«Зимові свята на Поділлі»

   На засідання краєзнавчого гуртка 7А класу (керівник Певень Т.В.) завітала зав. відділом давньої історії Гальчевська Лілія Анатоліївна. Вона розповіла юним науковцям про традиції зимових свят на Поділлі. Діти уважно слухали цікаву розповідь, із захопленням розглядали обрядові маски та одяг давніх часів, задавали питання. Метою такої співпраці з Краєзнавчим музеєм є популяризація українських народних обрядів та вшанування українських традицій.

 

10 цікавих фактів про

День Соборності

 У далекому 1919-му році відбулося проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Це свято нагадує всім українцям, що наша сила – в єдності. Від часу проголошення Акту накопичилося чимало унікальних фактів. Пропоную ознайомитися з найцікавішими з них.

1. Перемовини про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.

2. 1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.

3. Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

4. Виходячи з попереднього пункту, 22-го січня важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності України.

5. В роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

6. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша демонстрація українців, адже в акції взяло участь понад 30 тисяч осіб.

7. Головна традиція на День Соборності (зміцнилася наприкінці ХХ століття) – поява «живого ланцюга», що складається із людей з українською символікою. Люди, тримаючись за руки, розтягуються, як живий ланцюжок, вулицями рідного міста, і навіть за його межами, між містами, по мостах через річки, поєднуючи береги і символізуючи єдність різних регіонів України. У 2011 року цю традицію підтримали у більш ніж двадцяти містах України.

8. 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, відбулася акція «Українська хвиля» одна із наймасштабніших акцій подібного роду в історії. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності. Цю акцію організував Народний Рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв’язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.

9. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання закордонних українців, проходять молебні за Українську державу! А останнім часом до української акції «живого ланцюга» приєднуються люди в інших країнах. Зокрема, у 2018 році до акції долучилося Посольство України в Канаді, яке провело урочисте прийняття до Дня Національної Єдності. У заході взяли участь міністр оборони Канади  Х.Сейджан, делегація Секретаріату Кабінету Міністрів України на чолі з Міністром О.Саєнком, члени української громади, представники канадських урядових структур.

10. У 2019 році на честь 100-річчя свята в Києві проводилася акція об’єднання двох берегів Дніпра живим ланцюгом, в якій взяли участь кілька сотень людей. На 100-ту річницю злуки мешканці Івано-Франківська стали в живий ланцюг завдовжки майже 9 кілометрів, який простягнувся через усе місто. У Дніпрі курсанти влаштували святковий марш, утворивши велике серце. А у Вінниці люди вишикувалися так, що утворили собою слово «соборність». У Харкові Україну символічно возз'єднав двома рушниками, які зв'язали прапором. А на річці Збруч, між Тернопільською та Хмельницькою областями, де раніше пролягав кордон між двома українськими республіками, встановили рекорд – підняли понад три тисячі прапорів.

Обєднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Саме тому цього дня важливо пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність та аналізувати й враховувати помилки минулого.

За матеріалами: Український інститут національної пам’яті

 

День святого Миколая Чудотворця: традиції та історія походження свята, цікаві факти, прикмети та ідеї подарунків

Після дня Першої коляди з усіх куточків України долинає колядка “Ой хто, хто Миколая любить…”, а все тому, що наближається улюблене свято дітлахів – День святого Миколая. 19-го грудня чемні діти очікують гарного подарунка під подушку, а неслухняні стараються не бешкетувати, щоб раптом під подушкою не з’явилась березова різка.

Та однаково для всіх на День святого Миколая настає час чудес. Подарунки від Миколая отримують не лише діти, а й дорослі, літні люди, безхатченки та знедолені, бо в цей день диво повинно статися з кожним.

Ким був святий Миколай за життя?

На відміну від Санти Клауса, Морозка чи Діда Мороза, святий Миколай був реальним чоловіком. Згідно з переказами, народився він близько 278 року у місті Патара, що в Туреччині. Миколай походив з багатої родини, але замість того, щоб насолоджуватись грішми та багатством, він вирішив роздати їх тим, кому вони потрібні.

Також його ще називали Мір Лікійським, адже за життя він став єпископом у турецькому місті Лікії, де служив на славу Господа.

