Національно-визвольна війна 

українського народу 17 століття 

Богдан Хмельницький

     Богдан Михайлович  Хмельницький народився 27 грудня 1595 в селі Суботів (одна з версій) у родині сотника чигиринського полку Михайла Хмельницького. Історики висувають різні версії про місце народження Богдана Хмельніцкого.
     Навчання Богдана Хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до Єзуїтський колегіум в Ярославлі. І надалі продовжує навчання у Львові. Характерно, що опанувавши мистецтвом риторики і письма, а також досконало польською мовою та латиною, Хмельницький не перейшов в католицтво, але залишився вірним батьківській вірі (православ’ю).
      У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону Хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво.
     Потім в біографії Хмельницького починається низка походів із запорожцями на турецькі міста. Під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я Хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною.
1635 — за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля Владислава IV. У 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків.
      Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.
З 1648 років Хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу.

Іва́н Богу́н

З початком Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького.

Битва під Вінницею

   У 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів М. Калиновського та С. Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун з рештою вирушив назустріч магнатові Речі Посполитої Лянцкоронському з добірною шляхетською кіннотою. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати до укріпленого по той бік Бугу монастиря, таким чином заманивши в ході бою кінноту Речі Посполитої на Південний Буг, де крилаті гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно). Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.

   Незабаром надійшов і гетьман Речі Посполитої Калиновський. Він обложив Вінницю та почав штурм. Проте великого успіху це не принесло. Сучасник (шляхтич Речі Посполитої) з сумом говорив про повну безпорадність і безсилля шляхетського війська перед козаками Івана Богуна:

"Наші оточили їхні укріплення волами і постійно вартували, але не могли відрізати їх від води; громили в обложених пушками та кидали в їх стан бомби, але бомби козаки встигали гасити і по суті ми нічого не могли їм зробити. Між тим військо коли вибилося з сил, тоді як весь час солдати і коней не розсідлували, і самі не залишали зброї"

У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення військо Речі Посполитої в паніці відступило, залишивши весь свій обоз. 

Би́тва під Батого́м (22-23 травня 1652 року — бій союзної армії козаків і Кримського Ханства під проводом Б, Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням М. Калиновського. Битва перемогою союзників.

Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвиртинівка на Вінниччині. 

Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.

Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького вирушив до Молдови, щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою — дочкою Василя Лупула,- добитися виконання умов українсько-молдовського договору.

Польський уряд, дізнавшись про плани Т.Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розбити козаків. 

22 травня (1 червня) козацькі війська і кримсько-татарські загони переправилися через Буг, непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батогу між річками Буг та Соб. На північний-захід від табору показався передовий невеликий татарський полк, польська кіннота першою вдарила татар. Поляки вибили татар із поля; потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до своїх позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Із заходу підійшли головні сили української армії, розпочався генеральний штурм польського табору вранці 23 травня (2 червня).

З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою розбило опір супротивника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Марцін Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Тиміш дав наказ підпалити копиці сіна — поле бою освітили.

Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці — до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам М.Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули.Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків (з них по різним оцінкам від 3000 до 5000 крилатих гусар.

Наслідки

• Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.

Національно-визвольна війна

Лютий 1648р.-Хмельницький – гетьман

Березень 1648р.-союз з Кримським ханством

5-6 травня 1648р.-Жовті Води (пер.)

15-16 травня1648р.-Корсунь(пер.)

11-13 вересня 1648р.Пилявці(пер.)-умови визволення Правобережжя

Вересень-жовтень 1648р.-облога Львова(викуп)

14вересня 1648р.-знята облога Замостя(перемир’я)

23 грудня1648р.- в’їзд до Києва

Лютий 1649р.-Переяславське перемир’я(програма розбудови Укр.дер.)

Червень-липень 1649р.-облога Збаража

5-6 серпня 1649р.-Зборівська битва(зрада хана, мир.договір)

8.08.1649р.-Зборівсий договір

- Брацлавське, чернігівське,Київське воєводства

- реєстр-40 тис., амністія, «випищики»-до шляхти,влада-гетьман, старшина, права, привілеї козаків

1651р.Лютий1650р.-Красне(пор.)(Віннич. , Нечай)

Березень 1651р.-Вінниця(Богун)

Червень 1651р.-Берестецька битва(зрада хана, полон Хмельницького)

18вересня 1651р.-Білоцерківський мир.договір

Київське воєв. Реєстр-20 тис., «випищики»-до шляхти.Розрив з ханом

Травень 1652р.-битва під Батогом(Вінннич., пер.)

