Чому День незалежності святкують саме у цей день та чому раніше його святкували 16 липня? Про це та інші цікаві факти про свято – читайте далі.

Іноді можна почути, що Радянський Союз розпався, і Україна без жодних зусиль отримала свою незалежність. Але таке формулювання не лише не відповідає дійсності, але й ображає пам'ять тих, хто поклав своє життя заради здобуття Україною незалежності.

    Здобуття власної держави розпочалося дуже задовго до проголошення незалежності у 1991 році. Розпочинати можна з часів Київської Русі, Гетьманщини, проголошення незалежності УНР у 18-му році... Також варто врахувати визвольний рух, протести, підпілля під час СРСР. Тож Незалежність не далася нам без крові, як це іноді говорять. А з 20-х до 80-х років пролилося дуже багато крові за волю і суверенність.

Розвал СРСР

    Однак основні події, які в підсумку таки подарували нам незалежність, трапилися у 1989-1991 роках.

      З 80-х років позиції СРСР сильно похитнулися. Імперія програла гонку Штатам щодо озброєння, війна в Афганістані та Чорнобильська катастрофа сильно підірвали міць Союзу. У цей період неймовірно часто змінювалися лідери: Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. І це аж ніяк не сприяло стабільності.

      Через падіння цін на нафту у світі економіка СРСР опинилася у жахливому становищі. Хоча дефіцит супроводжував усі роки Радянського Союзу, у цей період він був просто катастрофічний. Загострилися етнічні непорозуміння, а в Москви просто банально не вистачало грошей, щоб утримувати імперію.

      Останній генсек Горбачов оголосив перебудову, більш відому як "перестройка". Але перебудовуватися було вже пізно. Було розроблено кілька проектів реорганізації. Наприклад, планувався новий союз, але з ширшими правами на місцях.

     Але підпілля, відчувши, що влада послабила хватку, взялося активно просувати ідею розвалу СРСР та надання незалежності країнам соцтабору. З 90-го року одна за одною країни, які входили до союзу, починають виходити з протестами. Спочатку акції намагалися придушити силою, танки виїжджали на людей у Грузії, Казахстані, Литві.

     Поки Горбачов повільно обдумував, що робити, і фактично вів до розпаду СРСР, 19 серпня 1991 року відбулася спроба державного перевороту, яка увійшла в історію як серпневий путч. Частина правлячої еліти за підтримки силового блоку хотіла усунути Горбачова від влади. Керувати країною мав ДКНС (Державний комітет з надзвичайного стану). Це була остання спроба врятувати радянську імперію.

    У цей час в Москві опір ДКНС очолив тодішній президент Росії Єльцин. Серед борців за демократію у Москві було й чимало українців.    Протестувальники буквально перекрили рух танків. 22 серпня задум заколотників провалився. Одразу після цих подій республіки почали виходити зі складу союзу та проголошувати незалежність.

Події в Україні

     16 липня 1990 року Веховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Цей документ дав нам змогу через рік оголосити власне незалежність. Декларація послугувала проектом побудови незалежної держави. До речі, 18 червня 91-го року було прийнято рішення 16 липня святкувати День незалежності України.

     У жовтні 90-го року в Україні відбувається Революція на граніті. Тоді у столиці студенти оголосили масове голодування. Завершилася акція тим, що Верховна Рада УРСР гарантувала виконання вимог учасників протесту.

Під час серпневого путчу тодішній голова ВР Кравчук закликав до спокою, і парламент прийняв рішення, що постанови заколотників не мають сили на території УРСР. Тим часом Народний Рух закликав вдатися до страйку, чинити опір. Адже перемога ДКНС означала б крах надіям на незалежність.

19-22 серпня 1991 року у великих містах України пройшли протести проти заколотників.

Проголошення Незалежності

    За 2 дні після провалу путчу, 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України. Абсолютна більшість депутатів підтримала закон. У цей же день зникла УРСР і на політичній карті світу з’явилася Україна.

     Аби це рішення було справді народним, депутати призначили Всенародний референдум на 1 грудня. Понад 90% українців підтримали проголошення Незалежності України. Зокрема, у Донецькій області рішення підтримало понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі.

У 92-му році було прийнято рішення святкувати День Незалежності не 16 липня, а 24 серпня. Відтоді Україна щорічно святкує своє відродження – 24 серпня.

Державний прапор України

     Історія українського прапора розпочалася кілька століть тому, але офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України лише 28 січня 1992 року.

     Українське синьо-жовте сполучення - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Сучасний український прапор походить від герба Галицько-Волинського князівства - золотого лева в синьому тлі, який з'явився в другій половині XIII століття.
    Навколо кольору прапора та порядку кольорів точилося чимало дискусій. Одні вважали аутентичними малинові знамена козацької держави, інші, визнаючи синьо-жовтий стяг, переконували, що його кольори перевернуті. Утім, саме синьо-жовтий прапор – це символ боротьби за незалежність України у ХХ столітті. Синьо-жовтим був стяг генерального штабу головного отамана Симона Петлюри. На малюнках Юліана Буцманюка та Леоніда Перфецького, які були учасниками визвольних змагань, також зустрічаються саме синьо-жовті прапори.

      Протягом останніх 20 років історики проводили дослідження становлення національних символів та спростовували різні міфи. Зокрема, іноді кажуть, що Скоропадський перевернув прапор, прийнятий Михайлом Грушевським. Однак документи тих часів засвідчили, що, з одного боку, прапор був вже синьо-жовтим ще з 1848 року, яким його затвердили на Засіданні Головної Руської Ради у Львові, а з іншого, у публікаціях того часу не акцентували особливу увагу на тому, який колір називати першим: синій чи жовтий. Тому в датованих одним роком джерелах можна зустріти як синьо-жовтий, так і жовто-синій.

     Офіційний державний прапор України – синьо-жовтий. Наразі існує багато тлумачень кольору нашого прапору. Поширеним є трактування синього як символу мирного неба, а жовтого – символу пшениці, а тому мирної праці та достатку. Інше тлумачення пояснює жовте як символ Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.