

     Він виготовлявся зі стебел рослини папірус, який ріс на мілководді Нілу. Єгиптяни косили папірус, розрізали його стебла на тонкі довгі смужки і накладали їх краєм одну на одну. Краї підклеювалися так, щоб вийшов квадратний аркуш папірусу. На цей аркуш накладали другий шар зі смужок папірусу, але так, щоб їх волокна йшли перпендикулярно до волокон першого шару.   Смужки били дерев’яним молотком, щоб вони ущільнилися. Сік, який виділявся, склеював смужки. Потім папірус прасували і висушували. Виходив матеріал, на якому можна було писати (українське слово «папір» і походить від «папірус»).

    Щоб зробити папірус потрібної довжини, окремі аркуші склеювали. Для зберігання рукопис згортали в трубочку – сувій. Саме такий вигляд мали єгипетські книжки. В одному з музеїв зберігається сувій завдовжки понад 40м.

    До наших днів дійшли практичні підручники математики з прикладами із життя стародавніх єгиптян. Міцні знання математики були потрібні для спорудження каналів, обрахунку врожаю, обчислення нільських підйомів, організації експедицій та походів у далекі країни, будівництві тощо. У єгипетській писемності вже існували особливі знаки для позначення чисел.

Під час будівництва храмів, палаців, пірамід, вимірювання земельних ділянок та інших робіт єгиптянам доводилося обчислювати довжину і ширину, площу й об’єм. Мірами довжини у Стародавньому Єгипті були «лікоть», «долоня», «палець» і «ступня».

4.     Як лікували в Стародавньому Єгипті.

Значні успіхи в медицині. Існували зубні лікарі, окулісти, хірурги, які робили складні операції. Використовували бинти, накладали шви, лікували зуби.

 Використовували рослини, виготовляли настої, мазі, мікстури.

5.     Школи.

Школи існували при храмах. Навчались хлопці і дівчата. Вчилися читати і писати, вивчали науки. Могли вивчати іноземні мови. В особливих школах вивчали астрономію і медицину.

Навчання починалось з 5 років та продовжувалось 12 років

Тема Природа і населення Південного Дворіччя

1.     Географічне положення і природа Південного Дворіччя

Частина світу-Азія. Месопотамія (Міжріччя або Дворіччя)-країна, яка була розташована між річками Євфрат і Тигр, які впадали у Перську затоку.

Південне Дворіччя-зона пустельного клімату. Влітку: спека, засуха, піщані бурі. Взимку: зливи перетворювали низини у болота.

Розливи Євфрату і Тигру несподівані, бурхливі. Виник міф про Всесвітній потоп. Але намул був дуже родючий.

2.     Як природа вплинула на заняття жителів Південного Дворіччя.

В 5-6 тис. до н.е. на півдні Дворіччя, в районі Перської затоки виникла держава Шумер.

В 3 тис. до н.е. на півночі виникла держава Аккад.

Заняття населення: землеробство, скотарство, полювання та рибальство.

Каменю і лісу не було. Багато глини та очерету. Родючі ґрунти.

Проблеми господарства:

-         В Аккаді було недостатньо води;

-         В Шумері часті повені, болота.

Праця людей: будували канали для зрошення полів та осушення боліт, будували дамби, насипали пагорби. Іригаційне землеробство.

3.     Міста-держави

Місто-держава-держава, яка складається з міста та навколишньої території, має ознаки держави.

Міста Ур, Урук, Лагаш, Ашшур. Кожне місто-держава мало свої закони, казну, органи управління, військо.

Лугаль (велика людина)-володар міста-держави.

Будівельний матеріал- цегла, яку сушили на сонці. З глини: будівлі, бочки, посуд, іграшки, серпи, цвяхи, труби, домовини, конверти та матеріал для письма.

Вирощували зернові культури: просо, ячмінь, пшеницю. Винайшли плуг, в який запрягали биків та ослів. Урожаї двічі на рік.

Овочі: часник, цибуля, огірки, горох. Фінікова пальма-«дерево життя».

Розводили дрібну та велику худобу, птицю.

Розвиток торгівлі.

У ІІІ тис. до н.е. виробляли знаряддя праці з бронзи.

4.     На чому писали у Дворіччі.

На плитках з вогкої глини. Писали гострою паличкою.

Клинопис- писемність жителів Дворіччя.

Тема Стародавній Вавилон часів Хаммурапі

1.     Піднесення Вавилону.

В ІІ тис. до н.е. на Дворіччя напали кочові племена амореїв. Вони захопили Аккад та заснували столицю Бабілу-«Ворота божі». Греки називали Вавилон. Знаходився на торгових шляхах.

Найбільша могутність в ІІ тис. до н.е. за правління царя Хаммурапі.

Діяльність Хаммурапі:

Ø Будував канали.

Ø Найбільший канал «Хаммурапі-Благословення народів»

Ø Перший писаний закон

Ø Правило «око за око, зуб за зуб»

В 1600 р.до н.е. Вавилонія було захоплена.

2.     Релігійні вірування давніх мешканців Дворіччя.

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T2/16-1

Мешканці Дворіччя вважали, що світ заселений добрими і злими духами, могутніми божествами, які впливали на явища природи. Світ богів уявляли як державу. Найважливіші питання в «державі-всесвіті» вирішували на загальних зборах богів. Найголовнішими з них були: 

Енліль – бог землі й повітря, цар богів і покровитель земних царів; 

Ану – бог небосхилу; 

Шамаш – усезнаючий бог Сонця, охоронець справедливості; 

Іштар – богиня планети Венера, любові та чвар та інші.

Кількість божеств, що їх шанували в Дворіччі, була величезною. У кожній общині поклонялися власному богу-покровителю. Для основних богів будували зикурат – храм у вигляді багатоярусних східчастих споруд. При храмах зберігали запаси продовольства, які можна було використати в неврожайні роки.

3.     Наукові знання.

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/T2/16-2

1.     Ассирійська держава.

Північна частина Дворіччя. Місто Ашшур на березі Тигр.

Ассирійці перші почали використовувати залізну зброю та знаряддя праці. Створили могутню армію, яка складалась з колісничих, кінноти та піхотинців.

Протягом 9-7 ст. до н.е. ассирійці завоювали Південне Дворіччя, Сирію, Фінікію, частину Палестини. Столиця Ніневія- «Лігво левів».

За наказом царя Ашшурбаніпала звозили глиняні таблички-книжки. Була зібрана велика бібліотека.

В 612 р. до н.е. війська Вавилонії та Мідії зруйнували Ніневію. Ассирійська держава припинила своє існування.

2.     Халдейське царство.

    Після підкорення Ассирії правитель Вавилонії одержав частину земель, які належали ассирійцям, – Сирію, Фінікію, Палестину. Утворилося Халдейське (його ще називають Нововавилонське) царство, центром якого було місто Вавилон.

 

Найвідомішим царем Халдейського царства був Навуходоносор ІІ (605–562 рр. до н. е.). За його правління Вавилон стає торговим і культурним центром Передньої Азії. За підрахунками вчених, населення міста становило на той час майже 200 тисяч осіб.

    Навуходоносор перетворив Вавилон у неприступну фортецю, оточивши його високим та міцним муром (в окремих місцях його товщина сягала 12 м). Через місто проходила широка Дорога процесій. Вона починалась біля головних воріт, названих на честь богині Іштар. Башти воріт та стіни будинків на цій дорозі були облицьовані полив’яною плиткою із зображеннями різних звірів – биків, левів, драконів.

    Поблизу воріт розташувався царський палац з «висячими садами», де росли різноманітні дерева, кущі, квіти. «Висячими» їх називали тому, що були вони облаштовані на відкритих кам’яних плитах, покладених уступами на міцні цегляні склепіння. Навуходоносор наказав побудувати їх для своєї улюбленої дружини, що тужила у Вавилоні за зеленими пагорбами Мідії. «Висячі сади» викликали захоплення у всіх, хто їх бачив. Греки вважали їх одним із чудес світу.

    Поряд із царським палацом височіли храми й пишні будинки із садами та фонтанами для вельмож і жерців. У центрі міста підносилася Вавилонська вежа. Її висота становила 91 м. Жителі Вавилона вірили, що вона поєднує землю з небом і називали її «храмом наріжного каменя небес і землі».

    У 539 р. до н. е. до Вавилона підступило військо перського царя Кіра, яке без бою заволоділо містом. Вавилон було приєднано до могутньої Перської держави. Таким був кінець Халдейського царства.

3.     Персія.

Іранське нагір’я. У 6 ст. до н.е. перський правитель Кір ІІ створив сильне військо. Його син Камбіз завоював Єгипет. Утворилось Перське царство.

   Найбільша могутність за Дарія І:

Ø Поділив країну на 20 сатрапій. Сатрапія-область Персидського царства.

Ø Єдина грошова монета-золотий дарик.

Ø Прокладено широкі шляхи.

Ø Будував мости, палаци, храми.

Ø Столиці: Персія-Персеполь, Мідія-Екбатани, Елам-Сузи, Дворіччя-Вавилон.

Ø Загін охоронців-безсмертні (10 тис.)

20.11.20р.

     Тема Фінікія

1.     Географічне положення та природні умови Фінікії.

Східне узбережжя Середземного моря.

Зручне розташування: сходилися караванні та морські шляхи. Міста і селища на береговій лінії.

Заняття: мореплавство, рибальство, торгівля.

Міста: Бібл, Тір, Сідон. Міста були центрами торгівлі.

У Фінікії не було єдності. Кожне місто було самостійною державою. Мало свого правителя, закони, армію.

Фінікійці будували швидкохідні кораблі. Виготовляли скло (перші у світі)

    В кінці ІІ тис. до н.е. фінікійці винайшли алфавіт, який складався з 22 знаків. Кожен знак відповідав приголосному звуку і був літерою. Від фінікійського алфавіту походять алфавіти всіх європейських народів, зокрема українська абетка.

2.     Колонії  фінікійців.

Колонія- місце, яке заснували переселенці з іншої країни.

Метрополія- місто, яке заснувало колонію.

Колонізація-мирне, господарське переселення людей на вільні землі.

В 12-16 століттях до н.е. фінікійські колонії з’являються на узбережжі Середземного моря, на Кіпрі, у Північній Африці та на Піренейському півострові, в Британії.

Найбільшою колонією Африки стає Карфаген.

Колонії зазвичай ставали незалежними від метрополій.

     Тема Ізраїльсько-Іудейське царство.

1.     Заселення Палестини.

Ха-ібрі-«ті, що прийшли з-за річки». Були предками євреїв.

Почали вірити в одного бога-Ягве, який створив увесь світ і залишив людям заповіді, за якими вони мають жити.

Монотеїзм-віра в одного бога.

В 13 ст. до н.е. єврейські племена утворили союз Ізраїль і оселились в Палестині.

Заняття: землеробство, осіле скотарство, садівництво, торгівля.

2.     Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства

1030р. до н.е. першим царем Ізраїльсько-Іудейського царства обрано Саула. Після смерті Саула правив його син Давид.

  Цар Давид:

Ø об’єднав  ізраїльські племена у єдину державу Ізраїль.

Ø завдав поразку філістимлянам

Ø розширив кордони царства

Ø захопив Єрусалим, зробив його столицею, приєднавши гору Сіон.

Ø Єрусалим стали називати «Містом Давида»

Ø перенесли святині, переселилися жерці.

Ø Давид царював 40 років.

Правління Соломона:

Ø Ізраїльсько-Іудейське царство досягло найбільшої могутності.

Ø спорудив навколо Єрусалиму мури, побудував палац.

Ø збудував храм Ягве.

Після смерті Соломона його держава розпалася на два царства: Іудею та Ізраїль.

Тема Стародавня Індія

1.     Географічне положення та природні умови Стародавньої Індії.

Північна Азія, півострів Індостан.

Береги Індії омиваються:

із заходу-Аравійським морем,

зі сходу-Бенгальською затокою,

з півдня-Індійським океаном.

На півночі-гори Гімалаї. Річки: Ганг та Інд.

На північному заході, у долині річки Інд-сухій клімат.

Південна Індія відрізана ланцюгом гір. Плоскогір’я багате на поклади міді та заліза, золото. Дощі випадають нерегулярно.

Північно-Східна Індія розташована в зоні тропіків. З червня по вересень тут ідуть рясні дощі, розливи Гангу приносять родючий мул.

Джунглі-вічнозелені ліси.

2.     Індська цивілізація.

Перші поселення землеробів у західній долині Інд з’явилися в 4 тис. до н.е.

  Було виявлено 500 поселень. Найвідоміші міста: Мохенджо-Даро та Хараппа. Цивілізація: Індська або Доведійська. Існувала впродовж 2300-1700 рр.до н.е.

Мешканці міст мали писемність з ієрогліфів, яку вчені не прочитали.

Писали на тканині або на корі. Основне знань-археологічні знахідки.

Землеробство: пшениця, ячмінь, горох, цукрова тростина, рис, бавовна. Обробляли землю плугом, збирали врожай мідним серпом.

Скотарство: корови, вівці, свині, бики-зебу, буйволи, кури. Приручали слонів.

Ремесла: гончарство, ткацтво, ковальство, виробництво фаянсу.

Пересувалися на двоколісних візках, запряжених биками. Плавали на вітрильних човнах.

  Торгівля. Вивозили: бавовняну тканину, слонову кістку, цінну деревину. Купували: метали, коштовне каміння.

На початку ІІ тис. до н.е. жителі залишили міста. Причини не знаємо. В 1922 році археологи знайшли міста.

3.     Повсякденне життя населення. (прочитати)

https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R2/R3/19-1

   Особливий інтерес для науковців становлять руїни стародавнього міста Мохенджо-Даро, у якому, за даними археологів, проживало близько 30 тисяч осіб. Широкі та довгі вулиці простягалися з півночі на південь. Їх перетинали інші, що йшли із заходу на схід. Ширина вулиць сягала 10 м. Вони перехрещувалися під прямим кутом. Очевидно, у місті користувалися транспортом на колесах. На перехрестях кути будинків заокруглені, щоб не заважати вуличному рухові.

   Слід відмітити, що м. Хараппа було більше за площею, але воно значно більше зруйноване. Вулиці були забудовані дво- або триповерховими будинками з випаленої цегли. У кожному з них було внутрішнє подвір’я. Там готували їжу. Вогонь розводили в заглибленнях, які обкладали цеглою. На подвір’ях знайдено годівниці – це свідчить, що там тримали худобу. На нижньому поверсі розміщувалися кухня, колодязь, приміщення для зберігання продуктів.

    Майже в кожному будинку було обладнано душ і вбиральню. Використана вода стікала у загальноміську каналізацію. У Європі такий комфорт з’явився лише через чотири тисячоліття. На другому поверсі розташовувалися житлові кімнати. Будинки мали плоскі дахи з утрамбованою на них землею, де можна відпочити або поспати, якщо вночі було душно.

