Найцікавіші факти про Святого Миколая

   Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. Святий – заступник простого люду, захисник дітей. Миколай скоропомічний – опікується подорожуючими та моряками.

1. Мир Лікійський

     Народився Миколай між 270 та 286 роками у Малій Азії в родині заможних людей. У дитинстві вирішив присвятити життя богослужінню. Рано став священиком. Спадок батьків до останньої монети Миколай роздарував біднякам. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, сам шукав бідних, аби допомогти. Багато років служив єпископом у Мирах Лікійських (сучасна Анталія у Туреччині). Тому Миколай іще – Мир Лікійський.

    Під час гоніння християн,на початку ІV століття, був ув’язнений за віру. Помер, імовірно, у віці 65-70 років.

2. Як насправді виглядав

   Учені, розкривши могилу Миколая Лікійського, провели ряд досліджень. Було створено приблизну модель обличчя та встановлено інші зовнішні риси померлого. Миколай мав приблизно 167 см зросту. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. Антропологи припускають, що Мир Лікійський не вживав м’ясної їжі.

   Миколай одягався просто і без прикрас. А із давніх свідчень сучасників Миколая, його обличчя випромінювало незвичайне світло, подібно до обличчя Мойсея.

    «Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці – його катували на дибі», – розповів професор Луїджі Мартіно. Він проводив досліди над тілом святого. Зміни також викликані довгим багаторічним впливом тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько 20 років).

3. Найвідоміший у Європі святий

    Мощі Миколая виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважають однаково й католики, й протестанти. Миколая люблять діти Колумбії, Німеччини та України.

     Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса. Саме на основі його древнього образу з’явились ці казкові персонажі.

   В Україні Святого Миколая здавна вважають опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: «Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:«Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!».

    Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

4. Як ходив по українських землях

   Традиція дарувати подарунки дітям на свято Миколая розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна.

    Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Іванові Франку належить віршований переказ легенди «Чудо з утопленим хлопцем» та одноактова п’єса «Суд святого Николая». У ній постали традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків.

 Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну Миколаю прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.

   У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток – сиріт та дітей з багатодітних сімей. За рік, 19 грудня 1991 р., стараннями Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20 містах України.

5. Мокрий Миколай

   На старих українських іконах можна побачити різні зображення Святителя. Одним із найцікавіших є так званий Мокрий Миколай.

    Легенда «чудо про немовля в Києві», яке сталося не пізніше 1091 року, розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам’яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру на човні. Дорогою жінка задрімала і упустила немовля у воду. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії Київської.

Джерело: Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.

 

 

День Гі́дності та Свобо́ди

   

День Гі́дності та Свобо́ди —свято України, що святкується щороку  21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчової революції  (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята  Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича

   Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України  Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

   Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича, небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній  Росії.

    «Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану.

 

Найбільше людей за час протестів на Майдані Незалежності зібрав  “Марш мільйону”, який відбувся 8 грудня. За повідомленням опозиціонерів та громадських активістів цього разу Євромайдан підтримали 1,5 мільйони українців.    Акції на підтримку євроінтеграційного шляху України провели в 46 містах  22 країн світу: найбільше Евромайдан підтримали в США, Канаді та Австралії.      На підтримку євроінтеграційного шляху України мітингували навіть в Індії та  Південній Кореї. Зокрема, більше 1300 українців, що мешкають  за межами країни, влаштували всесвітній флешмоб і прийшли на роботу  у вишиванках. На Євромайдані зробили свою Стіну плачу та боротьби або, як ще її називають, Стіну гордості. Це огорожа, зроблена із сотень дерев’яних брусків. На кожному з них написано назву міста України, з якого прибули активісти до столиці.

    Євромайдан підтримали багато українських музикантів, письменників та артистів: Руслана, Сашко Положинський, Сергій Жадан, Тарас Чубай, Ірена Карпа, Марічка Бурмака, Ада Роговцева, ТНМК, Мандри, ТІК, Kozak System, Гайдамаки. Підтримку мирним акціям протесту в Україні висловили і за кордоном: білоруси “Ляпис Трубецкой”, американський актор Джордж Клуні та гітарист британського гурту Depeche Mode Мартін Гор.

 

«Дні історії в гімназії №6» 

Тема: «Військова звитяга України. Від козацтва до сьогодення»

12.10-13.10 2020р.

№	Зміст роботи	Дата	Відповідальний
1.	Фото-челендж «Символи України у моєму житті» (5-11 класи)	12.10-13.10.20р.	Певень Т.В.
2.	Фотопроект «Військова звитяга Поділля» (5-11 класи)	12.10-13.10.20р	Певень Т.В.
3.	Інтерактивний квест «Кращий знавець історії козацтва» (6-ті класи)	12.10-13.10.20р.	Певень Т.В.
4.	Усний журнал «Українські січові стрільці»(10-ті класи)	13.10.20р.	Жук О.В.
7.	Ребуси, крилаті вислови про козаків.	12.10-13.10.20р.	Полотняна Н.С.

 

Інтерактивний квест

«Кращий знавець історії козацтва»

(6-ті класи)

Правила квесту:

1.    Створити команду, обрати отамана.

2.    Дати назву команді, якою будуть підписані відповіді.

3.    Завдання будуть розміщені на головній сторінці блогу кафедри історії в 09.00 год. (12.10, 13.10)

4.    Виконані завдання відправляти на електронну пошту tatpeven@gmail.com до 19.00.

5.    В інший час завдання не будуть враховуватися.

6.    Підсумки квесту будуть підведені в п’ятницю, 16.10.20р.

7.     Відповіді оформлювати в документі WORD. Додавати зображення.

8.    В п’ятницю, 16.10.20р. використати знайдений матеріал на виховній години. Надіслати фото на електронну пошту.

