Чим жила Вінниця у перший рік незалежності

Новий міський голова На Всеукраїнському референдумі за незалежність України проголосували 95 % вінничан. У травні 1992 року міським головою обирають Дмитра Дворкіса. Він змінює на посаді Миколу Костіна, який головував лише рік. Костін запам’ятався тим, що підписав угоду з британським містом-побратимом Пітерборо. Був запеклим футбольним вболівальником, написав гімн вінницькій «Ниві» та видав збірник віршів.

Демонтаж пам’ятника Леніна 20 травня, з площі перед міською радою прибирають пам’ятник Леніна. Влада боїться масових заворушень, тому демонтаж почали о другій годині ночі. Площу оточили міліцією і роботи тривали до ранку. Ленін простояв перед міськрадою 20 років.
Далі його вивезли на склад у Сабарів, звідки п’ятитонна бронзова скульптура зникла. Цього ж року площу Леніна перейменовують у Майдан Незалежності.

Інфляція Все частіше карбованці називають «фантиками». Їх відмовляються приймати на автозаправках — у Вінниці таких дві. Карбованці-купони залишались в Україні офіційною валютою до 1996 року. У серпні влада попереджає про подорожчання. До цього часу ціна за буханку хліба зросла з 5 карбованців — до 30–40 карбованців, кілограм цукру — з 9 до 50 карбованців. З травня Вінниця їла «чужий» хліб — французький, канадський, американський і навіть одеський. Ціна на природній газ для населення зростає у 5 разів.

 Біженці з Придністров'я На територію області прибувають біженці з Придністров'я. Там тривають сутички між молдавською поліцією та гвардійцями Придністров’я. Кордон у Вінницьку область перейшли більше ста сімей. Найбільший потік біженців у Піщанський та Чечельницький райони. Сепаратисти закликають українців приєднатися до повстання. Прикордонники вилучають листівки, які намагаються провести на територію області. 

Реконструкція "Урожаю" Починається реконструкція ринку Урожай. До нього прибудовують дах площею 1180 квадратних метрів. Сюди планують переселити плодоовочевий відділ і створити від 300 до 500 додаткових місць для торгівлі.
Поклади золота На території Могилів-Подільського району знаходять великі поклади золота. Виявилось, що про золото було відомо раніше, але геологи його засекречували до кращих часів. Розповідають, що поклади вінницького золота біля Дністра схожі на родовище Карлінг у США. Уже є проекти експлуатації родовища, яке, очевидно, має стати одним із найбільших в Україні.
Посилання на джерело: https://vn.20minut.ua/Nashe-mynule/seks-shop-lenin-ta-pokladi-zolota-chim-zhila-vinnitsya-u-pershiy-rik-n-10921238.html

 

Цікаві факти

про День Незалежності України

24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради УРСР вперше заспівали гімн Січових стрільців по завершенню засідання, а за незалежність України голосували навіть комуністи. До 26-ого дня народження України пропонуємо рівнянам добірку цікавих фактів про події, які цьому передували та чим запам’яталися перші дні вже Незалежної України.

Українці проголосували за незалежність України на референдумі1 грудня 1991 року.

На референдум було винесено лише одне питання – “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України”. Тоді в усіх 27 областях країни виборці підтримали Акт проголошення незалежності від 24 серпня 1991-го. Найменше прихильників незалежності виявилося у Севастополі (57,07%) та Кримській автономії (54,19%), решта областей, включно зі східними, віддали понад 80% голосів на підтримку історичного Акту.

Найбільша підтримка була у Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

Так, 24 серпня 1991 року скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і “перебудови”.

Сесія розпочалася о 10-й ранку з хвилини мовчання у пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час виступу жителів Москви проти путчу.

За незалежність України проголосували навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію та ввести власну валюту.

 

В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

Відразу по завершенню позачергового засідання УРСР, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців прямо біля трибуни. Крім того, пісню підхопили навіть мітингуючі.

А першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

24 серпня 1994 року в Києві на Хрещатику пройшов перший військовий парад, приурочений до дня проголошення Незалежності України.

 

 

В’ячеслав Федорович Коренєв 

    У 1896 році зайняв вакантну посаду учителя малювання у Вінницькому реальному училищі В'ячеслав Федорович Коренєв. Він став талановитим організатором навчально-виховного процесу, громадським і культурним діячем. Про самовіддану працю В. Коренєва говорить те, що 15 вересня 1903 року він нагороджується орденом Св. Станіслава III ступеня, а в 1906 році  - орденом Св. Анни III ступеню.