Серпень1650р.-1 Молдовський похід

Липень-серпень 1652-2-й похід

Квітень –травень 1653р-3 похід

Серпень-вереснь 1653-4 похід

Жовтень-грудень 1653р.-Жванецька облога(зрада хана)

5грудня1653р.-Камянецька угода(поляки-татари)

8 січня 1654р.-Переяславська рада(У-Р)

14 березня 1654р.-Березневі статті(У-Р)

-         Вибори, адміністрація, суд, податки, права

-         Реєстр-60 тис.

-         Заборона стосунків з Крим. ханством,Р.П.

-         Данина Р., залога рос. В Київі,Чернігові.

-         Росія-захист України

19 січня 1655р.-Охматівська битва(Дрижапільська)

Вер.1655р-Битва під Городком(пер.),облога Львова

Листопад 1655 р.-битва під Озерною(угода У-К)

24 жовтня 1656р.-Віленське перемир’я (Р.-Р.П.)

Жовтень 1656р.-угода У.-Трансільванія

Грудень 1656р.-Раднотський договір9Трансильванія-Швеція)

Грудень1656р.-похід Ждановича на Галичину і Польщу(Трансільванія)

День Героїв Небесної Сотні 

    20 лютого— пам'ятний день, що відзначається в Україні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

    Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

      Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці

у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

Масляна - улюблене народне свято, яке православні відзначають перед Великим постом.

Масляний тиждень, що символізує проводи зими і радісне очікування весни, служить підготовкою до останньої неділі - Прощеної. Масляну також називають Сирним тижнем, Млинницею, Колодієм, і припадає вона щороку на різні дати, в залежності від того, на який день випадає Великдень.

Цього року українці святкують давньослов'янське свято з 12 по 18 лютого.

Цього року українці святкують давньослов'янське свято з 12 по 18 лютого.

Масляна 2018: традиції і звичаї святкового тижня

Масляний тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна (з понеділка по середу) - коли можна займатися господарськими роботами, і Широка Масляна (з четверга по неділю) - коли починаються широкі гуляння.

У кожного дня Масляної є своє, особливе, значення:

Понеділок - зустріч. Саме в цей день, у початок Вузькою Масляної, прийнято зустрічати гостей, пекти перший млинець і споруджувати опудало Масляної з підручних матеріалів, соломи і старих речей. Крім того, в понеділок було прийнято ходити в гості до сватів і обговорювати подробиці майбутнього святкування: час, місце і склад гостей.

Вівторок - загравання. Для незаміжніх дівчат це день оглядин. Коли можна кликати незнайомих хлопців додому або гуляти з ними. Саме масляні обряди зводилися до сватання, щоб після Великого посту зіграти весілля. Також існує повір'я, що якщо в цей день не з'їхати з гірки на санях, то можна цим образити Масляну.

Середа - ласунка. В цей день всі господині повинні накрити стіл з різних страв, і в першу чергу з млинців. А теща повинна запросити зятя, пригостити власноруч спеченими млинцями і показати свою прихильність до чоловіка доньки.

Четвер - розгуляй. З цього дня починається Широка Масляна. Суть цього дня полягає в тому, щоб виплеснути всю негативну енергію, накопичену за зиму, і вирішити конфлікти, якщо вони є.

П'ятниця - тещині вечірки. У цей день теща йде в гості до зятя на млинці. А зять повинен показувати свою повагу матері дружини. Якщо дотримуватися цього ритуалу, то стосунки між тещею і зятем налагодяться.

Субота - посиденьки зовиці (зовиця - сестра чоловіка). За традицією в цей день ходять до всіх своїх рідних, друзів і сусідів, які повинні пригощати гостей млинцями. А молоді невістки запрошують в гості до себе сестер чоловіка та інших родичів.

Неділя - прощений день. У цей день серед близьких людей прийнято просити одне в одного пробачення за завдані образи і неприємності. А після цього спалювати опудало Масляної, співати й танцювати.

Не варто забувати, що протягом сирного тижня віруючим, які збираються дотримуватися посту, можна вживати молочні продукти, але вже заборонено вживати м'ясні.