Існує чимало легенд, як святий Миколай ходив по світу й допомагав біднякам, рибалкам, морякам, пекарям, студентам та дітям-сиротам. Через це Святого зараз вважають їхнім покровителем.

Коли могилу Миколая Лікійського розкопали для перенесення мощів в італійське місто Бар, науковці змогли провести дослідження, щоб дізнатись, як святий виглядав за життя. Вони розповідають, що ймовірно Миколай не вживав м’яса, його лице було оливкового кольору, а очі карими. Зростом єпископ був приблизно 167 см і носив непримітний та простий одяг.

Звідки свято Миколая прийшло в Україну?

Святкування Дня святого Миколая прийшло до нас ще з часів прийняття християнства, а точніше – з днів князювання Всеволода Ярославовича 1088 року. Однак традиція дарувати подарунки в цей день з’явилася значно пізніше. Ймовірно, що спочатку вона поширилась ще в середні віки у Німеччині, а згодом перейшла до Словаччини, Австрії та Польщі.

У цих країнах Миколая вшановують не 19-го, а 6-го грудня. Цікаво, що в Австрії перед святом по місту бігають чорти, яких Миколай згодом розганяє, щоб принести дітям подарунки.

Західна Україна довгий час була під владою Речі Посполитої, а згодом Австрійської імперії. Саме тому ми й перейняли цю традицію святкування Дня святого Миколая з подарунками та благодійністю для знедолених.

Цікаві факти про святого Миколая

1. В Україні святого Миколая вшановують двічі на рік: перший раз – взимку 19 грудня, а другий – навесні 22 травня. Весняне свято називають Днем Літнього Миколи.
2. Вважалося, що святий Миколай міг за допомогою молитви творити чудеса. Коли на морі здіймалася буря, то, почувши голосні молитви Миколая, Господь припиняв її. Зараз мощі святого також творять дива: вони є нетлінними й можуть зцілювати важкохворих.
3. За життя Миколай дарував подарунки таємно. Отримавши у спадок багатство, святий ходив по світу і підкидав золото у взуття або одяг тим, хто його потребував. Але робив це таємно, щоб не набрати зайвої слави.
4. Цікавою є легенда про те, як святий Миколай став єпископом. Вважається, що у Лікії довго не могли визначити з-поміж місцевих священиків, хто ж стане єпископом. Вирішили, що той, хто першим увійде в храм, і стане єпископом Лікійських земель. Цією людиною і став святий Миколай.

Що можна подарувати близьким на День святого Миколая?

На День святого Миколая заведено класти дітям та близьким людям подарунки під подушку. Звісно, дітки пишуть листи до Миколая, тож заглянувши в них, ви точно не прогадаєте з подарунком. Та як бути з дорослими, які вже давно не сподіваються на подарунок у дивовижну ніч на 19-те грудня?

Смаколики. Це можуть бути солодощі власного приготування: смачні пряники, святкові мафіни з новорічним декором, домашні цукерки або навіть великий торт. Та тут варто зважати на вподобання. Якщо близька людина не дуже полюбляє солодке, то приготуйте святкову вечерю з улюбленими стравами, наче в новорічному фільмі.

Одяг. Якщо ви знаєте розмір одягу своєї близької людини, то можете вибрати святковий светр з оленями, шкарпетки з Дідом Морозом або ж теплу зимову шапку. Буде набагато цікавіше, якщо ви придбаєте таку ж річ і собі. Такий подарунок буде зігрівати холодними вечорами й нагадувати про вашу турботу.

Атмосферні зимові атрибути. Це може бути яскрава іграшка для новорічної ялинки або ж цікавий сувенір: Миколайчик, Санта Клаус тощо. Перед святом Миколая у магазинах декору з’являється багато цікавих гірлянд та ялинкових ікебан. Подумайте, що може сподобатись рідним та підійде до їхнього інтер’єру.

Звісно, не варто забувати й про хобі чи професію тих, кому обираєте подарунок. Швидше за все, розгадка ховається там, адже такий подарунок буде не лише цікавим, але й корисним.

Обираючи подарунок рідним та коханим людям, не забувайте про тих, хто залишається на День святого Миколая на самоті. Ви можете стати Миколаєм для дітей із сиротинця: завітайте, поспілкуйтеся з ними, подаруйте їм краплину святкового дива. Не варто забувати й про літніх людей: подаруйте їм трохи свого часу, адже їм так бракує спілкування. Поспілкуйтесь з директорами притулків, дізнайтесь, що найбільше необхідно, і створіть казку для тих, хто цього потребує.