        У пам’яті учнів він залишився струнким, завжди підтягнутим, таким, що нічого не міг робити поволі, - він не йшов, а «мчав» з учительської, так само швидко «влітав» до класу, швидко робив перекличку і починав приймати роботи або виправляти їх. Предмет малювання вважався другорядним, але він зумів привернути до нього загальну увагу. Створив студію, залишивши позаду себе викладання малювання у столичних училищах. В’ячеслав Федорович накреслив велику програму і провадив її з величезною енергією і захопленням.  В. Коренєв умів звернути увагу учнів на найголовніше - на весь процес створення малюнка, на всю послідовність робіт, на –правильну оцінку розмірів, на вибір самого типового і найкращого положення. Перший рік його учні малювали на задану тему, потім вибирали тему самостійно. Вони не обмежувались у питаннях композиції, освітлення. Крім класних малюнків, були обов’язковими і домашні, де теж учням надавалась можливість вибору техніки, жанру. Малювали не тільки олівцем та аквареллю, але й олією. В.Коренєв всіляко заохочував дітей. Видавав нагороди : книги, альбоми з мистецтва від себе особисто, часто влаштовував виставки кращих учнівських робіт. Його вихованці писали декорації для учнівських вечорів та вистав.Учні В.Коренєва Хімоні і Розенблат стали карикатуристами. Розенблат працював в центральних радянських газетах під псевдонімом «Розе». Працювали в образотворчому мистецтві також Цехомський і Левицький.

        Його зусиллями була створена в училищі художня студія, в якій отримували освіту здібні учні, серед них був Натан Альтман. Студійці-реалісти у 1913 році на II Всеросійській виставці в Києві отримали золоту медаль. Діяльність В.Коренєва багатогранна. Він був організатором першого у Вінниці споживчого товариства, знайшовши для цього кошти і залучивши потрібних людей. Товариство мало свій будинок, і Коренєв був незмінним головою правління.

       В.Ф. Коренєв навесні 1910 року на кошти графа Грохольського та інших заможних вінничан створив училищний клуб з водних видів спорту. Клуб працював з розмахом, перетворюючись у „спортивне містечко" для молоді (причал для човнів, великий басейн, малий басейн для малюків, трамплін, кегельбан, крокет, гімнастичний майданчик, щогла для прапорів, буфет...). Розташувався він на островах Бугу, які починалися від кам'яних сходів в районі Кумбар і тягнулися в бік П’ятничани довжиною біля 1 км. У реальному училищі фізичне виховання було поставлене на високий рівень, за що в Петербурзі на Всеросійській виставці гігієни училище було відзначене золотою медаллю.  У 1915 році клуб припинив свою роботу у зв'язку з тим, що його матеріальні засоби пішли на придбання учбових гвинтівок для реалістів та навчання їх військовій справі.

        Коли почалась війна 1914 – 1918 років Коренєв увійшов до складу комітету Червоного хреста і став  його секретарем. У цей час він приступає до організації музею війни 1914 – 1918 рр., створює виставку «Художники – воїнам », організує відправку на фронт подарунків воїнам, а потім в травні 1915 року іде на фронт у розпорядження центральних органів Червоного хреста. У цей період Коренєв бере на свій рахунок (на весь час війни) одне ліжко у госпіталі, тобто повністю оплачує його утримання. В. Коренєв збирав твори мистецтва, був відомим на Україні колекціонером. В обласному музеї зберігається понад 50 етюдів Коренєва. Два з них – акварелі, решта – невеликі за розміром етюди олією.

   У листопаді 1917 року Вінницьке земство ухвалило створення в м. Вінниці музею Подільської губернії та Товариства збереження культурно – історичних знахідок. Засновниками та хранителями його колекції були І.Брілінг, В. Коренєв та інши.  В.Коренєв став першим директором історико – побутового музею, експозиція якого була розміщена в чотирьох кімнатах помешкання Коренєва. Викладач В.Ф. Коренєв був одним із засновників Вінницького краєзнавчого музею. Першу музейну експозицію для відвідувачів було відкрито в його квартирі на Малій Дворянській вулиці (нині вулиця Грушевського). У 1920 році він виїхав до Болгарії.