Ще одна цікава традиція на Масляну - ворожіння на першому випеченому млинці:

• Якщо млинець легко перевернувся - варто чекати заміжжя в цьому році.
• Млинець прилип до сковороди - ще як мінімум 3 роки залишишся в батьківському домі.
• Рівні краї у млинця - заміжжя буде щасливим, нерівні - варто ще раз обдумати рішення виходити заміж.
• Скільки дірочок вийшло в млинці, стільки і дітей можна очікувати.
• Млинець засмажений в середині - чоловік буде вірним, а з боків - гулящий.
• Перший рум'яний млинець обіцяє здоров'я, а блідий - попереджає про хвороби.
• Тонкий млинець - рік буде легким, товстий - труднощі в майбутньому році.
  
  Зазначимо, що по закінченню Масляної, у понеділок, 19 лютого, розпочинається Великий піст, який триватиме до 8 квітня - Великодня.

ДО ДНЯ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Кохання великих людей

Король Ян III Cобеський і Марисенька

               

   Романтична історія кохання красуні та чудовиська. Так називають Яна ІІІ Собеського та Марію Казимиру. Краса юної француженки мадемуазель Дарк’єн вразила Яна, ще коли дівчині було 14 років. Та першим чоловіком Марисеньки став значно старший за неї чоловік. Проте одруження дівчини не завадило Яну та Марисі листуватися. 4 тисячі листів надіслали закохані один одному!
    Ян Собеський вправлявся в епістолярному жанрі в Олеському замку. Саме тут народився майбутній король Речі Посполитої Ян. Тому, одружившись у 1665 році із Собеським, Марисенька взялася за його фортеці. Також облаштувала парк і оздобила його скульптурами. Ще однією резиденцією королівської родини був Золочівський замок. Для коханої дружини Ян облаштував на його території Китайський палац та сад.Також сімейним гніздечком пари був замок у Яворові. На жаль, пишна резиденція не збереглася до наших днів. Про будні у часи правління короля Речі Посполитої Яна Собеського та Марисеньки розкажуть у місцевому музеї «Яворівщина». На території Жовківського замку Ян Собеський та Марисенька облаштували цілий парк-звіринець. Тож не рідко у Жовкві проводили королівські полювання. Марисенька пережила свого чоловіка на 20 років. Після смерті Яна вона переїхала до Риму, а потім – Парижа, де і померла. Покоїться королева разом із своїм коханим Яном у краківському замку Вавель.

Воєвода Єремія Вишневецький і Гризельда

   «Вона єдина мене варта». Так промовив Єремія Вишневецький, тільки глянувши на Гризельду Замойську під час балу. Юна дівчина теж вподобала собі Єремію, хоча за нею впадав і дуже красивий Домінік Заславський. За деякими переказами, придворні дами відмовляли Гризельду від стосунків з Єремією, і підкупив їх саме ревнивий Замойський. Та ні це, ні те, що насправді дівчина не була красунею, не завадило міцному шлюбу, який молодята уклали 1639 році. Їхнє весілля святкували два тижні!
Серед резиденцій подружжя був замок у селі Білий Камінь, на Львівщині. Його звели за ініціативи Гризельди. У Білому камені і народився їхній син, майбутній король Речі Посполитої Міхал Томаш. До наших днів від замку нічого не залишилося. Проте зберігся місцевий костел. Загалом подружжя вельми опікувалося будівництвом та реставрацією. Це врятувало не одну церкву та замок. Так, у Вишнівці досі можна відвідати Вознесенський храм. Ця церква була усипальницею роду Вишневецьких. Бернардинський монастир у Збаражі. Тут одразу ж можна і навідати Збаразький замок. Ця твердиня стала загальновідомою після зйомок фільму «Вогнем і мечем». І не можна обійти увагою палац Вишневецьких – родове гніздо русько-литовського роду. та довго прожити у шлюбі Гризельді та Єремії не вдалося. Чоловік весь час був на полі бою. А Гризельді та їхньому сину не раз доводилося переховуватися. У 1651 році Вишневецький помер. Та не у військовому бою. Подейкують, що воєводу отруїли.