  Крім житлових будинків, у місті були харчевні, крамниці, склади, майстерні. У центрі міста стояла укріплена цитадель, оточена стінами з вежами. Там було облаштовано великий басейн для ритуального обмивання.

4.     Ведійська цивілізація та держава Маур′їв.

Північно-Східна Індія, долина річки Ганг.

В середині ІІ тис. до н.е. в Індію прийшли племена аріїв, які  розселилися та перешли до осілого способу життя. Використовували залізні знаряддя праці.

Виникла нова цивілізація-Ведійська, бо саме тоді складено священні тести Вед.

  Веди-релігійні збірки священних гімнів, жертовних молитов на честь арійських богів. Вона написані стародавньою мовою-санскритом в ІІ тисячолітті до н.е. Веди також містять факти історії.

Проіснувала Ведійська цивілізація з кінця ІІ тис. до н.е. до середини І тис. до н.е. у 8 столітті з’являються в долині Гангу міста. У середині І тис. до н.е. налічується 15 князівств.

 В ІІІ ст. до н.е. князівства об’єдналися в єдину державу Маур′їв. Столиця-Паталіпутра. В ІІ ст. до н. е.  державу Маур′їв розпалася.

Тема Релігія та культура Стародавньої Індії

1.     Варни.

Варна-закрита група людей, місце якої в суспільстві визначається звичаями та релігією.

Варни замкнені, шлюби лише між особами однієї варни.

Кожен індієць від народження належав до певної варни. Індійці вірили, що на варни людей розділив бог Брахма, визначивши їхні заняття, права та обов′язки.

Брахма створив варни:

Ø З уст-брахманів-жерців

Ø З рук-кшатріїв-воінів. Головний-цар.

Ø Зі стегон-вайш′я-землеробів, скотарів, ремісників.

Ø З ніг-шудр-слуг.

Поділ на варни вважався вічним. Шлюби між людьми різних варн були заборонені. Перейти до іншої варни було не можливо.

   НЕ ВХОДИЛИ ДО ЖОДНОЇ ВАРНИ-НЕДОТОРКАНІ.

Їхнім обов’язком було прибирання нечистот. Їм заборонялось жити в містах та селах.

Релігія давала надію людям, якщо вони будуть виконувати свої обов’язки, то після смерті зможуть народитися у вищій варні.

2.     Особливості релігійних вірувань стародавніх індійців.

Індуїзм одна із найдавніших релігій світу. Три важливі боги: Брахма, Вішну і Шива.

Брахма-«володар живих істот», творець світу. Він дав людям закони, поділив їх на варни.

Вішну-бог-охоронець, рятував людей від негараздів.

Шива- бог-руйнівник.

Індійці вірили, що душі померлих після смерті народжуються в іншому тілі. У якому саме залежить від кількості добрих і злих справ.

2.     Буддизм.

Буддизм виник в 6 столітті до н.е. засновник царевич Гаутама (Будда-просвітлений)

Будда вчив:

Ø Життя супроводжується стражданнями

Ø Причина страждань у бажаннях

Ø Якщо людина хоче звільнитися від страждань і знайти вічність, то повинна вести праведне життя.

Ø Виконувати правила:

·        не завдавати шкоди живим створінням,

·        не красти,

·        добувати хліб чесною працею,

·         говорити тільки правду,

·         не заздрити, не пити хмільного,

·        не задивлятися на жінок.

Ø Тоді людина врятується, не буде більше народжуватися на землі.

Буддизм поширився в Індії за царя Ашоки. Були побудовані монастирі.

3. Культурні досягнення стародавніх індійців.

Ступи-куполоподібні споруди, у яких зберігалися буддійські святощі.

Чайтьї-печерні храми. В скелі знаходилися приміщення та скульптурні зображення Будди.

Гра у шахи. Називалася «чотири роди військ» і була задумана між двома арміями.

Поеми «Магабгарата» та «Рамаяна».

Тема Історія Стародавнього Китаю

1.     Природні умови Китаю.

Велика Китайська рівнина. Річки: Хуанхе-«Жовта вода», Янцзи-«Блакитна або Довга ріка».

Хуанхе-бурхлива, затоплювала цілі області. Але ґрунти родючі, легко оброблялися. Багато риби та дичини.

2.     Життя населення держави Шан-Інь.

У середині ІІ тис. до н.е. в середній течії Хуанхе з’явилася держава Шан-Інь.

На чолі держави стояв ван-правитель. Основне заняття-землеробство.

Вирощували шовковицю, листям відгодовували шовкопрядів. Виготовляли шовк.

Торгівля була обмінною.

Мірилом цінності були особливі черепащки-каурі, зерно, шкіра.

3.     Царство Чжоу.

У 1000 році до н.е. чжоуські племена створили нову державу-Чжоу.

У 6-5 століттях до н.е. китайці навчилися добувати залізо. Стало можливо освоєння нових земель.  Поліпшується техніка обробітку землі. Зростає врожайність.

  Чжоу розпалася на декілька царств, які воювали між собою.

4.     Китайська імперія Цинь.

4-3 ст. до н.е. називають часом «Воюючих царств». Воювали правителі

7 найбільших царств. В 246 році до н.е. царства Цінь стає царевич Ін Чжен.

У 221 році до н.е. він об’єднав Китай під своєю владою і отримав

 ім’я Цинь Шихуанді- «Перший володар Цинь»

Діяльність Цинь Шихуанді:

Ø об’єднав Китай

Ø створив імперію Цинь

Ø ліквідовані кордони і назви колишніх царств.

Ø Територія імперії була поділена на 36 областей на чолі з намісниками

Ø Єдина монета, міри ваги

Ø Єдині закони і стиль письма

Ø Створив могутню армію

Ø Почав походи проти сусідніх країн

Ø Будував Велику Китайську стіну для захисту від кочовиків

Ø Збільшив податки в 20-30 разів

Ø Знищував вчених

Ø Спалював книжки

Ø Боявся змови і ночував в різних палацах

У 210 році до н.е. Цинь Шихуанді помер, його наступником став молодший син. Повстання народу знищило династію Цинь. У 207 році до н.е. сільський староста Лю Бан заснував нову династію Хань, яка правила до 220 року до н.е.

Тема Суспільне та культурне життя давніх китайців.

1.     На чому писали стародавні мешканці Китаю.

Писемність у Китаї виникла в ІІІ тис. до н.е.

За правління  династії Цінь було запроваджено єдине для всієї країни письмо.

Знаки письма Китаю- ієрогліфи. Ієрогліф означає окремо слово і є комбінацією рисок. Використовували близько 10 тисяч ієрогліфів.

   У І тис. до н.е. писали пензликом на дощечках з бамбука. Пензлик вмочували в лак, виготовлений із соку дерева. За допомогою шкіряного чи шовкового шнурка бамбукові дощечки з’єднували в особливу книгу.

   Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки.

Наприкінці І тис. до н.е. починають писати на папері. Ієрогліфи писали стовпчиками згори донизу.

2.     Положення вчення Конфуція.

Мудрець Конфуцій (Кун Фу-цзи-учитель Кун»). Він створив приватну першу школу.

Конфуціанство-вчення, що зародилось у 6 ст. до н.е. в Китаї. Головна мета людини полягає в прагненні досягти моральної досконалості.

Ідеї Конфуція:

Ø Китаєць має додержуватися народних традицій, норм поведінки.

Ø Лише за цієї умови можна досягнути  в країні процвітання та злагоди.

Ø Потрібно шанувати батьків та старших за віком.

Ø Міцна сім’я-це запорука сильної держави

Ø Володар повинен бути володарем, чиновник-чиновником, батько-батьком, син-сином.

Ø «Платіть добром за добро, а за зло віддячуйте по справедливості»

Ø Учні виклали його вчення у вигляді бесід з учителем

Ø Найвизначніша «Лунь юй»- «Бесіди і судження»

3.     Повсякденне життя жителів Стародавнього Китаю.

   У Стародавньому Китаї будинки спочатку будували з дерева, і тому вони не збереглися. Проте до нас дійшли їхні глиняні макети. В епоху Хань житла почали будувати з цегли-сирцю, а палаци правителя та будинки знаті – з випаленої цегли. У цей час з’являються покрівлі з черепиці. Під час зимових холодів житло опалювали за допомогою переносної грубки.

     Господарі будинку та гості сиділи на циновках, що вкривали долівку. Страви подавали на низенький столик. Щоб сісти за такий столик, китайці спочатку ставали на коліна, а потім присідали на п’яти. Спали китайці на ліжках, під голову підкладали подушки-валики.

    У середині І тис. до н. е. з’являються великі міста, які наче магніт притягували навколишній люд. Із часом вони стають перенаселеними – у них мешкало по кілька сотень тисяч людей. Центром міського життя була ринкова площа. На ринку можна було придбати різноманітний товар, книги, музичні інструменти, скористатися послугами цирульника, ворожки чи навіть поїсти гарячі страви. Утім, у переповнених містах не завжди було спокійно, адже великого розмаху набула злочинність.

    Основою для страв були крупи (рис, пшениця, чорне просо тощо), які готували на пару в спеціальному посуді з решітчастим дном. Споживали китайці також різноманітні овочі та фрукти, молочні продукти, страви з м’яса та риби.

Одяг та мода в Стародавньому Китаї

     Одяг стародавніх китайців не вражав різноманітністю. Більш того, чоловічі й жіночі вбрання майже не відрізнялися кроєм. У Стародавньому Китаї носили халат, який запинали направо і підперезували широким поясом. Низ халату та рукави були широкими. У простого люду – селян, ремісників, воїнів – халати зазвичай доходили до колін. Під ними носили сорочки з полотна або шовку приблизно такого ж крою і широкі штани.

     Щоб уберегтися від дощу, бідняки плели накидки з трави. Зимою китайців зігрівали шуби, підбиті лисячим або заячим хутром. Чоловіки носили також шкіряні фартухи довжиною до колін, які зав’язувалися на поясі. З IV ст. до н. е. китайці починають носити і штани. Із взуття китайці зазвичай носили туфлі на дерев’яній чи шкіряній підошві.

      Зачіски в Стародавньому Китаї

    Чоловіки в Китаї волосся не стригли, а укладали в пучок на потилиці або праворуч від верхівки. На голову вдягали шапки, їх форма постійно змінювалася. Часто китайці обмежувалися тим, що надягали на пучок з волосся шовковий мішечок. Жіночі зачіски були найрізноманітніших форм.   

     Волосся прикрашали гребенями й шпильками з підвісками, які тремтіли під час ходьби й мелодійно побрязкували. І, звичайно, важко уявити справжнього китайця без віяла (ними користувалися і чоловіки, і жінки), парасольки – шовкової або з бамбука й промасленого паперу, а також без мішечків з пахощами, які підвішували до пояса.

Тема Природа і населення Стародавньої Греції

1.     Географічне положення Стародавньої Греції.

Південна частина Балканського півострова та узбережжя Малої Азії.

Країна Еллада, народ-елліни. Римляни називали-греками.

Материкова Греція поділяється на три частини:

Ø Північна

Ø Середня

Ø Південна.

Області Північної Греції: Епір, Фессалія.

Області Середної Греції: Беотія, Аттика.

Області Південної Греції: Мессеня та Лаконіка.

З Північної Греції в Середню шлях пролягав через Фермопільський прохід-ущелину між високими горами та берегом моря. Гора найвища-Олімп.

Середня та Південна Греція поєднувалися Коринфським перешийком.

Південна Греція називається Пелопоннес.

2.     Природні умови Стародавньої Греції.

Клімат теплий. Зимою-дощі, морозів не буває. Влітку спекотно, дощів мало, річки пересихають.

  Вирощували: оливки, виноград.

  Грунт не родючий. Лише деякі райони були сприятливі для хліборобства.

Вирощували ячмінь. Зерно завозили із інших країн. Обмінювали зерно на вино та олію.

Розводили: кіз, овець, свиней.

Їжа: хліб, оливки, молоко, сир, овочі, риба та вино. М'ясо їли заможні люди.

Поклади міді та заліза, мармура.

Ремесла: ковальське, гончарство (посуд та черепиця).

3.     Море в житті греків.

Моря: Егейське, Іонічне, Середземне.

Західне узбережжя скелясте. Немає зручних бухт.

Східне узбережжя має бухти та острови.

Греки були вправними мореплавцями. Спочатку від острова до острова. Згодом навчилися будувати великі човни з вітрилами та здійснювати далекі подорожі.

Тема «Міфологія та релігія Стародавньої Греції»

   Уявлення греків про світ богів.

Язичництво-віра в багатьох богів, поклоніння силам природи.

Політеїзм-віра у багатьох богів.

За міфами історики вивчають звичаї, побут давніх греків, уявлення про будову світу, відносини у суспільстві.

    Міф про створення світу. Спочатку був хаос. Потім з’явилися  Земля-Гея і Небо-Уран. Світом почали правити їхні діти титани-боги диких сил природи. У титанів забрали владу боги, які встановили у світі порядок та закон. Боги жили на горі Олімп, тому називалися олімпійцями.  Світ поділили три брати: небо-Зевс, море-Посейдон, підземне царство-Аїд.

2.     Пантеон грецьких богів.

Пантеон-група богів, що належать до однієї релігії.

Очолює Зевс-повелитель богів та людей, надав закони. Уявляли з блискавкою.

Посейдон-бог моря, стихійних сил природи, покровитель мореплавства. Уявляли на колісниці з тризубом.

Аїд-повелитель царства мертвих. Після смерті душа людини повинна була податися у підземне царство.

Аполлон-бог сонячного світла і цілительства, покровителя краси та поезії.

Під його владою перебували дев’ять муз, покровительок мистецтва і наук.

Гефест-бог вогню та ковальства.

Афродіта-богиня краси та кохання.

Артеміда- богиня полювання, покровителька лісу.

Афіна-богиня мудрості, покровителька ремесл та наук, захисниця міст. Вона брала участь у битві богів з титанами, її називали Палладою-Переможницею.

Аїд-бог війни.

Ніка-богиня перемоги.

Гермес-вісник богів, бог торгівлі, покровителем торговців, винахідників, шахраїв. Його зображували у плащі, крилатому шоломі та чоботях з крильцями.

Деметра-богиня землеробства та родючості.

Діоніс-бог виноградарства й виноробства.

Крім загальногрецьких богів були місцеві божества. Німфи-богині джерел, у вигляді гарних дівчат.

Сатири-лісові божества, у вигляді старців, вкритих шерстю з копитами та козячими рогами.

 4.       Виписати до словника поняття: Мінотавр, Лабіринт, «нитка Аріадни», Артур Еванс,  Мінойська цивілізація, палацова цивілізація.