12.10.20р. Запитання до квесту:

№1. Чому в Україні святкують День козацтва 14жовтня?

№2. Перерахуйте умови за якими юнак міг стати козаком.

13.10.20р. Запитання до квесту:

№1. Опишіть яким одяг козаків.

№2. Опишіть військове мистецтво  козаків («галас», табір, фігура, чайка).

Підведення підсумків інтерактивного квесту

«Кращий знавець історії козацтва»

В квесті, який проходив протягом 12 та 13.10.20 р. брали участь шість 6-х класів. Найбільш активно діяли учні 6А (кл. кер. Певень Т.В.) та 6В класів (кл. кер. Жук О.В.). Команди на чолі з отаманами виконували завдання, першими відправляли відповіді на електронну пошту.

Непогані результати показали учні 6Б,Г,Д,Е класів. Діти із цікавістю чекали запитань, які з’являлися на блозі кафедри історії, із задоволенням шукали відповіді. Під час гри учні дізналися багато нового з історії козацтва. Школярам дуже сподобалась нова-інтерактивна форма гри.

 

Співпраця з Вінницьким Обласним Краєзнавчим музеєм.

02.10.20р. Незвичайний урок історії відбувся в 6А класі. До дітей завітала Юлія Мельничук, яка працює у відділі охорони пам'яток історії та культури Вінницького Обласного Краєзнавчого музею на посаді молодшого наукового співробітника. Вона розповіла про археологічні розкопки на території Вінниччини. На попередніх уроках учні вже дізнались від вчителя історії Певень Т.В. про життя первісних людей, але вперше змогли доторкнутися до кам’яних знарядь праці. Діти були вражені дізнавшись, що на території П’ятничанського лісу люди жили ще 40 тис. років назад. Зустріч була дуже корисною та цікавою.

 

Чим жила Вінниця у перший рік незалежності

Новий міський голова На Всеукраїнському референдумі за незалежність України проголосували 95 % вінничан. У травні 1992 року міським головою обирають Дмитра Дворкіса. Він змінює на посаді Миколу Костіна, який головував лише рік. Костін запам’ятався тим, що підписав угоду з британським містом-побратимом Пітерборо. Був запеклим футбольним вболівальником, написав гімн вінницькій «Ниві» та видав збірник віршів.

Демонтаж пам’ятника Леніна 20 травня, з площі перед міською радою прибирають пам’ятник Леніна. Влада боїться масових заворушень, тому демонтаж почали о другій годині ночі. Площу оточили міліцією і роботи тривали до ранку. Ленін простояв перед міськрадою 20 років.
Далі його вивезли на склад у Сабарів, звідки п’ятитонна бронзова скульптура зникла. Цього ж року площу Леніна перейменовують у Майдан Незалежності.

Інфляція Все частіше карбованці називають «фантиками». Їх відмовляються приймати на автозаправках — у Вінниці таких дві. Карбованці-купони залишались в Україні офіційною валютою до 1996 року. У серпні влада попереджає про подорожчання. До цього часу ціна за буханку хліба зросла з 5 карбованців — до 30–40 карбованців, кілограм цукру — з 9 до 50 карбованців. З травня Вінниця їла «чужий» хліб — французький, канадський, американський і навіть одеський. Ціна на природній газ для населення зростає у 5 разів.

 Біженці з Придністров'я На територію області прибувають біженці з Придністров'я. Там тривають сутички між молдавською поліцією та гвардійцями Придністров’я. Кордон у Вінницьку область перейшли більше ста сімей. Найбільший потік біженців у Піщанський та Чечельницький райони. Сепаратисти закликають українців приєднатися до повстання. Прикордонники вилучають листівки, які намагаються провести на територію області. 

Реконструкція "Урожаю" Починається реконструкція ринку Урожай. До нього прибудовують дах площею 1180 квадратних метрів. Сюди планують переселити плодоовочевий відділ і створити від 300 до 500 додаткових місць для торгівлі.
Поклади золота На території Могилів-Подільського району знаходять великі поклади золота. Виявилось, що про золото було відомо раніше, але геологи його засекречували до кращих часів. Розповідають, що поклади вінницького золота біля Дністра схожі на родовище Карлінг у США. Уже є проекти експлуатації родовища, яке, очевидно, має стати одним із найбільших в Україні.
Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/Nashe-mynule/seks-shop-lenin-ta-pokladi-zolota-chim-zhila-vinnitsya-u-pershiy-rik-n-10921238.html

 

Цікаві факти

про День Незалежності України

24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради УРСР вперше заспівали гімн Січових стрільців по завершенню засідання, а за незалежність України голосували навіть комуністи. До 26-ого дня народження України пропонуємо рівнянам добірку цікавих фактів про події, які цьому передували та чим запам’яталися перші дні вже Незалежної України.

Українці проголосували за незалежність України на референдумі1 грудня 1991 року.

На референдум було винесено лише одне питання – “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України”. Тоді в усіх 27 областях країни виборці підтримали Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го. Найменше прихильників незалежності виявилося у Севастополі (57,07%) та Кримській автономії (54,19%), решта областей, включно зі східними, віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту.

Найбільша підтримка була у Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

Так, 24 серпня 1991 року скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і “перебудови”.

Сесія розпочалася о 10-й ранку з хвилини мовчання у пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час виступу жителів Москви проти путчу.

За незалежність України проголосували навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію та ввести власну валюту.

 

В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

Відразу по завершенню позачергового засідання УРСР, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців прямо біля трибуни. Крім того, пісню підхопили навіть мітингуючі.

А першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

24 серпня 1994 року в Києві на Хрещатику пройшов перший військовий парад, приурочений до дня проголошення Незалежності України.