Прикмети та повір’я 19 грудня

• Якщо зранку з’явиться іній – буде добрий урожай пшениці.
• Яка погода буде на Миколая взимку, така й буде на Миколая навесні.
• Красна Микольщина пивом та пирогами.
• На день Миколи до хати треба закликати і друзів, і недругів – в новому році всі будуть друзями.
• Хваліть зиму після дня Миколая.
• Як прийде свято Миколая, то за ним і зима на санях.
• Скільки снігу на Миколу зимового, стільки й трави буде на Миколу літнього.
• Як підступив другий мороз на Миколая, то вже не спаде аж до Водохреща.

На День святого Миколая до знедолених приходить надія, до дітей – радість, до дорослих – віра в диво. А чи святкуєте ви День святого Миколая вдома?

автор Вікторія Демидюк 

 

Показовий урок-квест у 7-А класі

2021-12-03 

02.12.2021року Певень Тетяною Вікторівною проведено показовий урок-квест у 7-А класі на тему “Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х- у першій половині ХІ ст.” Протягом заняття семикласники продемонстрували отримані знання з теми та закріпили матеріал історичної доби за допомогою виконання цікавих вправ. Під час проведення “Князівської руханки” учні під керівництвом учителя пригадали князів, які правили Київською державою. Учні та учениці продемонстрували на історичній карті територію Київської Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Розташували мініатюри за хронологією, що дало можливість продовжити “мандри” історичним періодом та пригадати Володимирову реформу , а також про хрещення у 988 році. За допомогою онлайн-застосунку цифрової дошки-jamboard, розташували події, які були пов’язані із правлінням Володимира Великого та Ярослава Мудрого. За допомогою гри пазли віднайшли “Категорії селян”. Діти продемонстрували творчі проєктні роботи за допомогою заздалегідь створених коміксів “Культура Русі”. Тетяна Вікторівна продемонструвала систематичну роботу із школярами. Скарбом, який діти відчинили у скрині-знань, була Україна, яку потрібно берегти та добре знати історію нашої держави.

 

Майстер-клас по виготовленню магнітів «Вінниця»

  12.11.21 р. відбулось незвичайне засідання краєзнавчого гуртка (керівник: Певень Т.В.) Мохар Ірина Анатоліївна, художній керівник «Креатив-студії «Орхідея» провела  майстер-клас по виготовленню магнітів «Вінниця». Юні науковці не тільки спостерігали за процесом, але і брали активну участь. Діти із захопленням обирали природні матеріали, колір та форму свого авторського витвору. Працювати в команді було весело і радісно.

 ТИЖДЕНЬ ІСТОРІЇ В ГІМНАЗІЇ

11-13.10.2021 р.

Учитель: Певень Т. В.

Фотопроект "Пам*ятні місця Вінниці"

Проект "Вінниця у світі. Світ у Вінниці"

У Вінниці є багато місць, які нагадують нам про інші країни. Спостерігаючи за вивісками на вулицях, у нас виникла ідея - створити проєкт «Вінниця у світі, світ у Вінниці». Учні залюбки взяли у ньому участь, фотографуючи місця у  Вінниці, що нагадують нам про іноземні країни. У поле зору учасників проєкту потрапила наша вінницька Ейфелева вежа, район «Єрусалимка» та «Корея», готель «Франція», кав’ярня «Венеція», площа «Ліверпуль». Переможцями у рамках проєкту стали Бакай В. (7-А) та Гресько М. (7-Є)

Усний журнал «Герої не вмирають»

 для учнів 10-х класів 

(дослідники з 10 класу - Сулима Д., Путишина І, Непийвода Ю.)

           Віртуальна екскурсія 

           «Вулицями рідного міста» 

для учнів 7-х класів

 (члени краєзнавчого гуртка)

 

Екскурсія історичною Вінницею.

    Краєзнавчий гурток під керівництвом Певень Т.В. почав навчальний рік з екскурсії історичним центром Вінниці. Гуртківці із захопленням слухали розповідь екскурсовода, задавали питання. Діти були вражені, що знайомі вулиці мають цікаві легенди і таємниці.