5.      Домашнє завдання не відправляємо.

6.      Готуємось до онлайн конференції.

Опорний конспект.

1.     Міф про Тезея.

   Як уже зазначалося, міфи можуть бути цінним історичним джерелом. В одному з них розповідається про найголовніший подвиг Тезея – визволення Афін від тяжкої страшної данини, яку треба було посилати критському цареві Міносу. Кожні дев’ять років до Міноса відправляли сімох дівчат та сімох юнаків, яких він віддавав на пожирання Мінотаврові – чудовиську з тілом людини і головою бика. Мінотавр жив у Лабіринті – споруді із заплутаними ходами. Той, хто потрапляв у Лабіринт, блукав і не міг знайти виходу, а всі ходи вели до центру, де був Мінотавр. Тезей вирішив покласти край цьому. Він вирушив разом з афінськими юнаками й дівчатами, які призначалися як данина, на Крит.

Дочка царя Міноса – Аріадна покохала Тезея. Потай від батька вона дала йому гострий меч та клубок ниток. Тезей прив’язав нитку біля входу в Лабіринт і пішов, розмотуючи клубок, шукати Мінотавра. Убивши його, Тезей, ідучи зі своїми супутниками за рятівною ниткою Аріадни, вийшов з Лабіринту.

   Збираючись на Крит, Тезей сказав батькові, якщо все скінчиться благополучно, то він підніме на кораблі білі вітрила, у разі нещастя – вітрила будуть чорними. Але захоплений успіхом Тезей забув про обіцянку і відплив під чорними вітрилами. Цар Егей весь час чекав корабля на березі. Він побачив чорні вітрила і вирішив, що його син загинув, тож з розпачу кинувся в море з високої скелі.

   Нині вислів «нитка Аріадни» означає спосіб, думку, ідею чи засіб, що допомагає знайти вихід зі скрутного становища або вирішити заплутане питання. Звідси у переносному значенні – порятунок.

2.     Відкриття Міноської цивілізації.

Англійський археолог Артур Еванс наприкінці ХІХ століття почав розкопки в місті Кноссі на острові Крит. Він знайшов палац, де можливо мешкав Мінос-правитель міста держави Кносс.

Палац був дво- або триповерховий. Мав водогін, каналізацію, освітлення. Прикрашений фресками-настінними розписами.

  Перший поверх займали комори, у яких зберігалися вино, олія, зерно, ремісничі вироби. Знаходилися майстерні, де працювали ювеліри. Гончарі, художники.

3.     Міноська цивілізація.

Цивілізацію острова Крит називають Мінойською. Це була одна із найдавніших цивілізації Європи. ІІІ-ІІ тис. до н.е.

Згодом знайшли руїни ще трьох палаців.

  Спочатку на Криті існувало чотири держави, центром кожної із яких був палац. У палаці та його околицях проживало декілька тисяч чоловік.

Тому Мінойську цивілізацію називають палацовою.

    Палаци були також центрами ремесла та торгівлі. У них розташовувалися склади з продовольством та майстерні.

   Найбільшої могутності Критська держава досягла і 16-першій половині 15 ст. до н.е. Цар Мінос об’єднав палаци в одну державу. Центром став Кносський палац.

    Мінос побудував величезний флот та знищив піратів. Відсутність оборонних укріплень свідчила про те, що критські міста не боялися нападу.

   Критяни займалися землеробством та скотарством. Виготовляли зброю з бронзи, прикраси із золота. Вони вміли будувати веслові та вітрильні судна. У критян було своє письмо, яке ніхто досі не зміг розшифрувати.

   Крит торгував країнами Стародавнього Сходу, зокрема з Єгиптом, Фінікією та Вавилоном. Завозили: деревину, метали, скло.

Вивозили: ремісничі вироби, сільськогосподарську продукцію.

   Наприкінці 15 ст. до н.е. на одному з островів Егейського моря відбулося виверження вулкана. В результаті підземного поштовху та величезної морської хвилі на Криті було зруйновано поселення та палаци, загинуло багато людей. Скориставшись цим, острів захопили ахейські племена

15.01.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Історія Ахейської (Мікенської) цивілізації»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 26.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Виписати до словника поняття: Генріх Шліман, ахейці, дорійці.

5.      Домашнє завдання не відправляємо.

6.      Готуємось до онлайн конференції.

7.      Готуємось до онлайн тесту за параграфами 25 і 26 -19.01.21р.

Опорний конспект.

1.     Як була відкрита Троя та Мікени.

  Гомер написав поему «Ілліада» про війну ахейців та троянців. Генріх Шліман вважав поему історичним джерелом. Місцевість у Малій Азії, на півострові Троада, поблизу пагорба Гіссарлик дуже схожа на опис у поемі.

Знайшли  залишки Трої.

2.     Ахейська (Мікенська) цивілізація.

На півдні Балканського півострова, на Пелопоннесі жили греки, які називалися ахейцями. Вони запозичили досягнення Криту: водогін, фрески, озброєння, релігію.

   З 16 століття формується Ахейська (Мікенська) цивілізація. Ахейці жили в невеликих державах, в яких правили царі. Держави не об’єднувалися, але вели спільну торгівлю, мали спільну мову та спосіб життя, хоча часто ворогували між собою. Центрами держав були палаци: Мікени, Тиринф, Пілос, Фіви та інші. Палацова цивілізація.

Палаци відрізнялися від критських: вони були фортецями. В Тиринфі стіни були викладені з величезних блоків вапняку масою до 12 тонн. Греки вважали, що це спорудили одноокі велетні-циклопи.

3.     Життя в палацах.

   Палаци-центри суспільного життя. Розміщалися військові казарми, ремісничі майстерні, водогін, приміщення для чиновників. У центрі палацу-величезна зала з вогнищем посередні. Тут цар здійснював правосуддя, вів державні справи, приймав гостей.

   Ахейці торгували з країнами Середземномор’я, Африки та Скандинавії. Вивозили: вино, оливкову олію, тканини, ремісничі вироби.

Завозили: золото, слонову кістку, мідь, олово, деревину, бурштин.

    Ахейці були войовничим  народом. Близько 1250 р. до н.е. ахейські держави здійснили вдалий похід проти Трої. Переможці не поділили здобич після падіння Трої. Вони розсварилися між собою і перестали підкорятися Мікенам.

    Наприкінці ІІ тис. до н.е. в Грецію з півночі прийшли племена дорійців. Вони по черзі підкорили ахейські держави.

19.01.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Практична робота. Тема «Грецьке суспільство за поемами Гомера»

Завдання:

1.     Прочитати параграф 27.

2.     Опрацювати опорний конспект.

3.     Відповісти на запитання письмово у зошиті.

Опорний конспект:

   Найчисленнішою верствою населення Греції в ХІ–ІХ ст. до н. е. були вільні землероби, які входили до общин. Земля вважалася власністю общини. Кожній сім’ї виділяли наділ для користування. Родина мала свою худобу, що випасалася на спільному пасовищі. Люди жили в невеликих будинках, які будували з необпаленої цегли, а дах покривали очеретом. Прості общинники, навіть знатні люди, не лише працювали поряд зі своїми рабами, а й жили з ними в одному будинку. Так, батько Одіссея спав разом зі своїми рабами на підлозі біля вогнища. Рабів використовували переважно в домашньому господарстві та як пастухів.

Основними заняттями населення в цей час були землеробство та скотарство.

Прочитайте уривки з «Одіссеї». Які культурні рослини вирощували стародавні греки в цю епоху?

І ячмені, і пшениця, і лози вино виноградне

В гронах розкішних дають, що примножує Зевс їм дощами.

(Одіссея, IX, 110–111)

...Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина –

Ні виноград, ні оливка, ні груша, ні грядки городні,

Ані смоковниця – тут без твого не росте піклування.

Подарував мені груш тридцять і яблунь десяток…

(Одіссея, XXIV, 245–247, 340–343)

Запитання (дати розгорнуту відповідь):

1.     Які наслідки мав прихід дорійців? (с.115-116)

2.     Який період історики називають «темними віками? Чому? (с.116)

3.     Виписати у зошит особливості сільського господарства в Греції у Х–ІХ ст. до н. е.. (опорний конспект)

4.     Які культурні рослини вирощували стародавні греки в цю епоху? (уривок з «Одіссеї»)

22.01.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Велика грецька колонізація»

Завдання:

1. Прочитати параграф 30.

2. Опрацювати опорний конспект.

3. Переглянути відео

4. Виписати до словника поняття: колонія, метрополія, колонізація, поліс, акрополь, агора

5. Домашнє завдання не відправляємо.

Опорний конспект.

1.     Причини Великої грецької колонізації.

Колонія – поселення, засноване переселенцями з іншої країни. Територія колонії включала місто і прилегли поля та пасовища.

Поліс-місто-держава

Метрополія – місто, яке заснувало колонію.

Колонізація-мирне, господарське освоєння землі.

Причини колонізації:

Ø Пошуки вільних земель. Нестача зерна

Ø Пошуки сировини та ринків збуту товарів

Ø Боротьба за владу між представниками демосу та аристократії

Ø Напади на Малоазійське узбережжя

Переселенці:

Ø Селяни

Ø Ремісники

Ø Торгловці

Ø Політичні вигнанці

У 8 ст. до н.е. починається Велика грецька колонізація. Тривала до 6 ст. до н.е.

2.     Відносини між колоніями та метрополіями.

Колонії не залежали від метрополій. Кожна колонія мала уряд, військо та власну монету.

Вищими органами влади в полісах були народні збори, які вирішували основні питання життя громади. Лише в Боспорському царстві при владі були царі.

Колонії та метрополії торгували між собою.

Вивозили з колоній: зерно, ліс, рабів, хутро, мед, віск

Привозили з Греції : оливкову олію, вино, зброю,ювелірні прикраси.

3.     Напрямки колонізації.

3 основні напрямки:

Ø Західний-Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії.

Ø Північно-східний-узбережжя Фракії, Північне Причорномор′я,  берега проток Геллеспонт та Боспор (Візантій, кий став Константинополем-столицею Візантійської імперії, сучасний Стамбул)

Ø Південний-узбережжя Африки.

4.     Коли і як виникли грецькі містоа-колонії в Північному Причорномор′ї.

На території сучасної України, в Північному Причорномор′ї, існувало понад 30 грецьких колоній.

Першою колонією було поселення на острові Березань, біля сучасного міста Очакова Миколаївської області.

Найбільші колонії: Ольвія («Щаслива»), Пантикапей («Рибний шлях»), Херсонес («Півострів»).

В 6 ст. до н.е. на березі Керченського півострова був заснований Пантикапей (сучасна Керч). На вершині гори був акрополь, оточений мурами. На монетах зображено колос.

Акрополь-укріплений пагорб.

Пантикапей був столицею Боспорського царства, яке виникло в 480 р. до.н.е. й об’єднувало більше 20 грецьких міст. До його складу ввійшли райони Криму та Таманського півострова (Кубані), населені місцевими племенами.

   У 6 ст. до н.е. вихідці з грецького міста Мілет заснували Ольвію. (Сучасна Миколаївська область).

Ольвія була обнесена високим муром. У центрі міста була агора- ринкова площа, де відбувались народні збори. В місті були кам′яні будівлі, школи, крамниці, водогін та каналізація.

Жителі Ольвії займалися землеробством, скотарством та ремеслами, торгівлею.

   У 5 ст. до н.е. було засновано Херсонес (сучасний Севастополь).

Місто було оточено мурами. Вздовж вулиць проходили водостоки, які відводили дощову воду та нечистоти в море. Зберіглись залишкі театру.

5.     Значення великої грецької цивілізації.

Ø Вплив на розвиток місцевих племен.

Ø Географічні назви

Ø Торгівля сприяла розвитку ремесла, мореплавства.

Ø Хоча греки розселилися на величезній території, вони вважали себе єдиним народом-еллінами. Їх об’єднували мова, релігія, звичаї, писемність.

Ø Знайомство греків з іншими країнами збагачувало грецьку культуру.

26.01.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Кімерійці, скіфи та сармати на території сучасної України»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 31.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4. Виписати до словника поняття: курган, пектораль.

5.    Відповісти на запитання: Що було спільного у кіммерійців, скіфів та сарматів. У чому була різниця?

6.      Домашнє завдання не відправляємо.

Опорний конспект.

1.     Кіммерійці (ІХ-VІІ ст. до н.е.)

Північне Причорномор′я. Іраномовний народ.

Ø Перший кочовий народ на території України

Ø Перший народ, який використовував залізні знаряддя праці

Ø Перший народ, назва якого згадується в писемних джерелах (грецьких)

Гомер «Ілліада»: «дивні дояри кобилиць, молокоїди»

Заняття: кочове скотарство-конярство.

Основа війська-кінні загони.

Зброя: луки, довги мечі, булави, молоти.

В VІІ ст. до н.е. кіммерійців витіснили скіфи.

2.     Скіфи (VІІ-ІІІ ст. до н.е.)

Північне Причорномор′я. Іраномовний народ.

Рабовласницька держава на чолі з царями.

Заняття: кочове скотарство-конярство.

Зброя: луки, короткий меч-акинак, спис, панцир, шолом, щит.

Основа війська-важкоозброєнні кінні загони.

Походи у Передню Азію, дійшли до Єгипту.

Курган- поховання знатного скіфа.

Звіриний стиль мистецтва.

Речі прикрашали зображеннями звірів, птахів, риб та фантастичних істот.

Пектораль-нагрудна прикраса, ознака влади царя. Знайшли в кургані Товста могила.

514 р. до н.е.-вторгнення в Скіфію перського царя Дарія І.

Велика Скіфія (VІІ-ІV ст. до н.е.)

ІV ст. до н.е.-розквіт Скіфії за царя Атея. Об’єднав всі племена скіфів. Почав карбувати власну монету. Загинув у бою з македонським військом.

Мала Скіфія (ІV-ІІІ ст. до н.е.),столиця-Неаполь (сучасний Сімферополь)

3.     Сармати (ІІІ ст. до н.е.-ІІІ ст.н.е.)

Північне Причорномор′я. Заняття: кочове скотарство-конярство.

Сармат-«оперезаний мечем». «Керовані жінками».

Рабовласницька держава на чолі з царицями.

В ІІІ ст н.е. сарматів розгромили готи, в ІVст. н.е. завершили розгром гуни.

 29.01.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Афінська держава»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 28.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.        Виписати до словника поняття: демос, аристократія, громадянин, тиранія, демократія.

5.       Повторити поняття: держава, республіка.

6. Виписати ДО ЗОШИТА з опорного конспекта 1. Реформи Солона.

2. Реформи Клісфена.

7. ДЗ не відправляємо.

Опорний конспект

1. Виникнення полісів.

