Співпраця  Краєзнавчого музею та

гуртка з вивчення історії рідного краю (керівник Певень Т. В.)

На честь святкування звільнення України від німецько-фашистських загарбників, 26.10.18 р., до гімназії завітав з пересувною експозицією Краєзнавчий музей. Екскурсію «Друга світова війна. Український вимір» для учнів 8-х класів проводив зав. відділом військової історії Мельник Павло Володимирович. Учні із зацікавленням слухали розповідь про героїчні події далеких років. Діти задавали запитання та були у захваті від того, що їм дозволили потримати зброю у руках.

19.10 2018 р. відбувся показовий урок у 7-Д класі. (Учитель Певень Т.В.) Тема «Становлення Русі-України». На уроці були присутні члени адміністрації гімназії, а також учителі шкіл Вінниці. Урок був проведений у формі детективного розслідування. Учні довели, що вони знають історію, виконали всі завдання. Найбільше сподобалась юним слідчим творче завдання «Історичний портрет князя». Наприкінці уроку учні отримали сертифікат на відкриття детективного агентства «Розумники».  А нагородою за гарну працю стали високі оцінки та аплодисменти присутніх.

12.10.2018 р. до Дня Українського козацтва відбувся квест «Козацькими стежками». (Керівники: Жук О.В. та Певень Т.В.) У заході приймали участь учні 8-х класів. Після урочистого відкриття в актовій залі ройові отамани отримали маршрутний лист для виконання різноманітних завдань. Координаторами команд та відповідальними на станціях були учні 10-Б та 11-Б класів. Юні козаки продемонстрували свої знання з історії України, традицій козацтва та символів українського народу. Усім сподобалось  найвеселіше завдання для отаманів: одягнутися із  зав’язаними очима. Наприкінці квесту кожна команда отримала грамоту у своїй номінації. Козацький квест був проведений у гімназії вперше, але у майбутньому може стати гарною традицією.

Князі Русі-України

Княгиня Ольга

Князь Святослав

ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Коза́к-характе́рник також коза́к-химоро́дник,  коза́к-заморо́чник-назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців та народних переказів.

Перші згадки про власне характерників датуються XIX століттям у творах українських літераторів.

Польський історик Бартош Папроцький (1540–1614) лишив спогади про козаків, які не лише замовляли кулі, а й збирали їх з себе руками і кидали назад у ворогів. Ті, у кого потрапляли кулі, гинули на місці.

Найвідомішим козаком-характерником називають Мамая. Також, за переказами, майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани та відомі полковники були характерниками. Серед них Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай і найбільший характерник з них — Іван Сірко. За час свого отаманування — з 1659 по 1680 роки — Сірко брав участь у понад 100 битвах і не мав жодної поразки. Козаки вірили, що він знає наперед про те, хто з ним збирається воювати, що під час бою може перекинутися на хорта, вовка чи яструба або заклясти вороже військо. Османський султан видав фірман (указ) про моління в мечетях на загибель Сірка. Український письменник Адріан Кащенко писав про нього:

«Чи зміг би простий чоловік з такою невеликою купкою товариства самостійно, без чужої допомоги відбитись від далеко більшого і краще озброєного війська турецького і татарського, і більше 30 тисяч яничарів, мов баранів, вирізати між січовими курінями? А хто ж, як не характерник, зміг би вскочити з купкою товариства у самий Крим, кубло великої орди, поруйнувати його городи, вирятувати невільників, що зігнані туди з усіх земель, і взяти велику здобич»

Існує легенда, що козаки 5 років не ховали Сірка після його смерті, возили його тіло із собою у походи і були переконані, що він і мертвий наводить страх на ворогів і допомагає їх перемагати. А згодом — відрізали його праву руку, з нею ходили на війну і за необхідності виставляли її наперед, приказуючи: «Стій, душа й рука Сіркові з нами!».

Джерела

·        Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: монографія / ред. В. Ідзьо. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007.

·        Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007.