Богдан Хмельницький і Мотрона Чаплинська

      Великий гетьман одружувався тричі. Та найромантичніша історія кохання Богдана розпочалася під час другого одруження. Ще будучи у шлюбі з Ганною Сомко, гетьман закохався у юну Мотрону. Дівчина працювала у родовому обійсті Хмельницьких у Суботові. Нині на території хутора гетьмана – Суботівський історичний музей. Після смерті першої дружини у Богдана і Мотрони зав’язався роман. Вони почали жити як подружжя. Однак на родове обійстя напав суперник Хмельницького Даніель Чаплинський. Він захопив обійстя Хмельницького у Суботові і змусив Мотрону з ним одружитися. І Богдан нічого не міг з цим вдіяти. Та значні виграші у важливих битвах, зокрема під Корсунем, зробили поблажливішими духівників. У 1648 році Богдана обвінчали з Мотрею «заочно». Молода під час церемонії була в Чигирині.
Та цій історії не судилося мати щасливе закінчення. Син Хмельницького Тиміш не злюбив мачуху. У той час, коли гетьман був у поході, Мотрону стратили у Чигирині, саме за його ініціативи. Причиною стали чи листування з колишнім чоловіком, чи зрада з годинникарем, чи навіть спроба пограбувати родинну скарбницю. Ця таємниця не розкрита і досі. Богдан Хмельницький важко переживав цю втрату. Історики навіть припускають, що це стало однією з причин поразки гетьмана під Берестечком. Про визначну роль Богдана Хмельницького як в історії України, так і про його романтичну історію любові, розкажуть у чигиринській «Резиденції Богдана Хмельницького». Також тут зберігаються портрети трьох дружин великого гетьмана.

 Цікавий факт: у 2015 році було знято фільм про трагічне кохання Богдана «Гетьман». Тож, щоб більше про нього дізнатися, можна відвідати місця, які стали знімальними майданчиками для фільму: Олеський та Золочівський замки, Свірж, Олесько та Києво-Печерський заповідник.

Олексій Розумовський та імператриця Єлизавета Петрівна

    Молода царівна була зачарована голосом козака Розума. Почула та побачила Єлизавета його у церкві. Відтоді молодий красень весь час перебував при царському дворі.

У 1741 році Єлизавета внаслідок перевороту стала імператрицею. Вже у 1742 році Єлизавета і Олексій Розумовський повінчалися. Прихід на трон Єлизавети Петрівни ознаменувався значними змінами у Російській імперії. Зачепили вони і Україну, і не останню роль тут зіграли стосунки імператриці та Олексія Розумовського. Імператриця разом з чоловіком відвідала Україну. Вони побували у Козельці, на Чернігівщині. Тут Єлизавета познайомилася із родиною Розумовських. Потім Розумовський та Єлизавета вирушили до Києва. Місто сподобалося імператриці, тож невдовзі тут один за одним почали зводити храми та палаци. Зокрема Маріїнський палац, навколо якого розбили парк. Андріївський храм також збудували за ініціативи імператриці.

Скориставшись можливістю, козацька старшина попросила імператрицю про обрання гетьмана. Єлизавета погодилася, але за умови, що ним стане брат Олексія, Кирило. Роки гетьманства Розумовського за часів Єлизавети були для Києва та Запорізької Січі досить прогресивними. Звичайно, фінанси були під контролем Москви, проте за цей час вдалося відродити освітню, соціальну та культурну сфери. Чи могло б це бути реальним, якби не кохання Олексія та Єлизавети?

11 клас Тести Історія України

Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.)

I.  Завдання  цієї  форми  складаються  зі  вступного  запитання  та  чоти-рьох варіантів відповідей, серед яких потрібно вибрати один правильний.

1.  Як називалася політика, що заперечувала будь-яку спробу оновлення суспільства,  консервувалА  існуючий  режим  наростання  кризи  радянського ладу?

• А  «Відлига»;
• Б  «застою»;
• В  «пробудження»;
• Г  «замороження».

2.  ФазА  суспільного  розвитку,  перехідна  між  соціалізмом  і  комунізмом в 1960–1970-х рр., отримала назву:

• А  «квітучого соціалізму»;
• Б  «оновленого соціалізму»;
• В  «розвиненого соціалізму»;
• Г  «здорового соціалізму».

3.  Як  називалася  партійно-господарська  верхівка,  яка  посідала  панівне становище в системі управління державою?

• А  Авторитети;
• Б  дипломати;
• В  номенклатура;
• Г  дисиденти.

4.  Історичний процес швидкого  зростання старих  і появи нових міст  та підвищення їхньої ролі в економічному і культурному житті суспільства називають:

• А  мілітаризація;
• Б  асиміляція;
• В  колонізація;
• Г  урбанізація.