    У 8 ст. до н. е в Греції розвивається господарство, торгівля, ремесло, культура. Виникає писемність. Збільшується населення. Укрупнення общин. Виникають нові міста. Центр-агора (ринкова площа). Навколо були розташовані громадські споруди, храми, жертовники. Акрополь-укріплений пагорб. Навколо міст будували обороні мури.

  Біля міста розташовувалися поселення. Їх мешканці займалися землеробством, скотарством, городництвом та садівництвом.

Поліс-місто з прилеглою територією. Кожен поліс мав свій уряд, військо, скарбницю, монету.

Громадянин-особа, що належить до постійного населення держави, має права та обов’язки.

Громадянин-повноправний член общини, який мав право на землю і брав участь у народних зборах.

   Жителі поліса поділялися на вільних і рабів.

Вільне населення ділилося на аристократів і демос.

Аристократія- привілейований прошарок населення, який має виняткові права.

Демос-незнатні трудові верстви громадян. Землероби, ремісники, торговці.

Раби- робоча сила, власність, не мали прав.

2. Афінська держава.

    Середня Греція-область Аттика. Гавані-мореплавство. Порт Пірей. Найбільше місто-Афіни. Для захисту від ворожих нападів у центрі міста на високому пагорбі-акрополь (укріплення). Торгова площа-агора. Навколо селилися ремісники.

У 8 ст. до н.е. в Аттиці утворилася Афінська держава.

   Панівне місце займали аристократи.

Державою правили загальна рада старійшин (ареопаг) та 9 найвищих службовців-архонтів (перший архонт, верховний жрець, головнокомандувач, 6 громадських суддів).

Перший архонт, який мав велику владу, наглядав за державним управлінням, очолював судову і виконавчу владу, його ім’ям називався рік.

Усі посади займали аристократи. Демос не брав участі в управлінні державою.

3. Реформа Солона.

   На початку 6 століття до н.е. загострилася боротьба між демосом иа аристократами. Людям було важко віддавати борги, частина селян розорилася. Дл покриття боргу селяни вимушені були продавати себе та своїх дітей в рабство. При цьому на землю боржника ставили борговий камінь, на якому вказували суму боргу та термін його сплати.

У 594 р. до н.е. народні збори надали Солону повноваження на проведення реформ.

Мета: вирішити конфлікт між демосом та аристократією.

Реформа Солона:

Ø Скасував борги афінян

Ø Заборонив боргове рабство

Ø Земельні ділянки боржників були повернуті господарям.

Ø Афіняни, які потрапили в рабство за борги отримали свободу

Ø Громадяни, яких продали в рабство в чужі країни, були викуплені за державні кошти.

Ø Жоден афінянин не міг бути рабом.

Ø Усі чоловіки (уродженці Аттики) вважалися громадянами Афінської держави.

Ø Усі громадяни мали право брати участь у народних зборах.

Ø На зборах вирішували важливі питання та обирали посадових осіб.

 02.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Тиранія Пісістрата та реформи Клісфена»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 28.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Виписати до словника поняття: демос, аристократія, громадянин, тиранія, демократія, ареопаг, архонти.

5.       Повторити поняття: держава, республіка.

6. Виписати ДО ЗОШИТА з опорного конспекта: Реформи Клісфена.

1.     Тиранія в Афінах.

Тиранія – форма державної влади, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноосібному правлінні.

  Минуло 30 років від початку правління Солона (сам він уже був старцем), як у Афінах знову почалися смути. Родич Солона, полководець Пісістрат, скориставшися довір’ям демосу, у 560 р. до н. е. захопив владу і став правити в Афінах одноосібно. Греки таке правління називали тиранією, а самого правителя – тираном.

   Деякі з аристократів, противників Пісістрата, змушені були залишити країну. Їхні землі було розділено між селянами, для яких тиран запровадив податок (десяту частину врожаю), чим збагатив державну казну. Пісістрат усіляко сприяв розвитку землеробства, ремесел, торгівлі, кораблебудуванню. Він розпочав велике будівництво в Афінах: за його наказом споруджували храми, шляхи та водопроводи. При ньому було покладено початок морській могутності Афін. Пісістрат запрошував до міста знаменитих художників та поетів того часу. За його наказом було записано «Іліаду» та «Одіссею», які до того часу виконували усно.

  Пісістрат помер у 527 р. до н. е., передавши правління своїм синам, Гіппію та Гіппарху. Та невдовзі в результаті змови Гіппарх був убитий. Гіппій почав правити жорстоко, і в 510 р. до н. е. невдоволені афіняни повалили тиранію. Вони доручили Клісфену розробити нові закони, аби розширити права демосу.

2.  Реформи Клісфена

507 р. до н.е.- реформи Клісфена:

Ø Територія Афінської держави поділена на 10 областей

Ø Кожна область складалася із 3 районів, розташованих у різних частинах країни: 1-у Афінах, 2-на узбережжі, 3- у горах Аттики.

Ø Раніше області поділялися за родовою ознакою, тому родова знать була сильною.

Ø Всі громадяни отримали рівні права.

Ø Знищено поділ громадян на знатних і незнатних.

Ø Запроваджено остракізм-«суд черепків». Людину, яку вважали загрозою для народовладдя змушували залишити Афіни.

Ø Зменшив вплив родової знаті в управлінні державою.

Демократія- народовладдя, участь народу в управлінні державою.

Не мали права участі в управлінні державою:

Ø Метеки-люди з інших країн, які жили в Афінах.

Ø Раби

Ø Жінки.

 05.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Стародавня Спарта»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 29.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Виписати до словника поняття: спартанці, ілоти, періеки, закони Лікурга

5. Визначити: 1.) Що вам подобається в Спартанській державі?

2.) Що вам не подобається в Спартанській державі?

6. ГОТУЄМОСЬ до ТЕСТУ за темами : «Афінська держава» та «Спартанська держава»-09.02.21р.

Опорний конспект

1.     Коли і як виникла Спартанська держава.

На пвіденному сході Пелопоннесу розташована область Лаконіка. Річка Еврот з родючими грунтами. Заняття місцевих жителів-землеробство. З трьох боків оточують гори. Морські береги незручні для мореплавства, заважали морській торгівлі.

    Наприкінці ІІ тис. до не.е. Лаконіку завойовали дорійці. Заснували місто Спарта.

Населення:

Ø Спартанці-повноправні громадяни. Військова справа.

Ø Ілоти- місцеве населення, яке чинило опір.невільники. Землеробство та скотарство. Віддавали спартанцям частину врожаю.

Ø Періеки- місцеве населення, яке визнало владу завойовників. Зберігли свободу. Ремесло та торгівдя. Не могли володіти землею, не брали участь в громадському житті.

2.     Закони Лікурга:

Ø Громадяни мали рівні права

Ø Не було бідних і багатих

Ø Спартанські сім′ї одержали у володіння однакові земельні ділянки-клери, на яких жили і працювали ілоти.

Ø Землю та ілотів не можна було продавати. Це була власність держави.

Ø Спартанцям заборонялося займатися землеробством, ремеслом, торгівлею. Заняття-військова справа та полювання.

Спартанська держава була ізольована від інших країн. Торгові відносини були заборонені. Іноземців допускали рідко, лише послів. Спартанці не моли права виїзжати за межі Лаконіки без дозволу влади.

3.     Державний устрій.

Вищий орган влади в Спарті- народні збори. Брали участь громадяни-спратанці.

    На зборах приймали закони, вибирали посадових осіб та воєначальників, оголошували війну, підписували мирні угоди.

  Рада старійшин. Складалася із 28 осіб, не молодших 60 років, обраних на народних зборах. До складу ради входили 2 царя старших 30 років.

Рада засідала щоденно: керувала державою, розглядала судові справи, могла відмінити рішення народних зборів чи розпустити їх.

   Обидва царя мали однакові права. Під час війни вони очолювали військо і користувалися необмеженою владою. У мирний час влада царів обмежувалася. Як верховні жерці вони приносили жертви богам.

   Спарта була схожа на військовий табір, де було заведено певний спосіб життя для кожного. Причина: Спартанська держава утворилася у наслідок завоювання та поневолення місцевого населення.

4.     Побут та повсякденне життя.

     Із праці давньогрецького історика Плутарха «Життєпис Лікурга»

«...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, – так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози».

    Всі спартанці носили однаковий грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише для виготовлення дверей можна було користуватися пилкою. Місто Спарта не мало оборонних мурів і радше нагадувало село. Було визначено форми зачісок, бороди і вусів.

    Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях, де їли просту їжу – овочі, трохи сиру, зрідка – рибу та м’ясо. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом та сіллю. Страва поживна, але дуже несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: «Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, ніж їсти таку їжу».

    Під час трапез розмови велися тільки про подвиги та військові походи. Іноді на трапези допускалися й діти, щоб вчилися в дорослих уміння вести бесіди, жартувати й сприймати жарти без образ. Старший за столом говорив кожному, хто входив: «Розмови за поріг не виходять».

5.     Як навчали та виховували дітей в Спарті?

   На основі тексту поясніть значення висловів «спартанське виховання» та «лаконічна мова».

   Спартанських дітей загартовували з дитинства. Їх не сповивали, привчали не боятися темряви, усамітнення, не капризувати. Діти росли такими здоровими, що спартанські няньки славилися по всій Греції.

  Дівчат виховували вдома. Їх готували до виконання материнських обов’язків. Оскільки чоловіки нічим, окрім війни, полювання та спорту, не займались, то спартанки були господинями в домі. Спартанські дівчата займались бігом, боротьбою, вчилися володіти списом.

   Хлопців готували до виконання обов’язків воїна. Із семи років їх забирали із сім’ї та виховували в агелах – особливих вікових загонах або групах. Навчання тривало 14 років (із семи до 20 років). Займалися головним чином фізичними вправами, колективними військовими іграми, змагалися, вчилися володіти списом та мечем. Щоб загартувати дітей і привчити до труднощів військового життя, їх легко одягали: у будь-яку погоду вони ходили босоніж і в легкому одязі. Спали на підстилках з очерету.

   В агелах хлопчики знайомилися зі спартанськими звичаями, навчалися додержуватися давніх законів Спарти. Грамоті дітей навчали в межах необхідного: щоб уміти прочитати наказ і написати своє ім’я. В агелах навчали також співів та музики, в основному то були хорові пісні воєнного характеру. Спартанське навчання проводилось у формі запитань та відповідей. Дітей навчали чітко й коротко висловлювати свої думки, давати стислі й точні відповіді. Таку мову називають лаконічною.

    Під час переходу з однієї вікової групи в іншу влаштовувались огляди сили та мужності спартанців, на них запрошували старійшин. Хлопчиків ділили на два загони, і вони брали участь у показових боях. Кожен мав проявити свою стійкість, хоробрість, хитрість і відвагу. Пройшовши сувору школу виховання, спартанські юнаки ставали мужніми та дисциплінованими воїнами.

   «Читати й писати вони вчилися заради практичної користі, а інше їх виховання зводилося до того, щоб безсуперечно слухатися, бути виносливим в біді і перемагати в боротьбі. Тому з роками їх виховання ставало суворішим – їм наголо стригли волосся, привчали ходити босими і гратися разом…».

(Плутарх, «Життєпис Лікурга», 16, 17)

 12.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Греко-перські війни»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 32.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Виписати до словника поняття: гопліти, фаланга

5. Заповнити таблицю в зошиті (письмово).

Дата	Місце битви	Результат
490 р. до н.е.
480 р. до н.е.
480 р. до н.е.
479 р. до н.е.
479 р. до н.е.
449 р до н.е.

6. ДЗ не відсилаємо. Перевіряємо у класі.

1. Причини війн.

   У 6 ст. до н.е. Персія була могутньою державою. Перси підкорили грецькі поліси Малої Азії. Близько 500 р. до .н.е. поліси повстали. Центр повстання-Мілет, який звернувся за допомогою до греків. Відгукнилися лише Афіни та Еретрія, які надіслали 25 кораблів.

   Повстанці зазнали поразки, Мілет перси зруйнували. Перський цар Даріій І відправив послів у Грецію з вимогою «землі і води», тобто підкоритися.

Багато полісів визнали владу Дарія. Лише Афіни і спарта не підкорилися.

2. Марафонська битва.

   У 490 р. до н.е. Дарій І спорядив проти греків флот-500 кораблів з військом 30 тис. воїнів. Перси висадилися в Аттиці. На рівнині біля містечка Марафон, за 42 км від Афін.

   Афінське військо-10 тис. гоплітів - важкоозброєнних воїнів. Командувач- стратег Мільтіад.

Фаланга-бойовий лінійний стрій грецької піхоти.

Перемога греків. Грецький воїн добіг до Афін і проголосив: «Радійте, ми перемогли». На честь події-біг на марафонську дистацію-42км 195 м.

3.     Битва при Фермопілах

    Навесні 480 р. до н.е. перський цар Ксеркс здійснив похід на Грецію. Командування об’єднаними силами греків поклали на Спарту. Щоб перекрити персам шлях у Середню Грецію, грецькі загони (7 тис. воїнів) під командуванням спартанського царя Леоніда зайняли вузький Фермопільський прохід. Військо Ксеркса-150 тис. воїнів. На вимогу здатися Леонід відповів: «Прийди і візьми».

    2 дні греки відбивали атаки персів. На 3 день, дізнавшись, що перси знайшли обхідну стежку Леонід відправив греків. Він та 300 спартанців залишилися обороняти прохід. Разом із ними залишилися воїни з міста Феспії (Беотія).

    Всі захисники загинули, але дали можливість відступити основним силам. Перси захопили Середню Грецію. Мешканці Афін залишили місто. Всі чоловіки пішли у військо. Жінки, стариків, дітей та рабів перевезли в Пелопоннес і на острів Саламін.

4.     Саламінська битва.

Об’єднаний грецький флот стояв у протоці між Аттикою та островом Саламін. Складався з 370 трієр. У персів було 700 суден. Ксеркс, впевнений у перемозі, наказав флоту ввійти у протоку і дати грекам бій 28 вересня 480 р. до н.е. грецьки легкі кораблі таранили кораблі персів. Битва завершилася перемогою греків. Ксеркс повернувся до Персії.

5.     Завершення греко-перських війн.

    У Греції залишився перський полководець Мардоній. У 479 р. до н.е. поблизу міста Платеї відбулася вирішальна битва. Греки розбили персів і вигнали з країни. Біля мису Мікале грецький флот знищів флот персів.

 Війна між персами та греками тривала ще 30 років.

У 449 р до н.е. між Персією та Грецією укладено мир. Перський цар визнавав незалежність грецьких міст в малій Азії та на островах Егейського моря.

