Найцікавіші факти про
Святого Миколая
Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів
князя Всеволода Ярославовича. Святий – заступник простого люду, захисник дітей. Миколай скоропомічний – опікується подорожуючими та моряками.
1. Мир Лікійський
Народився Миколай між 270 та 286 роками
у Малій Азії в родині заможних людей. У дитинстві вирішив присвятити життя
богослужінню. Рано став священиком. Спадок батьків до останньої монети Миколай
роздарував біднякам. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, сам шукав бідних,
аби допомогти. Багато років служив єпископом у Мирах Лікійських (сучасна
Анталія у Туреччині). Тому Миколай іще – Мир Лікійський.
Під час гоніння
християн,на початку ІV століття, був ув’язнений за віру. Помер, імовірно, у
віці 65-70 років.
2. Як насправді виглядав
Учені, розкривши могилу Миколая
Лікійського, провели ряд досліджень. Було створено приблизну модель обличчя та
встановлено інші зовнішні риси померлого. Миколай мав приблизно 167 см зросту.
У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко
виражене підборіддя і вилиці. Антропологи припускають, що Мир Лікійський не
вживав м’ясної їжі.
Миколай одягався просто і без прикрас. А
із давніх свідчень сучасників Миколая, його обличчя випромінювало незвичайне
світло, подібно до обличчя Мойсея.
«Пошкоджені суглоби, хребет і кістки
грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці –
його катували на дибі», – розповів професор Луїджі Мартіно. Він проводив
досліди над тілом святого. Зміни також викликані довгим багаторічним впливом
тюремного холоду і вогкості (святий провів у темниці близько 20 років).
3. Найвідоміший у Європі святий
Мощі Миколая виявилися нетлінними,
мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був
і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважають однаково й католики,
й протестанти. Миколая люблять діти Колумбії, Німеччини та України.
Святого Миколая можна вважати прадідом і
Діда Мороза, і Санта Клауса. Саме на основі його древнього образу з’явились ці
казкові персонажі.
В Україні Святого Миколая здавна вважають опікуном дітей. У старих
церковних записах є такі слова: «Напередодні Святого Ніколауса матері тримають
напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555 р.). А в давній
миколаївській колядці:«Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш
ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!».
Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить
бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та
допомагати іншим.
4. Як ходив по українських землях
Традиція дарувати подарунки дітям на
свято Миколая розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли
Австрія і Польща, а далі й Україна.
Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Іванові Франку належить віршований переказ легенди «Чудо з утопленим хлопцем» та одноактова п’єса «Суд святого Николая». У ній постали традиційні персонажі українського миколаївського свята – ангели, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків.
Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну Миколаю прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.
У Києві перше офіційне свято Миколая
було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток – сиріт та
дітей з багатодітних сімей. За рік, 19 грудня 1991 р., стараннями
Всеукраїнського православного братства, на гроші, зібрані Товариством святого
Андрія Первозванного у США, дитячі свята святого Миколая влаштовано вже у 20
містах України.
5. Мокрий Миколай
На старих українських іконах можна
побачити різні зображення Святителя. Одним із найцікавіших є так званий Мокрий
Миколай.
Легенда «чудо про немовля в Києві», яке
сталося не пізніше 1091 року, розповідає про подружжя, яке вирушило на
паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам’яті. Поверталися
вони до Києва по Дніпру на човні. Дорогою жінка задрімала і упустила немовля у
воду. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього
маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена
неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії
Київської.
Джерело: Новини від "То є Львів" в
Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.