5.  Демонстрація проти арештів української  інтеліґенції в київському кінотеатрі «Україна» відбулася у:

• А  вересні 1965 р.;
• Б  березні 1966 р.;
• В  травні 1967 р.;
• Г  січні 1968 р.

6.  Усунення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КП України сталося у:

• А  січні 1968 р.;
• Б  березні 1968 р.;
• В  квітні 1970 р.;
• Г  травні 1972 р.

7.  Якого року відбулося оприлюднення «Листа творчої молоді Дніпропетровська»?

• А  Травень 1967 р.;
• Б  квітень 1968 р.;
• В  жовтень 1968 р.;
• Г  січень 1969 р.

8.  Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» була прийнята у:

• А  квітні 1967 р.;
• Б  січні 1972 р.;
• В  жовтні 1978 р.;
• Г  травні 1982 р.

9.  В якій області протягом 1972–1986 рр. зникла найбільша кількість сіл?

• А  Сумській;
• Б  Дніпропетровській;
• В  Харківській;
• Г  Полтавській.

10. Які нові міста з’явилися на території України в період з 1965 по 1980 рр.?

• А  Нововолинськ, Артемівськ, Світловодськ, Слов’янськ;
• Б  Вільногорськ,  Свердловськ, Енергодар,  Краматорськ;
• В  Енергодар, Світловодськ, Нововолинськ, Вільногорськ;
• Г  Світловодськ, Макіївка, Енергодар, Нікополь.

11. У яких містах України в 1971 р. було створено наукові центри?

• А  Львові, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі;
• Б  Полтаві, Черкасах, Вінниці, Рівному, Луганську;
• В  Ужгороді, Тернополі, Житомирі, Чернігові, Миколаєві;
• Г  Запоріжжі, Херсоні, Кіровограді, Сумах, Луцьку.

12. В яких містах України наприкінці 1970-х р. не залишилось жодної української школи?

• А  Донецьку та Луганську;
• Б  Криму та Одесі;
• В  Києві та Харкові;
• Г  Донецьку та Криму.

13. Хто з названих осіб у 1970-х рр. відповідав за здійснення  ідеологічної політики партії в Україні?

• А  О. Ляшко;
• Б  О. Ватченко;
• В  В. Маланчук;
• Г  В. Федорчук.

14. Першим секретарем ЦК КПУ у 1963 р. став:

• А  М. Суслов;
• Б  П. Шелест;
• В  В. Щербицький;
• Г  М. Підгорний.

15. Кінорежисер, який зняв фільм «Тіні забутих предків»:

• А  С. Сміян;
• Б  С. Параджанов;
• В  А. Скибенко;
• Г  І. Равицький.

16. Національно орієнтований напрям дисидентського руху представляли в Україні:

• А  І. Бель, Г. Вінс, В. Романюк, Й. Тереля;
• Б  М. Руденко, О. Бердник, П. Григоренко, Л. Лук’яненко;
• В  І. Дзюба, В. Чорновіл, В. Мороз;
• Г  Л. Танюк, І. Драч, М. Світличний, А. Горська.

17. П. Шелеста було усунуто з посади першого секретаря ЦК КПУ за:

• А  «м’якотілість під час проведення хлібозаготівель»;
• Б  «економічне  місництво  тА  потурання  українському  буржуазному націоналізму»;
• В  «прояви націоналізму і сепаратизму»;
• Г  «критику ідеї “розвиненого соціалізму”».

18.  Зміни в соціальному складі населення в України 1965–1985 рр. призвели:

• А  до позитивних зрушень і сприяли розвитку суспільства;
• Б  до  негативних  явищ  і  поглиблення  соціально-економічної  кризи в суспільстві;
• В  до міжстанової боротьби в суспільстві і соціально-економічного занепаду;
• Г  були незначними  і жодним чином не вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства.

19. Радянське керівництво намагалося підвищити ефективність сільського господарства у 70-ті рр. масштабними заходами з:

• А  меліорації та запровадження генетично модифікованих продуктів;
• Б  меліорації та хімізації сільського господарства;
• В  хімізації та запровадження фермерського господарства;
• Г  застосування сучасної сільськогосподарської техніки.

20. У шкільній реформі, що була здійснена у 1984 р., наголос робився на:

• А  трудовому навчанні;
• Б  гуманітарних предметах;
• В  природно-математичних предметах;
• Г  економічних і суспільствознавчих предметах.