 

16.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Могутність та занепад Афін»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 33.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Повторити поняття

5. УВАГА! Готуємось до онлайн тесту за параграфами 32 і 33. Проходять ОБИДВІ групи одночасно. Тест буде 19.02, під час уроку історії. Всі хто на дистанційному навчанні проходять дома.

Опорний конспект:

1. Утвердження демократичного устрою в Афінах.

Наймогутніший поліс, після перемоги над персами-Афіни.

479-431 рр. до н.е. -«золота доба» Афінської держави.

Народні збори позбавили ареопаг низки прав. Найважливіші рішення схвалювалися на народних зборах і Раді п’ятисот.

У 444р до н.е першим стратегом обрано Перикла:

Ø 15 років народні збори обирали його першим стратегом

Ø Блискучий оратор

Ø Сприяв розвитку культури, мистецтва та науки

Ø Побудовано багато споруд. Відбудований порт Пірей

Ø Введення оплати для громадян за несення державної служби.

Ø Плата за службу в армії та флоті

Верховним органом управління в Афінах були народні збори. Скликалися 3-4 рази на місяць. Могли брати участь громадяни, старше 20 років.  

Народні збори:

Ø ухвалювали закони,

Ø обирали посадовців і заслуховували їхні звіти

Ø рішення про виділення коштів на потреби війська

Ø будівництво нових споруд

Ø питання війни та миру.

Рішення на народних зборах ухвалювали більшістю голосів.

Рада п’ятисот щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30 років.

Рада п’ятисот:

Ø відала поточними справами між народними зборами

Ø збір податків, виділення коштів на державні потреби

Ø відносини з іншими державами

Ø підготовка проектів законів

Ø нагляд за виконанням рішень народних зборів.

Суд присяжних. Суддів обирали за жеребом із бажаючих громадян. Жереб вирішував яку справу будуть розглядати судді.

2. Права та обов’язки громадян Афін.

Афінський поліс був громадянською общиною, усі члени якої мали рівні права та обов’язки.

 Права громадянина:

Ø право на землю,

Ø участь у державному управлінні

Ø на свободу слова.

Обов’язки громадян:

Ø підтримка та захист свого полісу

Ø дотримання законів і традиції полісу

Ø участь у суспільному житті.

Не мали громадянських прав:

Ø жінки

Ø раби

Ø метеки

Повними правами громадян користувалися лише 20% населення держави.

Афінська демократія була обмеженою.

3. Становище негромадянського населення Афін.

Метеки:

Ø вихідці із інших общин, які проживали в Афінах.

Ø особисто вільні, але не мали громадянських прав,

Ø не могли брати участь у народних зборах, займати державні посади

Ø їм заборонялося володіти землею та території Аттики та мати власні будинки

Ø проживання в Афінах упродовж декількох поколінь не були підставою для отримання громадянства.

Ø Повинні були виконувати обов’язки: служити в армії, сплачувати податки.

Ø Шлюби між метеками і громадянами були заборонені.

 Раби:

Ø Власність свого господаря

Ø Купували і продавали на невільничих ринках

Ø працювали у сільському господарстві, ремісничих майстернях, на будівництві, рудниках, в домашньому господарстві

Ø були раби, які належали державі-служили поліцейськими, охоронцями, писарями, секретарями. Одержували поденну оплату, жили зі сім’єю і користувалися деякою свободою.

Ø Раби могли отримати свободу за сумлінну службу або викупитися на волю.

Ø Господар не міг побити чи вбити раба.

         19.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Повсякденне життя та побут стародавніх греків»

Завдання:

1.     Опрацювати опорний конспект до параграфу 34.

2.     Повторити параграф 29.

3.     Порівняйте повсякденне життя та побут афінян та спартанців. Що було спільного, а що відмінного?

4.     Переглянути відео

5.     Відповіді ВІДСИЛАЄМО НА КЛАСРУМ.

6.     ЗРАЗОК ВІДПОВІДІ:

7.     І. Житло і предмети побуту.

1.     Спільне у афінян та спартанців:…

2.     Відмінне у афінян та спартанців:…

      ІІ. Сім′я.

              1.  Спільне у афінян та спартанців:…

              2.   Відмінне у афінян та спартанців:…

      ІІІ. Господарство.

              1.  Спільне у афінян та спартанців:…

              2.   Відмінне у афінян та спартанців:…

      ІV. Як проводили дозвілля.

              1.  Спільне у афінян та спартанців:…

              2.   Відмінне у афінян та спартанців:…

Опорний конспект

 І. «Яким було житло і предмети побуту мешканців Афінського полісу?»

Стародавні греки жили в одно- або двоповерхових будинках. Їх будували із цегли-сирцю або з каменю. Дахи покривали черепицею. Двері всіх кімнат виходили до внутрішнього дворика, який був вимощений кам’яними плитами. Стіни будинків були потиньковані, і лише в заможних людей їх іноді прикрашали мозаїкою, яку викладали з кольорових камінців.

Будинки греків були скромно обставлені: звичайні дерев’яні невисокі столи, стільці, табурети та ліжка. Їли греки за невеликим столиком, який називали «трапедза» (звідси походить слово «трапеза», тобто обід). Обідали греки напівлежачи на спеціальних ложах, спираючись при цьому на лікоть.

Для зберігання речей існували спеціальні скрині. Посуд виготовляли в основному з глини: горщики, миски, дзбани й чаші. Дорогий посуд покривали чорним лаком, секрет виготовлення якого втрачено. Вино та зерно зберігали в амфорах.

Грецькі будинки поділялися на дві половини – чоловічу та жіночу. Малі діти жили разом з матерями. В будинку була також спеціальна кімната, присвячена Гестії, богині домашнього вогнища. Саме тут часто збиралася вся сім’я.

ІІ. «Як жила давньогрецька сім’я?»

Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.

Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений спосіб життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.

Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей.

ІІІ. «Яким було господарство в Афінському полісі?»

Природні умови Аттики сприяли вирощуванню винограду, маслин, плодових дерев, овочів (цибуля, часник, капуста, зелень). Грецькі оливкова олія і вино славилися в усьому Середземномор’ї. Із зернових вирощували переважно ячмінь, з якого випікали хліб та коржики, готували різноманітні каші. Загалом свого зерна не вистачало, тому його завозили з колоній. Розводили мешканці афінського полісу в основному овець для отримання вовни, кіз, робочу та тяглову худобу (биків, віслюків, мулів).

Основним видом ремесла були металургія і металообробка. В усьому Середземномор’ї славилися вироби грецьких гончарів: амфори та піфоси для перевезення й зберігання вина, олії, зерна, повсякденний і святковий столовий посуд, теракотові статуетки, облицювальна плитка, світильники і навіть водопровідні та каналізаційні труби тощо.

Перемоги в греко-перських війнах сприяли розвитку зовнішньої торгівлі. Через афінський порт Пірей проходили різноманітні товари з усього Середземномор’я. Привезену на кораблях продукція продавали на міських ринках. За порядком і торгівлею на ринках Афін спостерігали спеціально вибрані наглядачі.

ІV. «Як проводили дозвілля афіняни?»

Мешканці давніх Афін праці відводили 6 годин на день, а далі, як говорили самі греки, – «дзеті», що означає «живи». Жити, на їх думку, означало спілкуватися та самовдосконалюватися, насолоджуватися красою, набиратися знань та розуму.

Грецькі юнаки та чоловіки часто проводили своє дозвілля в гімнасіях. Це спеціальні зелені парки з лазнями, стадіонами та приміщеннями для заняття спортом, тут були також зали для відпочинку, шкільних занять та бесід. У гімнасіях відомі вчені читали лекції, вели бесіди.

Проте найчастіше грецькі чоловіки зустрічалися на домашніх бенкетах. Жінкам заборонялося бути присутніми на них. Бенкет відбувався ввечері або навіть вночі. Гостей зустрічали біля парадних дверей раби, омивали їм руки та ноги і прикрашали голови вінками з листя та квітів. Потім гостей вели в бенкетну залу, де вони розташовувалися на ложах: греки їли напівлежачи.

Раби подавали страви на маленьких столиках. Виделок, ножів та ложок не було, тому гості брали їжу пальцями. Спочатку подавали декілька рибних і м’ясних страв на вибір. Насамкінець подавали фрукти та солодощі, приготовані з меду і горіхів. Страви греки запивали вином, яке розбавляли водою. На деяких бенкетах для розваги гостей запрошували музикантів, танцюристів та акробатів. Проте головне, заради чого збирались, – це бесіди про державні справи, мистецтво, науку та ін.

 23.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Освіта, спорт і театр у Стародавній Греції»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 35.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.       Виписати до словника поняття: олімпійські ігри, скене, орхестра, котурни.

5.        Визначити (усно) чим відрізняється давньогрецький театр від сучасно? Що було спільного?

Опорний конспект

1.     Освіта.

Мета виховання в Афінах:

Ø Підготувати гармонійно розвинуту особистість

Ø Громадянина

Ø Воїна

З 7 до 12 років хлопці навчалися в мусичних школах. Навчалися читанню, письму та лічбі. Грали на ліріт а флейті. Вчили на пам'ять вірші, займалися танцями та спортом. Освіта платна.

 З 12 до 16 років вивчали граматику, риторику, займалися спортом.

З 18 до 20 років юнаки-ефеси проходили військову службу, складали присягу на вірність полісу, ставали громадянами. Можна було продовжити навчання у філософських школах.

   Дівчата навчалися вдома: читати, писати, шити та вести домашнє господарство.

2.     Олімпійські ігри.

    Спортивні ігри, які проводилися в Олімпії і происвячувалися Зевсу. Вважалося, що їх заснував Геракл. Проводилися раз на 4 роки. Готувалися до змагань вільні елліни в спеціальних школах. Під час Олімпійських ігор припинялися війни, встановлювалося священне перемир′я.

Продовжувалися 5 днів. 1день-парад учасників.

2 день-біг. 3 день-единоборства: боротьба, кулачний бій, панкратіон.

4 день-перегони на колісницях і п′ятиборство.

5 день- нагородження переможців. Імена заносили в спеціальні списки.

Чотирирічні періоди між іграми називалися олімпіадами. Греки вели лічбу років від перших Олмпійських ігор, які відбулися в 776 р. до н.е.

3.     Театр.

Театри: великі, просто неба, розташовані на схилах пагорба півколом із проходами.

   Для переодягання акторів служило приміщення-скене. Перед глядачами виставляли декорацію. Перед скене влаштовували майданчик-орхестра, де виступали хор і музиканти.

Театральні видовища влаштовували 2-3 рази на рік і присвячували богу Діонісу. Починалися зранку і тривали до вечора 3 дні поспіль. Щодня показувалидекілька вистав. Держава видавала громадян гроші на відвідування театру.

  Актори-чоловіки надягали театральні костюми, обличчя закривали великими масками, які виражали різні почуття. Актори одягали взуття на товстій підошві-котурни.

   Після  закінчення вистави комісія визначала, хто з поетів та акторів заслужив першу нагороду, хто –другу, хто-третю. Переможців нагороджували вінками та цінними подарунками.

 26.02.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Мистецтво Стародавньої Греції»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 36.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.        Виписати до словника поняття: ордер, портик, атланти, каріатиди, Афінський Акрополь, Пропілеї, Парфенон

5.        Підготуватися до ТЕСТУ по параграфам 35 та 36,

який відбудється 02.03.21р.

Опорний конспект

1.     Архітектура.

Ордер-правила, які визначали співвідношення різних частин будівлі.

Портик-відкрита галерея, утворена колонами, що підтримують перекриття.

Атланти-колони-статуї у вигляді чоловіків.

Каріатиди-колони-статуї у вигляді жінок.

Давньогрецькі храми:

Ø Будували на високому фундаменті

Ø Оточували портиками

Ø В головному залі була статуя бога

Ø Було приміщення, де зберігали священне начиння, міські скарби.

2.     Афінський Акрополь.

Афінський Акрополь-пагорб, де були розміщені храми афінян.

Акрополь було зведено під час правління Перікла. Планування та побудову виконували під керівництвом Фідія.

  Мармурові сходи вели до парадного входу на Акрополь-Пропілеї. Він мав два портики, до яких було прибудовано бібліотеку та картинну галерею.

   Праворуч від Пропілеїв розташовувався храм Ніки-богині перемоги.

Парфенон-храм, присвячений Афіні Діві (Парфенос), покровительці міста.

   В середині було 2 зали. В одній-11-метрова статуя Афіни, в інший-скарбниця Афінської держави.

Навпроти Парфенона-храм Ерехтейон, частина колон якого була зроблена у вигляді дівчат-каріатид.

   На Акрополі стояла статуя Афіни Промахос (Войовниці). Зроблена з бронзи і мала висоту 7 метрів.

3.     Скульптура.

Характерні риси скульптур:

Ø Передавали рухи

Ø Нагадувала живу людину

Ø Показували, якими повинні бути люди: красивими, молодими, стрункими.

Ø Показували відвагу, мужність, готовність до подвигу.

Скульптори:

Ø Поліклет: «Дорифор-списоносець», «Поранена амазонка».

Ø Мирон: «Дискобол»

Ø Фідій: статуї Афіни та Зевса

02.03.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Піднесення Македонії»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 37.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.        Виписати до словника поняття: філіппіки.

Опорний конспект

1.     Війни між полісами.

У 431 р. до н.е. між Афінами та спартою розпочалася боротьба за панування в Греції-Пелопоннеська війна, яка тривала з перервали 27 років івиснажила сили противників.

   Війни виснажували поліси, господарство зазнало збитків, зруйновані міста, витоптані поля. Багато загино еллінів. Селяни та ремісники розорялися.

2.     Піднесення Македонії.

Цар Філіпп ІІ:

Ø Мета: добитися панування у Греції.

Ø Збільшив військо

Ø Побудував флот

Ø Створив македонську фалангу-щільний стрій воїніву 16 рядів, озброєних довгими списами, щитами, луками.

Ø Завоював Фессалію, утвердився у Північній Греції.

3.     Оратор Демосфен.

Демосфен проголошував філіппіки-промови, спрямовані проти Філіппа ІІ. Закликав греків об′єднатися проти Македонії.  Демосфен став на чолі Афінської держави, об′єднав більшисть полісів Еллади в антимакедонський союз. Спарта відмовилася.

4.     Встановлення влади Македонії над Грецією.

У 338 р. до н.е. біля міста Херонеї відбулася вирішальна битва. Об′єднані сили греків зустрілися з македонським військом. Перемога Македонії. 

Філіпп ІІ від вторгнення в Аттику утримався. Йому був потрібен афінський флот, Філіпп ІІ уклав з Афінами мир і повернув без викупу полонених.

   У Коринфі Філіпп ІІ скликав загальногрецький з′їзд, на якому було проголошено мир між усіма грецькими полісами і оголошено війну Персії.

