Цікаві факти про День Перемоги:

постановочні фото і 20 років без свята

8 та 9 травня - різні дати Перемоги

Берлін був взятий 2 травня 1945 року. Але фашистські війська ще тиждень чинили опір. Остаточна капітуляція була підписана в ніч на 9 травня. За московським часом це було в 00:43 9 травня, а за середньоєвропейським в 22:43 ще 8 травня. Саме тому в Європі святом вважається 8 число. Але там, на відміну від пострадянського простору, відзначають не День Перемоги, а День примирення. У цей день вшановують жертв нацизму.

У США ж відзначають два свята - День перемоги в Європі і День перемоги в Японії (V-E Day і VJ Day).

А офіційно Радянський Союз перебував у стані війни з Німеччиною до 25 січня 1955 року.

Червоний прапор над Рейхстагом

Вночі 1 травня 1945 року над Рейхстагом підняли червоний прапор, який згодом став Прапором Перемоги. За офіційною версією це зробили Олексій Берест, Михайло Єгоров і Мелітон Кантарія, хоча кажуть, що на дах Рейхстагу піднімалися одразу кілька груп з прапорами, і з приводу того, хто був перший, досі ведуться суперечки.

 Так чи інакше, символом перемоги стало фото Євгена Халдея "Прапор перемоги над Рейхстагом". Однак насправді фото постановочне, ролі прапороносців виконували Олексій Ковальов, Абдулхакім Ісмаїлов і Леонід Горичев. Їх Халдей знімав 2 травня, коли Берлін було вже взято, а фото згодом було сильно відредаговано. На негативі було домалювано дим, наче битва ще йде. На фото зник годинник солдата знизу, щоб радянських військовослужбовців не звинуватили в мародерстві або захопленні трофеїв. На іншій версії знімка були вмонтовані танк навпроти Бранденбурзьких воріт і винищувачі в небі. Сам прапор Перемоги теж пережив чимало. На першому параді в Москві його не було. Просто виявилося, що прапороносці, які взяли Рейхстаг, не блищать стройовою підготовкою. Призначати інших для параду не стали, і прапор вирішили не виносити.

Перший парад Перемоги

Перший Парад Перемоги пройшов 24 червня 1945 року. Його планували провести ще в кінці травня. Але дату визначали швейні фабрики, які виготовляли 10 тисяч парадного обмундирування для солдатів. Учасників параду підбирали по зросту - не нижче 170 см і мучили по 10 годин стройовою на день.

24 червня настрій всім зіпсувала сильна злива. Через неї скасували проліт авіації. Учасники наскрізь промокли. Мундир маршала Рокосовського так сильно сів, що його довелося розпорювати, щоб зняти.

Приймав парад маршал Георгій Жуков на сріблясто-білому коні Кумир. Взагалі-то, на його місці мав бути Сталін, як головнокомандувач, але він сидів на трибуні.

З'ясувалося, що генералісимус впав з норовистого Кумира, якого для нього вибрав Будьонний, під час репетиції. Сталін сказав Жукову, що приймати парад верхом буде він, але обов'язково на цьому гарячому коні. Жуков із завданням впорався чудово.

Цікаво, що Кумир не в перший раз гарцював по Червоній площі. Він брав участь у параді 7 листопада 1941 року, коли фашисти були на підступах до Москви. Його вершник кавалерист Іван Максимець дуже здивувався, коли побачив свого коня через чотири роки на Параді Перемоги під маршальським сідлом.

20 років без параду

Проводити паради щороку стали лише останнім часом. А 9 травня майже 20 років взагалі не вважався святковим днем.

У 1948 році керівництво країни заявило, що треба забути про війну і займатися відновленням держави. Лише в 1965 році 9 травня як свято реанімував Брежнєв. Тоді ж було проведено Другий парад Перемоги. Третій пройшов до 40-річчя Перемоги - в 1985 році, наступний - через 15 років, в 1990 році. Після розпаду Союзу паради на 9 травня не проводилися до 1995 року і лише з цієї дати вони стали щорічними.