21. Прийняття Продовольчої програми  за часів правління Л. Брежнєвим свідчило про:

• А  розквіт сільського господарства;
• Б  занепад і кризу сільського господарства;
• В  стагнацію (відсутність динаміки розвитку) сільського господарства;
• Г  необхідність залучення іноземних інвестицій у сільське господарство.

22. Які наслідки мало створення каскаду гідроелектростанцій та штучних морів на Дніпрі у 70-х рр. ХХ ст.?

• Сприяло видобутку дешевої електроенергії та створенню умов для розвитку меліоративного господарства;
• Б  сприяло видобутку дешевої електроенергії та розвитку рибного господарства;
• В  спричинило подорожчання електроенергії в інших областях;
• Г  спричинило погіршення  екологічної ситуації  тА  загибель  історичних населених пунктів.

23.  Активізація опозиційного руху в Україні у 70-х рр. була пов’язана з тим, що:

• А  Конституція СРСР та УРСР 70-х рр. передбачали право на свободу слова і зібрань;
• Б  розпочалося  згортання  владою  процесу  десталінізації,  посилення русифікації;
• В  західні держави почали активно підтримувати опозицію в СРСР;
• Г  П. Шелеста зняли з посади першого секретаря ЦК КПУ.

24.  Прийняття Конституції УРСР у 1978 р. дала можливість України:

• А  отримати право на вільний вихід зі складу СРСР;
• Б  залишитись у складі СРСР без права отримати суверенітет;
• В  отримати право на вихід з СРСР, яке мало лише декларативний характер;
• Г  стаття  про  право  нА  вільний  вихід  УРСР  булА  взагалі  виключена з тексту Конституції.

II.  Завдання цієї форми  складаються  зі  спільного  вступного  запитання та  чотирьох завдань, позначених буквами, до кожного з яких потрібно підібрати один варіант відповіді, позначений цифрою.

25. Співвіднесіть поняття з їхніми визначеннями.

А  Ідеологізація	1  нестача певного виду товарів порівняно з потребами
Б  підписанти	2  твори, видані всупереч офіційним заборонам
В  самвидав	3  ті, хто підписувався під листами протесту на захист жертв політичних репресій
Г  дефіцит	4  нав’язування суспільству певних ідей з боку правлячої партії
	5  особа, що не погоджується з панівною ідеологією.

26. Співвіднесіть дати з подіями.

А  Березень 1965 р.	1  схвалення Верховною Радою СРСР нової Конституції Радянського Союзу
Б  січень 1968 р.	2  пленум ЦК КПРС з питань розвитку сільського господарства
В  жовтень 1977 р.	3  проголошення Продовольчої програми
Г  травень 1982 р.	4  у журналі «Вітчизна» опубліковано роман О. Гончара «Собор»
	5  усунення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КП України.

27. Співвіднесіть  об’єкти  господарського  комплексу  тА  назви  областей, в яких вони розташовані.

А  Чорнобильська АЕС	1  Харківська
Б  Зміївська ТЕС	2  Миколаївська
В  Дніпрогес	3  Київська
Г  Южноукраїнська АЕС	4  Запорізька
	5  Дніпропетровська.

28. Співвіднесіть прізвища діячів з фактами їхньої біографії.

А  М. Руденко	1  президент Академії наук УРСР
Б  Й. Тереля	2  лідер Української Гельсінської спілки
В  Б. Патон	3  головний редактор журналу «Український вісник»
Г  В. Чорновіл	4  лідер релігійних дисидентів
	5  кінорежисер, що поставив фільми «Вавилон ХХ» та «Білий птах з чорною відзнакою».

29. Установіть  відповідність між  режисерами  та назвами  кінострічок,  які вони зняли.

А  І. Миколайчук	1  «Тривожний місяць вересень»
Б  Л. Осика	2  «Вавилон–ХХ»
В  Л. Биков	3  «Криниця для спраглих»
Г  Ю. Іллєнко	4  «У бій йдуть лише старі»
	5  «Тіні забутих предків».

30. Установіть відповідність між напрямами дисидентського руху та  їхніми цілями.

А  Правозахисний	1  боротьба за національні інтереси українського народу
Б  національно орієнтований	2  відновлення діяльності УКГЦ та УАПЦ
В  релігійний	3  боротьба за незалежність України
Г  самостійницький	4  захист прав людини згідно з Гельсінськими угодами.