   Зовні грецькі поліси залишалися незалежними. Насправді майже вся Греція підпорядковувалася македонському царю, якому греки передали армію і флот.

   Проте Філіпп ІІ був убитий на весіллі доньки у 336 р. до н.е.. Новим царем став Олександр Македонський. 

16.03.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Завоювання Александра Македонського»

Завдання:

1.      Прочитати параграф 38.

2.      Опрацювати опорний конспект.

3.      Переглянути відео

4.        Заповнити таблицю «Діяльність Александра Македонського» (письмово).  Не відсилаємо. Обговорюємо на конференції.

«Діяльність Александра Македонського»

Позитивне	Негативне
1…. 2…. 3…. 4….. 5….. 6……	1…. 2…. 3….. 4…. 5…. 6….

 

Опорний конспект

1.     Завоювання А. Македонським Східного Середземномор′я.

Македонський розправився зі своїми ворогами та придушив повстання грецьких держав.

У 334 р. до н.е. греко-македонське військо переправилось у Малу Азію. Розгромили персів біля річки Гранік, рушили на південь уздовж Середземного моря. Підкоряв грецькі міста Малої Азії.

  Військо рушило у Сирію. Біля  міста Ісса відбулася битва, у якій перси зазнали поразки. Дарій ІІІ утік з поля бою. Александр захопив у полон матір й двох доньок перського царя.

   Майже всі фінікійські міста без опору підкорилися. Лише місто Тір відмовилося. Воно було розташоване на скелястому острові, за 800 м від берега.

  Александр захопив місто, яке віддав армії на пограбування. 8 тисяч полонених стратили,ь ще 30 тисяч продали в рабство

  .З Фінікії Александр рушив у Палестину, потім у Єгипет, де його зустріли як визволителя від перського поневолення. Жерці проголосили його фараоном і богом, сином великого Амона.

    Александр заснував у західній частині дельти Нілу місто Александрія, яке стло головним портомі другим за величиною містом Єгипту.

2.     Падіння Перського царства.

  Александр рушив у Дворіччя. Військо переправилося у верхів′ях Тигру та Євфрату.

  Восені 331р. до н.е. поблизу селища Гавгамели відбулася вирішальна битва, яка завершилася перемогою македонського війська. Дарій ІІІ втік з поля бою.

   Переможці зайняли Вавилон, Сузи, Персеполь, захопили величезну здобич.  Александр наказав спалити палац у Персеполі, який прославляв могутність перських царів. Дарій ІІІ був вбитий своїми вельможжами. Александр був оголошений царем Азії.

3.     Завершення походу в Середню Азію та Індію.

    Не всі землі Перського царства визнали владу завойовника. Чинили опір жителі Середньої Азії.

У 327 р. до н.е. Александр повів свої війська в Індію. Він мріяв дійти до краю землі. Македонське військо розгромило армію правителя Півнійної Індії Пора. Воїни відмовилися іти далі. Александр у 326 р. до н.е. завершив свій похід.

 Александр розділив військо на 2 частини: флот направився до Перської затоки, а сам полководець повів армію сухопитним шляхом уздовж південних морських кордонів своїх володінь.

   Через 3 місяці армії дісталися Перської затоки.  У 324 р. до н.е. Александр прибув у Дворіччя і зробив своєю столицею Вавилон.

4.     Система управління в імперії Александра.

Держава простягалася від Балканського півострова до річки Інд. Імперія Александра.  Проживали різні народи. В областях управителями були полководці.

   Засновував нові міста, розміщував загони македонян. Життя міст було організоване за грецьким зразком: театри, храми. Населення поповнювалося за рахунок переселенців з Греції. Багато міст-Александрії.

  Александр носив перське вбрання, вимагав, щоб перед ним падали на коліна, поклонялися йому як богові.

     Александр мріяв поєднати народи Європи та Азії і створити єдиний народ світового царства. Переселення народів зАзії у Європу і навпаки.  Рівність усіх громадян, однакова освіта, одяг.

У 323 р. до н.е. Александр помер.

5.     Розпад імперії Александра.

   Держава розпалася на декілька самостійних царств. Головні: Македонське, Єгипетське та Сирійське. Правителі-полководці. Їхня влада була спадковою і передавалася від батька до сина.із числа переселенців з Македонії та Греції призначалися управителі, судді, чиновники.

 19.03.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

 Тема «Культура елліністичної доби»

Завдання:

1.  Прочитати параграф 39.

2. Опрацювати опорний конспект.

3. Переглянути відео.

4. Виписати поняття у словник:  еллінізація, доба еллінізму, мусейон, пергамент.

5. Підготуватися до онлайн-тесту за параграфами 38 та 39.

Опорний конспект

1.     Суть еллінізму.

Еллінізація-поширення давньогрецької культури.

Період в історії Греції від походів Александра до середини І ст. до н.е.-доба еллінізму.

Головні центри елліністичної культури: Александрія Єгипетська, Антіохія (Сирія), Пергам (Мала Азія).

  Нові міста забудовувалися палацами, громадськими будівлями, торговими рядами, портиками, парками. Зявляються нові споруди: бібліотека, мусейон (храм муз, науки та мистецтва)- науковий центр. Будуються храми, гімнасії та стадіони.

2.     Александрія Єгипетська.

Побудована за єдиним планом. Прямі та широкі вулиці ділили місто на рівні квартали. Будинки з білого мармуру прикрашали колони, скульптури, барельєфи. Вулиці обсаджували деревами.

   Велике портове місто. Величезний маяк, одне із 7 чудес світу, який стояв на острові Фарос, що сполучався з містом штучним перешійком-дамбою. Маяк був збудований у вигляді башти в 3 яруси і досягав 110 м висоти. 8 гранітних колон підтримували купол, увінчаний статуєю морського бога посейдона. Під куполом горіло багаття. Металеві дзеркала відбивали світло на відстань до 50 метрів.

    Гавані були відгорожені, щоб потрапити у місто потрібно було в порових митницях сплатити податки за привезені товари. У прибульців відбирали книжки, а для власника виготовляли копії. Оригінали відправляли в бібліотеку, яка містилися в мусейоні. Він був центром науки. Там збиралися учені та поети з різних кінців грецького світу. Тут були зали для праці, лабораторії, обсерваторії, їдальня та помешкання для вчених, які жили там за рахунок держави.

  У мусейоні у бібліотеці зберігалося близько 700 тисяч книжок. У парку розташовувалися зоопарк і ботанічний сад.

3.     Пергам.

Пергам, побудований терасами, які піднімалися на вершину пагорба до акрополя. Був водогін та каналізація. Були гімнасії, святилища, храми. На акрополі-палац, храми і бібліотеки.

 Пергамська бібліотека мала 200 тисяч рукописів. Винайшли

пергамент-матеріал для письма, який виготовляли зі шкури віці або теляти.

 У Пергамі вівтар Зевса. Прикрашав рельеф, на якому була зображена бтва олімпійських богів з гігантами. Довжина рельефу досягала 120 метрів, висота-понад 2 метри.

4.     Особливість мистецтва доби еллінізму:

Ø Храми, палаци, скульптури відзначалися грандіозністю.

Ø Використовували корінфські колони

Ø Будівлі прикрашали мозаїкою, фресками

Ø Скульптура Лаокона

Ø Скульптура Ніки-богині перемоги.

23.03.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Практична робота «Віртуальна екскурсія містом Александрія Єгипетська» або «Віртуальна екскурсія містом Пергам»

Завдання:

1.     Опрацювати параграф 39.

2.     Опрацювати додатковий матеріал.

3.     Дівчата: Описати екскурсію містом Александрія Єгипетська.

4.     Хлопці: Описати екскурсію містом Пергам.

5.     ДЗ виконуємо в зошіті. Відправляємо на класрум.

ДЗ приймаються до 26.03.21р.(включно)

Оформлення:

Практична робота

Віртуальна екскурсія містом Александрія Єгипетська

 (або Віртуальна екскурсія містом Пергам)

Добрий день! Сьогодні ми прогуляємось вулицями …

30.03.21р. -6 А,Б,Г,Д,Є

Тема «Природні умови Італії та виникнення міста Рим»

Завдання:

1.Прочитати параграф 40.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: форум, сенат, фамілія, патриції, плебеї, пролетарії

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

ДАТИ:

Ø 753 р. до н.е. у пониззі Тибру виникло місто Рим.

Ø В 509 р. до н.е. римляни вигнали останнього царя-Тарквінія Гордого.

Опорний конспект

1.     Природні умови Італії.

Апеннінський півострів.  Апеннінські гори уздовж півострова.

Із заходу-Тірренське море, із сходу Адріатичне, з півдня –Іонічне. Всі моря-частина Середземного моря. Із півночі-Альпи.

Клімат: сухе й спекотне літо, тепла зима. Дощів більше ніж в Греції. На узбережжі та в гірських рівнинах ґрунти родючі.

Заняття: землеробство, скотарство: велика рогата худоба, сині, коні, вівці, кози.

2.     Виникнення міста Рим.

753 р. до н.е. у пониззі Тибру виникло місто Рим. За легендою заснували брати Ромул і Рем.

Стояв на 7 пагорбах. Палатин –заселений раніше. Став почесним місцем, де селилися багаті та знатні люди.

Авентін-селилися прості люди.

Капітолій-збудовано фортецю та головний храм міста, присвячений богу Юпітеру.

Інші пагорби: Квіринал, Вімінал, Есквілін, Целій. Між пагорбами було болото, на його місці влаштували ринкову площу-форум.

3.     Суспільний лад Риму в найдавніші часи.

З 753 до 510 рр. до н.е. Римом правили царі, яких вибирав народ. Першим царем був Ромул. Цар-полководець, суддя, головний жрець. Період називався царський.

Важливі рішення приймалися на народних зборах.

Сенат (рада старійшин) затверджував рішення народних зборів. Сенатори призначалися довічно.

У царський період римляни жили великими родовими общинами-фаміліями.

Патриції-корінне населення, привілейована верства населення.

Плебеї-нащадки переселенців, незнатні вільні люди, які спочатку не мали громадянських прав. Плебеї не брали участь в народних зборах, не служили у війську, заборонені шлюби між патриціями та плебеями.

4.     Реформа Сервія Тулія .

Цар Сервій Тулій у 6 ст. до н.е. здійснив реформу:

Ø Плебеї допущені до служби у війську

Ø Плебеї брали участь в народних зборах

Ø Плебеї займали виборні посади,

Ø Плебеї брали участь у розподілі державних земель.

Ø Голосування відбувалося не за родами, а в межах територіальних округів.

Ø Поділ вільного населення на п’ять майнових розрядів залежно від рівня доходів (земля).

Ø Кожен розряд повинен був виставити певну кількість воїнів.

Ø Громадяни, які не увійшли в жоден з п’яти розрядів називалися пролетарями («неімущими»)

Висновок: відбувається перехід від родоплемінних відносин до держави у формі поліса.

  До 5 століття до н.е. Рим перетворився на громадянську общину-поліс.

Останнім римським царем був Тарквіній Гордий. Захопив владу силою. Він не рахувався із думкою сенату, проводив страти.

В 509 р. до н.е. римляни вигнали останнього царя-Тарквінія Гордого.

02.04.21р. -6 А,Б,Г,Д,Є

Тема «Римська республіка в 5-середині 3 століття до н.е.»

Завдання:

1.Прочитати параграф 41.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: консули, народні трибуни, диктатор, легіон, центурії, маніпули.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

1.     Державний устрій Римської республіки.

Республіка-держава із виборними органами влади.

Встановлена республіка у  509 р. до н.е.

3 гілки влади:

Ø народні збори,

Ø сенат,

Ø магістрати (посадовці).

Народні збори:

Ø приймали закони

Ø обирали посадових осіб-магістратів

Магістрати:

Ø термін 1 рік

Ø звітували перед народними зборами 

Ø працювали безоплатно

Ø тільки патриції могли бути консулами, суддями, градоначальниками, скарбниками.

Вищі посадовці-2 консули. Вони володіли царською владою-імперієм, що давало їм право командувати військом і вершити суд. У мирний час консули повинні були радитися із сенатом. Під час війни влада була необмежена.

Сенат:

Ø складався із 300 осіб

Ø затверджував рішення народних зборів

Ø складав бюджет

Ø керував державним майном

Ø оголошував набір до війська

Ø визначав кількість солдатів та грошей на війну

Ø приймав послів з інших країн

Ø уводи нових богів.

Диктатор-посадова особа, якій передавали всю повноту влади у разі небезпеки для держави. Термін-6 місяців.

2.     Результат боротьби патриціїв та плебеїв.

Причини невдоволення плебеїв:

Ø Патриції захопили усі державні посади.

Ø Частина плебеїв страждала від боргів та нестачі землі.

У 494 р. до н.е. плебеї, які складали основу війська, пішли з Риму.

Створені посади народних трибунів-особливих захисників плебеїв.

 Спочатку 2, потім-10.

Народні трибуни:

Ø особа священна і недоторканна

Ø мав право скасувати рішення консулів і сенату

Ø мав право «вето»-«забороняю»

Ø не мав права залишати Рим більше ніж на добу 

Ø двері були відчинені для громадян, які потребували захисту. 

 Наприкінці 4 на початку 3 століття до н.е. було прийнято закон, який відміняв боргове рабство. Боржник віддавав лихварю все майно, але залишався вільним.  Плебеї отримали право займати посади.

  Результат боротьби: встановлення громадянської рівноправності не залежно від багатства та знатності.

3.     Організація римського війська.

У війську служили повноправні громадяни. На чолі 2 консули.  Кожен з них командував декількома легіонами. Легіон-4200 піхотинців і 300 вершників. Легіон- військове з’єднання в армії.

Легіон ділився на маніпули-невеликі загони, які складалися з двох центурій.

Використовували облогові механізми: катапульти, балісти, ворони-абордажні трапи.

4.     Підкорення Римом Італії.

200 років продовжувалися війни між місцевими народами та Римом. Римські правителі проводили політику «батога і пряника». Якщо жителі надавали послуги Риму, вони отримували більше прав римського громадянина.    Народності, які воювали проти Риму, після їх підкорення не отримували жодних прав. Міста зрадників римляни руйнували, а жителів продавали у рабство. Тож краще було добровільно підкоритися Риму ніж воювати проти нього.

   Римляни використовували суперечності серед своїх ворогів. Вони намагалися посварити народності між собою, щоб не допустити їхнього об’єднання. А потім підкорювали їх одна за одною. Правило: «Розділяй і владарюй».

   До середини ІІІ століття до н.е. римляни завоювали всю Італію.  Тільки на півночі, в долині По, свою незалежність зберегли галли. На півдні володіння римляни підступили до острова Сицилія, яким володів Карфаген.

