Оборона Вінниці козаками полковника Івана Богуна.
Цьогоріч у березні виповнюється 370 років з часу оборони Вінниці полковником Іваном Богуном. «Льодова пастка Богуна» є чи не найвідомішою подією міської історії XVII ст.
1 липня 1648 року полковник Максим Кривоніс захопив Вінницю — столицю Брацлавського воєводства.
На Поділлі за наказом Б.Хмельницького було створено полки: Барський, Могилівський, Животівський, Кальницький (Вінницький) на чолі з Іваном Богуном та Брацлавський під проводом Данила Нечая. Вінниця входила до Кальницького полку, а впродовж 1653-1657 років була його центром.
За Зборівським договором 1649 року Брацлавське, Київське і Чернігівське воєводства відходили до козацької держави. Це не влаштовувало поляків, які й гадки не допускали, що втратять такі землі, а поряд буде існувати козацька держава. Українці теж були невдоволені, бо хотіли бачити у складі своєї держави всі українські землі, а селяни не бажали повертатися до своїх панів. Неодноразово на околицях Вінниці з’являлися козацькі загони, які громили маєтки, перешкоджали шляхті вивозити зерно з України.
Першими порушили умови Зборівського договору поляки.
Пограбувавши Мурафу, Шаргород, Чернівці, Стіну, Ямпіль, польські війська рушили на Вінницю. З 11 по 20 березня 1651 року 20 — тисячне вороже військо штурмувало місто, яке обороняли козаки, міщани та селяни на чолі з Іваном Богуном. Сили були не рівними: в сім разів переважав ворог.
Козацькі загони зайняли оборону біля єзуїтського монастиря (поблизу нинішньої міської теплостанції). На річці між островом Кемпа і монастирем захисники прорубали ополонки і замаскували соломою, а перед укріпленим замком за наказом Богуна жителі міста залили льодяні гірки.
Війська гусарів кинулися в атаку. Козаки заманили поляків на лід, вдавши, що відступають. Коли поляки почали переслідувати козаків, останні відкрили артилерійський та вогнепальний вогонь. Майже весь авангардний загін поляків на чолі із Лянцкоронським був знищений, провалився під лід. У Польщі після цього було оголошено національний траур.
Сили були нерівні, а тому Богун приймає рішення розпочати переговори. Поляки вимагали видати їм Івана Богуна, всі гармати, козацькі прапори. Козаки не прийняли такі умови. Вони запропонували полякам чотири тисячі волів і 50 діжок меду та відступити від Вінниці на милю. Однак поляки відмовилися виконати такі умови, а Богун припинив переговори, бо в цей час стало відомо, що з-під Липовця на допомогу обложеним поспішав Уманський полк Йосипа Глуха.
Уманський полковник Осип Глух
Поляки в паніці почали відступати, полишивши поранених, хворих. Ця втеча прирівнювалася до втечі під Пилявцями. Захисники міста, як писав С.Освєнцім, стояли на валах і насміхалися вслід: «Пилявчики, не каєтесь, далі до Вісли, не тут ваше діло».
Козацькі загони наздогнали ворога і завдали нищівного удару під селом Якушенці. Решта польського війська рушила до Бару, а далі до Кам’янець-Подільського.
Героїчної оборони Вінниці в період Визвольної війни відіграла велике значення. Мужні захисники на чолі з І.Богуном перешкодили полякам захопити Східне Поділля, які відступаючи втратили половину армії, всю артилерію.
Місто двічі під час війни навідав Богдан Хмельницький: в листопаді 1649, коли повертався з-під Зборова після підписання перемир’я, за яким Вінниця включалася в число міст, де гетьман тримав свій гарнізон, та в грудні 1654 року.
Доля Вінниці і її мешканців в роки війни була нелегкою: то поляки прагнули повернутися, то татари вчиняли свої грабіжницькі напади. Населення скорочувалося, занепадали землеробство, ремесла, торгівля.
Полководець Іван Богун
Про полковника Івана Богуна козаки говорили з гордістю, складали про нього думи і пісні, а вороги з острахом розповідали легенди і наділяли його надзвичайними здібностями. Зокрема В.Коховський характеризував його так: «Богун же мав вдачу лисиці, яка показує собакам зуби і хвіст. Він був сильний і хитрий, ...вславився невтомністю і швидкістю дій».
Військовий талант Івана Богуна полягав в тому, що вмів дати лад війську в найскрутніший час, за найскладніших обставин. Особливу виняткову хоробрість і винахідливість проявив І. Богун у битві під Берестечком в червні 1651 року.
Коли військо татар втікало з поля бою, а Б.Хмельницький кинувся їм вслід, щоб зупинити втечу, загони козаків опинился в оточені. Козацький табір вивів із оточення Богун через непрохідне болото і р.Пляшівку, наказавши спорудити переправу із возів, підручних засобів. Основні сили козаків, полкова артилерія були врятовані.
Талант полководця продемонстрував Богун під час оборони Умані.
У жовтні 1654 року польські війська на чолі з коронним гетьманом Станіславом Потоцьким за підтримки кримського хана Мегмет-Гірей об’єдналися під Брацлавом, оточили Умань, яку обороняв полк Івана Богуна разом із місцевими жителями. Він використав набутий досвід під час обороні Вінниці в 1651 році. За його наказом фортечні вали облили водою і вони перетворилися в крижані гори. В цей час на допомогу обложеним поспішав полтавський полк під командуванням полковника Мартина Пушкаря, а за ними йшла 20-ти тисячна московська армія.
Польські війська відступили від Умані, відсікли полтавців від московських військ і розпочали винищувати московитів. Козакам вдалося відбити атаку поляків і врятувати московські війська. Іван Богун із загоном тим часом непомітно вийшов із Умані і вдарив в тил польсько-шляхетського війська, яких татари залишили без підтримки, а самі кинулися грабувати українські села.
Полковник Іван Богун був одним із тих, хто не присягнув московському царю в 1654 році після Переяславської ради, бо не вірив у перспективи такого союзу.
Польський історик Роллє писав, що «...з 80-ти діячів Хмельниччини Іван Богун — найпрекрасніший: поєднані розум, військові здібності, незалежність характеру.Не заплямував себе жорстокістю, відзначився високою моральністю і вірністю високим ідеалам». Загинув найпослідовніший борець за Україну, не заплямувавши себе ні користолюбством, ні інтригами, зберігаючи вірність українській справі.
В 1957 році вулиця П’ятничанська міста Вінниці названа іменем видатного діяча часів Богдана Хмельницького — полковника Івана Богуна. В Україні є навчальний заклад, який готує майбутніх захисників Української держави — Київський військовий ліцей імені І.Богуна.
Джерело: https://vn.20minut.ua/Nashe-mynule/yak-vinnitsya-zhila-za-kozakiv-ta-yaki-bitvi-prohodili-bilya-miskih-mu-10971797.html