III. Завдання цієї форми складається з інструкції та чотирьох подій, які треба розташувати в правильній послідовності.

31. Розташуйте події в хронологічній послідовності:

• А  у Києві відкрито палац культури «України»;
• Б  у Києві відбулися ХХІІ (Московські) Олімпійські ігри;
• В  демонстрація біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві;
• Г  утворення Української Гельсінської спілки.

32. Розташуйте в логічній послідовності:

• А  у Кривому Розі збудована найбільша у світі доменна піч;
• Б  на Запорізькому автозаводі «Комунар» розпочато серійний випуск автомобіля «Запорожець-966»;
• В  закінчено спорудження трансконтинентального газопроводу Уренгой–Помари–Ужгород;
• Г  на Нікопольському заводі здано в експлуатацію найбільший у СРСР трубний цех.

33. Розташуйте у логічній послідовності:

• А  В. Чорновіл підготував збірку матеріалів «Лихо з розуму» про арешти в Україні;
• Б  перша хвиля арештів дисидентів України;
• В  нові репресії проти української інтеліґенції;
• Г  протест  139 діячів  культури України  проти  арештів  тА  утисків  української культури.

IV.  Завдання відкритої форми з короткою відповіддю, які передбачають запис прізвищ  діяча,  назви  події  або  явища,  поняття,  року,  коли  відбувалася подія, або речення (залежно від вимог завдання).

34.  «…. Людина,  якА  відкрито  не  погоджувалася  з  існуючою  політичною системою, ідеологією».

1.     Запишіть термін.

2.     З яким періодом в історії України це пов’язано?

3.     Назвіть  прізвищА  відомих  вам  діячів  які  брали  в  цьому  активну участь?

35.  «…через низький природний приріст населення, який у повоєнний період з року в рік знижується, у майбутньому п’ятиріччі можливості щодо  направлення  робочої  сили  зА  межі  Української  РСР  різко  скоротились…

У  цих  умовах  виконання  завдання  з  переселення  на  Далекий  Схід і в Читинську  область,  встановленого  постановою  ЦК  КПРС  та  РМ

СРСР, більше ніж на половину здійснювались за рахунок високоіндустріальних областей, в т. ч. Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Ворошиловградської… Враховуючи викладене, РМ УРСР вважає за можливе направити з республіки 2500 родин, по 500 родин щорічно…»

1.     Про які події йдеться в цьому уривку?

2.     Вкажіть хронологічні межі цього явища.

3.     З якими територіями це було пов’язано?

36.  «Після демобілізації — інженер на коксохімічному заводі в м. Дніпродзержинську, з 1946 р. секретар парткому на тому ж заводі. З того часу постійно  перебував  нА  партійній  роботі.  З  1957 р. —  член  президії  та секретар ЦК КПУ. У 1961–1963 рр. — голова Ради міністрів УРСР, кандидат до президії ЦК КПРС. 1963–1965 рр. — перший секретар Дніпровського  обкому КПУ.  1965–1972 рр. —  знову  голова Ради міністрів УРСР. З 1966 р. — член політбюро ЦК КПУ та з 1971 р. — ЦК КПРС.

У 1972–1989 рр. — перший секретар ЦК КПУ».

1.     Назвіть прізвище партійного діяча в Україні.

2.     З якими періодом в історії України пов’язана його діяльність?

3.     Назвіть, учасником яких подій він був.

37. Єдиний  метод,  який  повинен  був  використовуватися  в  літературі   1960–1980-х рр. й означав творче сприйняття й відображення світу .

1.     Назвіть термін.

2.     З якими подіями історії України це пов’язано?

3.     Хто із політичних діячів був ініціатором запровадження цього методу?

V.  Завдання  відкритої форми  з  розгорнутою  відповіддю,  які  передбачають повну  відповідь  нА  запитання  або  творче  застосування  набутих  знань, умінь та навичок.

38. У чому полягалА  ідеологічна криза радянського політичного режиму? Чи можна було, на вашу думку, подолати цю кризу в рамках політичного ладу, закріпленого Конституцією 1978 р.?

39. Назвіть  складові  економічної реформи  другої половини  1960-х рр.  та визначте причини її провалу.

40. Дайте оцінку досягненням  і прорахункам у галузі народної освіти. Чи справді в цей час загальноосвітня школа переживала кризу?

41. У чому полягало  історичне значення діяльності українських дисидентів? Яке місце ви можете відвести їм в історії України?