06.04.21р. -6 А,Б,Г,Д,Є

Тема « Релігія, сім′я та звичаї римлян у період Республіки»

Завдання:

1.Прочитати параграф 42.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: Квірін, Вести, пенати, лари, ларарій.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

Опорний конспект

1.     Боги римлян.

Юпітер (Зевс)-бог світла та блискавки

На честь Юпітера влаштовували Великі Римські ігри, які проходили щороку. Храм Юпітера на Капітолії був головним храмом Риму. Бокові приміщення в храмі присвячувалися Юноні та Мінерві-дружині та доньці.

Мінерва (Афіна)-покровителька наук, ремесл, мистецтва.

Юнона (Гера)-богиня одружених жінок. Святкували 1 березня матроналії.

Церера-богиня хлібних полів.

Лібер (Діоніс)-бог вина.

Діана (Артеміда)-покровителька простих людей. Храм Артеміди був притулком для рабів-утікачів.

Марс (Арес)-бог війни, якого римляни вважали своїм прабатьком.

Квірин-покровитель народних зборів. Квіритами називали римських громадян.

Вести-богині домашнього вогнища.

Діви-весталки, жриці Вести, зберігали потаємні святині, які вивіз Еней із Трої. Здійснювали обряди та підтримували священне полум’я вогнище Римської держави.

2.     Релігійні обряди.

Кожна сім’я мала своїх домашніх богів-покровителів: ларів і пенатів.

Пенати-покровителі дому, дбали про благополуччя і добробут сім’ї.

Лари- добрі душі померлих предків, які піклувалися про сім’ю за межами дому. У кожного члена сім’ї був свій дух-покровитель-геній.

   У будинку було спеціальне місце поклоніння домашнім богам-ларарій.

3.     Родинне життя.

Римляни жили за «батьківськими звичаями». Головним у родині був чоловік, якому усі повинні були підкорятися.

    Дітей виховували у дусі поваги до вірувань і звичаїв предків. Ідеал молодого громадянина в Римі- слухняний син і дисциплінований воїн. Кожен юнак повинен був пройти обов’язкову дворічну службу у військових таборах чи походах. Лише після цього він ставав  повноправним римським громадянином.

  Римські жінки користувалися великими правами та пошаною у суспільстві. Одружена римлянка називалася матроною. Вона була повною господинею у домі. Римлянки могли вільно виходити з дому. Матрони ходили з чоловіками у гості та були присутні на домашніх бенкетах.

    В основі чоловічого та жіночого костюмів була туніка. Зверху на туніку чоловіки вдягали тогу-полотно вовняної тканини, яку драпірували навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними. Знатні римлянки носили поверх туніки столу, ширшу довшу, ніж туніка.  Верхнім жіночим одягом був плащ-палла.

  09.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Утворення Римської середземноморської держави»

Завдання:

1.Прочитати параграф 43.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: провінція, Пунічна війна.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

Опорний конспект

1.     Причина війни між Римом та Карфагеном.

Римляни планували захопити Сицилію, на території якої в ІІ ст. до н.е. були володіння Карфагена. Це призвело до Пунічних воєн, оскільки римляни називали карфагенян пунами.

     У 264 р. до не. Рим і Карфаген вступили у війну за володіння островом Сицилія. Перша Пунічна війна. Римляни мали сухопутну армію, Карфаген мав перевагу на морі.

  За час Першої Пунічної війни римляни побудували і втратили 5 флотів. Вони навчилися успішно вести морські бої. У 241 р. до н.е. римляни перемогли на морі. Карфаген визнав себе переможеним і за умовами мирного договору віддав Сицилію та деякі інші острови під владу Риму, випустив всіх бранців та зобов’язався заплатити Римові 3200 талантів (84 т срібла). Острів Сицилія став першою римською провінцією.

Провінції-підвладні римлянам території поза Апеннінським півостровом, якими керували римські намісники. Вони вважалися власністю римського народу і сплачували Римові податки.

2.     Друга Пунічна війна.

 Причина 2 війни:  Карфаген і Рим були незадоволені результатами війни. Карфаген сподівався повернути собі Сицилію. Римляни хотіли захопити Карфаген.

Привід до 2 війни: у 218 р. до н.е. військо Карфагена на чолі з Ганнібалом захопило іспанське місто Сагунт, що було в союзі з Римом. Рим зажадав видачі Ганібала, Карфаген відмовився.

 Навесні 218 р. до н.е. почалася Друга Пунічна війна.

   Армія Карфагена складалася з піхоти, кінноти та бойових слонів. Ганнібал вирушив з Іспанії до Італії і в вересні підійшов до Альп. Перехід був важким. Поява армії Карфагена була несподіванкою для Риму.

 Захопивши Північну Італію, армія Ганнібала обминула Рим і пішла на південь. 2 серпня 216 року до н.е. біля містечка Канни відбулася битва. Римська армія була оточена і розгромлена (втрати-50 тис. воїнів)

  До римського війська призвали всіх громадян. На державні кошти викупили та озброїли 8тис. молодих рабів. Римське військо налічувало 25 легіонів.

3.     Завершення Другої Пунічної війни.

Ганнібал запропонував мирні переговори, але Рим відмовився. Римський полководець Сципіон прибув до Іспанії, звідки карфагеняни отримували свої підкріплення. Римське військо висадилося неподалік  Карфагену.

    Весною 202 р. до н.е. біля міста Зами Сципіон завдав нищівної поразки Ганнібалу, який втік до Сирії.

   У 201 р. до н.е. було підписано мир між Римом та Карфагеном.

Умови:

Ø Карфаген втрачав усі свої володіння за межами Африки

Ø Передавав Риму всіх бойових слонів та флот (крім 10 кораблів)

Ø Впродовж 50 років виплачував переможцям великі кошти

У 2 ст. до н.е. римляни перетворили Македонію і Грецію на свої провінції.

4.     Третя Пунічна війна (149-146р. до н.е.)

Причина: римляни боялися відродження Карфагенської держави.

У 149 р. до н.е. Рим оголосив Карфагену війну. Римське військо висадилося в Африці й обложило місто (протягом 2 років).

У 146 р. до н.е., коли у Карфагені почався голод та хвороби, римляни вдалися до штурму. 6 діб продовжувався бій на вулицях міста. В акрополі укривалося близько 50 тис. жителів. Римський полководець обіцяв їх помилувати і більшість здалася. Тільки кілька сотень чоловік не погодилися. Вони підпалили храм і загинули у вогні. Карфагеняни, які здалися були продані у рабство, місто пограбували воїни і зруйнували.

Результат 3 війни: більшість володінь Карфагена римляни перетворили в провінцію Африку.

 Пізніше римляни завоювали Іспанію та Малу Азію. В І ст. до н.е. римляни захопили Сирію та Єгипет.

  13.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Розорення селян в Італії. Брати Гракхи»

Завдання:

1.Прочитати параграф 44.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: люмпен-пролетаріат, громадянська війна, проскрипції.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

Опорний конспект

1.     Причини розорення римських селян.

Ø Селян, які служили у війську надовго відривали від роботи на землі

Ø Дешевий хліб з провінцій

Ø Невигідно займатися землеробством

Ø Міська біднота, яка жила за рахунок суспільства і продавала свої голоси на виборах називали люмпен-пролетаріатом

2.     Земельний закон Тиберія Гракха.

У 133 р. до н.е. Тиберія Гракха обрали народним трибуном.

Проект закону Тиберія Гракха:

Ø Римська сім’я могла користуватися 250 га державної землі.

Ø Решту землі держава ділила між бідними плебеями

Ø  Земля залишалася селянам навічно, її не можна було продавати.

Проект був ухвалений народними зборами, але проти виступили землевласники та сенатори. Під час виборів Тиберія Гракха та 300 його прибічників було вбито. Але комісія по розподілу землі продовжила діяти.

3.     Діяльність Гая Гракха.

У 123 р. до н.е. народним трибуном було обрано Гая Гракха.

Ø Закон про створення колоній за межами Італії.

Ø Жителям-переселенцям виділяли наділи землі.

Ø Хлібний закон: найбідніше населення Риму одержувало хліб за зниженою ціною або задарма.

Ø Ринкові ціни знизилися, занепад землеробства

Ø До Риму ринула маса людей.

Гай Гракх загинув під час сутички з військами сенату.

4.     Римська армія-засіб досягнення влади.

Масове обезземелення селян. Знизилася боєздатність війська, тому що служити могли лише громадяни, які мали земельну власність.

  У 107 р. до н.е. консулом був обраний Гай Марій.

Військова реформа Гая Марія:

Ø У військо брали всіх незалежно від майнового стану.

Ø Солдати озброювалися за рахунок держави та одержували платню, а після завершення служби земельний наділ.

Ø Солдати отримували частину воєнної здобичі

Ø Термін сліжби-16 років

Ø Римське народне ополчення перетворилося на наймане професійне військо

Ø Наказ воєначальника стає важливіше, аніж авторитет державних органів  влади.

5.     Перша громадянська війна.

Громадянська війна-війна між громадянами за владу.

     У 88 році до н.е. почалася війна Риму із Понтійським царством. Боротьба за призначення головнокомандуючим між Гаєм Марієм та Луцієм Корнелієм Суллою. Сенат обрав Суллу. Народні збори-Гая Марія. Армія Сулли зажадала походу на Рим. Почалася перша в історії Риму громадянська війна. Перемога Сулли у війні. У людних місцях виставлено проскрипції-особливі списки з іменами ворогів Сулли. Проскрипції-списки осіб, оголошених поза законом. Правив Сулла недовго-2 роки.

   Під час першої громадянської війни (88-82 р. до н.е.) загинула велика кількість людей, похитнулася міць Римської держави. Війна показала, що армія сильніша за закони. Правителі шукали опору не в народних зборах, а у війську.

16.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Рабство в Римі»

Завдання:

1.Прочитати параграф 45.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: лібертин, гладіатори, ланіста.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

Опорний конспект

1.     Становище рабів у Римі.

Джерела рабства:

Ø Війни

Ø Піратство

Ø Боргове рабство

Ø Діти рабині

Лібертин-раб, відпущений на волю.

Вільновідпущеники-неповноправні громадяни: не могли бути обраними на вищі виборні помади, участь у народних зборах обмежена. Діти мали повні громадянські  права.

2.     Праця рабів.

Ø Раби-домашня прислуга (служниці, охоронці, кухари та інше).

Ø Раби-ремісники (мали майстерню, частини прибутку віддавали господарю)

Ø Раби, які працювали у сільський місцевості

Ø Віллик-довірений раб господаря.

Ø Раби-пастухи

Ø Раби-будівельники

Ø Раби працювали на каменоломнях та рудниках (найтяжча робота)

Ø Раби, які належали державі, працювали на громадських роботах, виконували обов’язки нижчих урядовців, були помічниками жерців, наглядачами.

3. Гладіатори.

Гладіатори-воїни, які билися для розваги публіки. Спеціально навчені раби.

Ланіста-господар гладіаторської школи.

Для гладіаторських боїв будували амфітеатри. В центрі була арена-майданчик, посипаний піском.

   За видом зброї і способом ведення бою гладіаторів називали «самнітами, галлами, вершниками» та інше.

   Бій продовжувався доти, доки один з бійців не гинув або не падав поранений. Глядачі давали помилування піднімаючи руку з великим пальцем вгору. Якщо палець вниз-пораненого добивали. Переможець одержував грошову нагороду або свободу.

 20.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Захоплення Цезарем влади в Римі»

Завдання:

1.Прочитати параграф 46.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

  4.Виписати і пояснити вислови: «Кошлата Галлія», «Галлія, одягнена в тогу», «Розділяй та владарюй», «Перейти Рубікон», «Жереб кинуто»,

 «І ти, Бруте?»

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

6. Підготуватися до онлайн тесту за параграфами 43,44, 46.

Опорний конспект

1.     Посилення влади полководців у Римі.

Причини:

Ø Завойовницьки війни

Ø Наймана армія.

Найвпливовіші полководці: Гней Помпей, Марк Красс, Юлій Цезар.

2.     Перший тріумвірат.

Воювали між собою, потім домовилися діяти спільно. У 60 р. до н.е. уклали угоду-тріумвірат.

Гней Помпей-військова слава.

Марк Красс-представлял багатих громадян.

Юлій Цезар-авторитет серед плебеїв та в народних зборах.

Кожен використовував цю угоду, щоб провести вигідні для себе закони і посісти посади.

Помпей-командував військами в Іспанії

Красс-воював з Парфією (Персією)

Юлій Цезар-завоювання Галлії.

3.     Наслідки завоювання Галлії для Риму.

  Галли населяли територію сучасної Франції та Бельгії-«Кошлата Галлія»  Римлянам належала південна з Галлія-«Галлія, одягнена в тогу»

Галли складалися з багатьох племен, які ворогували між собою. Цезар проводив політику «Розділяй та владарюй». Талант Цезаря та римська військова техніка допомогли перемогти галлів. Цезар написав «Записки про Галльську війну»

Перемога дала римлянам величезну здобич та рабів. Цезар збільшив плату воїнам, обіцяв виділити землі. Від імені Цезаря у Римі влаштовувалися видовища та роздавали хліб.

4.     Друга громадянська війна (49-45 рр. до н.е.)

Коли Красс загинув, розпався тріумвірат.

Сенат наділив Помпея надзвичайними повноваженнями і скасував повноваження Цезаря, зобов’язав його розпустити військо. Цезар відмовився.

  На чолі одного із легіонів він підійшов до ріки Рубікон, яка розділяла Північну і Середню Італію. Перейти Рубікон-означало вчинити заколот проти республіки. 10 січня 49 р. до н.е. Цезар перейшов річку, сказавши: «Жереб кинуто». Почалася друга громадянська війна.

   Армія Цезаря швидко пішла на Рим. Сенат мав більше військ, але вони були розкидані в провінціях. В Римі-паніка. Консули і сенат втекли. Цезар без бою вступив в Рим і заволодів Італією.

Вирішальна битва між Помпеєм і Цезарем відбулася біля міста Фарсали. Цезар переміг, Помпей втік до Єгипту. Радники єгипетського царя вбили Помпея. Цезар допоміг Клеопатрі стати царицею Єгипту.

5.     Диктатура Цезаря.

Ø Довічний диктатор

Ø Почесне звання імператор («повелитель»)

Ø Народні збори скликалися, але втратили реальну силу

Ø Проголосив громадянський мир.

    Проти Цезаря змова. Противники поширювали чутки, що він хоче оголосити себе царем У 44 р. до н.е. Цезар прибув на засідання сенату. Змовники накинулися на нього з кинджалами. Цезар спочатку захищався, але побачивши Брута, зі словами «І ти, Бруте?»-закрив обличчя краєм одягу і впав мертвий перед статуєю Помпея.

 Змовники не змогли відновити Республіку. У Римі починається боротьба за владу.

 27.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Падіння республіки та утворення імперії»

Завдання:

1.Прочитати параграф 47.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: принцепс, принципат, преторіанці, меценат.

5.Підготуватися до онлайн-конференції.

Опорний конспект:

1.     Другий тріумвірат.

У Римі почалася боротьба між республіканцями та цезаріанцями.

Республіканці-сенатори, прагнули відновити республіку.

Цезаріанці-зберегти владу, якою володів Цезар. Почалася громадянська війна.

У 43 р. до н.е. 3 полководці- цезаріанці: Октавіан, Антоній, Лепід уклали Другий тріумвірат. Вони ввели війська в Рим і оголосили проскрипції. Почалася розправа з противниками Цезаря.

У 44 р. до н.е. Антоній та Октавіан у битві біля міста Філіппи розгромили армію республіканців під командуванням Брута і Кассія.

2.     Війна між Октавіаном і Антонієм.

Тріумвіри поділили між собою Римську державу.

Октавіан-Італія і західні провінції.

Антоній-східні провінції, одружився з єгипетською царицею Клеопатрою і жив в Александрії-столиці Єгипту.

Лепід-Африка.

В 31 р. до н.е почалась війна між Октавіаном і Антонієм. Вирішальна битва відбулася біля мису Акцій. Клеопатра повернулася із флотом до Єгипту. Антоній повернув за нею. Флот перейшов на бік Октавіана. У 30 р. до н.е. Октавіан захопив Александрію. Антоній заколов себе мечом, а Клеопатра загинула від укусу змії.

Єгипет проголосили римською провінцією. Октавіан залишився єдиним господарем Риму. Завершився період існування Римської республіки.

3.     Правління Октавіана Августа

Ø Його всиновив Цезар

Ø Відмовився від повноважень

Ø Оголосив про відновлення республіки

Ø Виключив зі списку сенаторів всіх своїх ворогів

Ø Називав себе принцепсом-першим у списку сенаторів

Ø Головував на засіданнях сенату, перший висловлював думку

Принципат-устрій ранньої імперії

Ø На справді єдиновладний правитель

Ø Звання-Август-«священний»

Ø Командуючий

Ø Імператор

Октавіан-імператор Цезар Август, син божественного.

Октавіан-перший імператор. Римська держава-імперія.

   Римська держава називалася республікою, правив сенат. Октавіан-охоронець держави. Скликалися народні збори, але вибирали тих кого пропонував Октавіан.

Преторіанці-спеціальні війська для особистої охорони і підтримання внутрішнього порядку.

Октавіан був дуже багатою людиною. Хлібні та грошові роздачі отримували понад 300тис. найбіднішого населення Риму.

Меценат-багатий покровитель мистецтва.

Помер Октавіан на 76 році життя. Постановою сенату його оголосили божественним.

30.04.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

   Тема «Римська імперія в І-ІІ ст.»

Завдання:

1.Прочитати параграф 48.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття:

5. Підготуватися до тесту за параграфами 47 та 48.

Опорний конспект:

1.     Правління імператорів у І ст.

Династії: Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв.

Династія Юліїв-Клавдіїв:Тиберій, Калігула, Клавдій, Нерон.

Династія Флавіїв: Веспасіан,Тит, Доміціан.

Імператори у І ст.:

Ø Ліквідували залишки демократії

Ø Народні збори втратили своє значення

Ø Прийнято закон «Про образу величності»

Ø Забороняли небажані для імператора книги

2.     Династія Антоніїв.

З 96 по 192 рр. правила династія Антоніїв-«золотий вік імперії».

Ø Припинилися страти

Ø Процедура усиновлення наступника влади за життя імператора

Ø Наступника обирали за здібностями.

Ø Найвідоміші імператори: Траян та Марк Аврелій.

Траян:

Ø Будував дороги, гавані, сприяв розвитку торгівлі.

Ø Держава турбувалася про сиріт і дітей із бідних сімей.

Ø Сміливий воїн, ходив у походи

Ø Імперія досягла найбільших розмірів

Ø Провів 2 війни проти даків, які населяли територію сучасної Румунії.

Ø Дакія перетворена на провінцію і заселена римськими колоністами

Ø Споруджена колона Траяна з рельєфами, які зображують війну з даками

Ø В постамент колони вмурована урна з прахом Траяна, на вершині встановлена його статуя.

Ø Траян захопив Аравію, Вірменію, Дворіччя.

Ø Походи Траяна були останніми завойовницькими війнами Риму.

Наступник Траяна імператор Адріан відмовився від всіх завоювань на сході, крім Аравії.

У середині ІІ ст. Римська імперія переходить до оборони своїх володінь.

3.     Завершення правління династії Антонінів.

Марк Аврелій:

Ø Вивчав філософію, «філософ на троні».

Ø Написав працю «До самого себе»

Ø Вважав обов’язком правителя:

1) підпорядкування почуттів розумові;

2) служіння обов’язкові: «Виконуй ту справу, на яку поставлений»;

 3) головне для правителя-любов і повага до людей і виконання обов’язку перед ними.  

Ø Ходив у поході

Ø Помер від чуми, яка поширилася в Римській імперії.

Імператор Коммод:

Ø Жорстокий, проводив страти

Ø Вимагав божественних почестей

Ø Переслідував сенаторів

Ø Виступав як гладіатор на арені

Ø Загинув від змовників

07.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Культура Стародавнього Риму.»

Завдання:

1.Прочитати параграф 49

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: форум, Пантеон, Колізей, акведуки, інсули.

Опорний конспект

1.     Місто Рим.

Форум-ринкова площа, де відбувалися народні збори.

На Палатинському пагорбі стояли імператорські палаци. На Капітолії-храми римських богів.

Цезар увів правила дорожнього руху. На вулицях був односторонній рух.

2.     Архітектура.

Пантеон-«храм усіх богів».

Наприкінці І ст. у Римі імператори з династії Флавіїв побудували амфітеатр-Колізей. Відбувалися видовища: бої гладіаторів, цькування звірів, морські бої.

Перегони на колісницях відбувалися у Великому цирку. Він мав арену довгастої форми і міг вмістити понад 250 тисяч глядачів.

Акведуки-водогони. Довгі ряди арок, що підтримували керамічні труби, якими текла вода з гірських джерел. Вода надходила у фонтани та терми-громадські лазні.

3.     Умови проживання римлян.

Інсули-багатоповерхові будинки. На нижніх поверхах селилися громадяни середнього достатку. Розміщувалися крамниці й майстерні. На верхніх поверхах жили бідні люди.

11.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Виникнення християнства»

Завдання:

1.Прочитати параграф 50

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: апостоли, церква, мученики, Євангеліє.

Опорний конспект

1.     Релігійні вірування у Римській імперії в І ст.

   Становище простих людей погіршилося. Римляни захоплюються східними релігіями. Пророцтва про Спасителя, який захистить знедолених і покарає винних.

  В Палестині (провінції Риму) було багато мандрівних проповідників, які провіщали пришестя Божого посланця-Месії. Віра в Ісуса Христа поширилася серед простого люду в Римський імперії. Про народження та життя Христа розповідають Євангелія (блага звістка). Написані учнями Христа у І-ІІ ст. Євангелії увійшли до Нового Заповіту-2 частини Біблії.

2.     Ісус Христос.

  Син Бога. Мати-Марія. Дитинство у місті Назарет.  Коли йому було 30 років у Палестині почав проповідувати Іоанн, який закликав покаятися та хреститися. Після хрещення на Ісуса зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Почав творити чудеса та проповідувати: милосердя, любов та всепрощення, рівність усіх перед Богом. Багато прихильників. Не сподобалась іудейським священникам.

  Ісуса супроводжували 12 учнів-апостолів (посланців). Іуду підкупили за 30 срібних монет. Ісуса звинуватили у заколоті проти римського імператора, засудили до страти. Розп’яли на хресті на горі Голгофа. Через 3 дні він воскрес у день свята Пасхи. Через 40 днів вознісся на небо, пообіцявши повернутися для Божого суду, дав учням заповіт: проповідувати Євангеліє.

3.     Перші християнські спільноти.

   Християни об’єднувалися в общини-церкви: зібрання віруючих, а також приміщення, де відбувалося богослужіння.

   Члени общин вважалися братами та сестрами, мали рівні права, спільне майно. Апостоли проповідували в різних краях. Християнство поширюється по імперії. Першу общину в Римі заснував Петро. Тому єпископи вважаються наступниками апостола Петра.

   Епископи-керівники общин. Їм допомагали пресвітери, які стежили за порядком під час молитовних зібрань, та диякони-організатори повсякденного життя общини.

Церква-об’єднання віруючих, які мають спільні релігійні погляди та обряди.

4.     Ставлення римських імператорів до християн.

   Християни не визнавали язичницьких богів і відмовлялися визнавати богами імператорів, не давали присягу та не брали участі у святах. Не подобалися проповіді про рівність перед Богом.

У 64 році імператор Нерон звинуватив християн у підпалі Рима. Почалися страти. Мученики-люди, які постраждали за віру.

Під час гонінь християни збирались підземеллях-катакомбах, де створювали підземні храми й кладовища. В перші 300 років-Церква підземна.

 14.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Римська імперія в 3-4 ст.»

Завдання:

1.Прочитати параграф 51(п.1,2)

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: колони, домінат, тетрархія.

5. Підготуватися до перевірочної роботи за параграфами 49,50,51 (п.1,2), повторити поняття.

Опорний конспект:

1.     Занепад господарства в Римській імперії.

Причини занепаду господарства:

Ø Міжусобні війни за владу всередині держави

Ø Напади варварів

Ø Порушення єдності держави та торговельних шляхів між провінціями

Ø Зросли податки на утримання армії, чиновників

Ø Зменшилися врожаї

Ø Занепад ремесла і торгівлі

Рабська праця не давала достатній прибуток. Раби не були зацікавлені в результатах праці.

    З ІІІ ст. власники великих маєтків ділили свою землю на невеликі ділянки, давали їх для обробітку рабам, яким дозволялося мати сім’ю, будинок, господарство. За користування землею вони платили орендну плату та віддавали частину врожаю.

   Земельні ділянки надавали в оренду селянам. Колони-вільні люди, які сплачували орендну плату грішми або продуктами. Колони були зацікавлені в результатах праці.

2.     Реформи Діоклетіана.

«Солдатські імператори»- імператори, яких висунула на престол армія.

«Сенаторські імператори»- імператори, яких висунув на престол сенат.

284р. армія проголосила імператором Діоклетіана.

Реформи Діоклетіана:

Ø Збільшив чисельність війська та укріпив дисципліну

Ø Придушив повстання в провінціях

Ø Витіснив з території Риму племена варварів.

Ø Відновив єдність держави

Ø Влада імператора необмежена

Ø Титул імператора «август»-священний, «домінус»-господар

Ø Форма правління домінат-влада імператора необмежена

Ø Призначив співправителя

Ø Діоклетіан правив східною частиною, співправитель-західною

Кожен мав помічника-цезаря.

Тетрархія-правління 4 співправителів, кожен з яких управляв на певній території.

Головний Діоклетіан, цезарі вважалися нижче ніж августи. Рим вважався столицею.

18.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Римська імперія за правління Константина»

Завдання:

1.Прочитати параграф 51(п.3,4)

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: префектури, Нікейський символ віри.

Опорний конспект:

1.     Правління Константина.

У 305 р. Діоклетіан зрікся влади. В боротьбі за престол переміг Константин (306-337рр)

Реформи Константина:

Ø Зберігся поділ імперії на 4 частини-префектури, які очолювали перфекти, що мали цивільну владу

Ø Замінив срібні монети золотими

Ø Керував жорстоко

Ø Збудував столицю-Константинополь на місці грецької колонії Візантія.

Ø У Константинополі побудовано палац, терми. Бібліотеку, іподром, 2 театри, християнські та язичницькі храми.

Ø Відродив могутність Римської імперії

2.     Християнство стає державною релігією.

Християнські общини об’єдналися, створили церковну організацію імперії. Константин вважав що єдина церква буде сприяти єдності імперії. Він звільнив духовенство від податків та військової служби, зобов’язав провінції передавати частину прибутків християнській церкві.

  У 325 році у місті Нікеї зібрався Перший Вселенський собор, який прийняв Нікейський символ віри-основне положення християнської релігії.

Положення:

Ø Споконвічність Христа, Його єдиносущність Богу Отцю

Ø Прийнято християнський календар. Запроваджено 7-денний календар. 7 день вважався вихідним, присвячувався молитвам та святам.

Імператор Феодосій видав закон про заборону язичництва. Християнство- державна релігія Римської імперії, обов’язкова для населення. Святилища та храми язичників руйнували, знищували статуї римських богів, імператорів. Заборонили Олімпійські ігри.

 21.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Велике переселення народів»

Завдання:

1.Прочитати параграф 52 (п.1)

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

4.Виписати поняття: велике переселення народів

Опорний конспект:

ІІІ ст. –Готська держава.

70 роки 4 ст. з’явилося кочове плем’я гунів. Під їхнім тиском європейські племена починають переселятися.

Велике переселення народів-переміщення народів та їхнє вторгнення на територію Римської імперії.

   Гуни розгромили державу східних готів-остготів та Боспорське царство.

Західні готи-вестготи звернулися до імператора Валента з проханням дозволити їм перейти Дунай і оселитися на території імперії.

   Імператор дозволив та обіцяв допомогу продовольством. Але його розікрали римські командири. У готів почався голод і вони повстали.

У 378р. поблизу Адріанополя вестготи розгромили римське військо, загинув імператор. Константинополь готи не захопили.

25.05.21р.-6А,Б,Г,Д,Є

Тема «Падіння Західної Римської імперії»

Завдання:

1.Прочитати параграф 52

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відео.

 Опорний конспект:

1. Поділ Римської імперії на Східну та Західну імперії.

Феодосій відтіснив вестготів від Константинополя, надав їм землю та звільнив від податків. У 395 р. перед смертю він розділив імперію між синами. Утворилася Східна та Західна імперії.

Східна-Візантія. Столиця-Константинополь. Територія: Балканський півострів, Єгипет, володіння Азії.

Західна імперія: Італія та західні провінції в Європі та Африці.

У Східній імперії центральна влада імператора , висока культура та розвинуте господарство, грецька мова та традиції еллінізму.

Західна Римська імперія: слабка , на її території виникають нові держави. На місцях владу імператора підміняли великі землевласники. Міста занепадали, селяни розорювалися, грабували розбійники, вибухали повстання.

В 5 ст. у Західній імперії влада в Церкві закріпилася за епіскопом Рима-папою римським.

Глава Церкви на Сході став константинопольський патріарх.

2. Перше падіння Рима.

Повстання вестготів очолив Аларіх. Вони захопили Грецію та Македонію.