Цікаві факти про Новий Рік

Про Новий Рік всі знають з дитинства. Здавалося б, що можна дізнатися про Новий Рік нового. Та насправді є деякі факти про які ви навіть не могли чути та які можуть вразити.

·        Перші свідчення про традиції наряджати ялинку відносяться до початку XVII століття. Ялинку вперше почали вбирати в Ельзасі. Тільки уявіть собі, в 17 столітті вже святкували Новий Рік. Ялинку прикрашали трояндами, яблуками та печивом.

·       🔺 У Білому домі в 1895-му році вперше було використано гірлянди з лампочками, які служили прикрасою для ялинки.

·       🔺 Спочатку Новий рік зустрічали в березні. Ви запитаєте:“Чому саме в березні?” А ось чому: в березні починалися польові роботи. А вже в 46 році до н.е. Юлій Цезар захотів перенести святкування Нового Року на 1 січня. Юліанський календар, котрий був названий в його честь, поширився по всій Європі.

·       🔺 У Франції до 755 року початком року вважали 25 грудня, потім його перенесли на 1-е березня, а з 1564 року за указом короля Карла IX початок року було призначено на 1 січня.

·       🔺 В Англії Новий рік святкували 25 березня, і тільки в 1752 році Новий Рік перенесли на 1 січня.

·       🔺 А ось в ескімосів взагалі точної дати немає, вони святкують Новий рік з приходом першого снігу.

·     🔺   Цікаво святкують Новий Рік на Кубі. Весь посуд наповнюють водою, а в новорічну ніч воду виливають на вулицю. Вони вірять, що вода змиє всі гріхи.

·        🔺А ось у Греції глава сімї розбиває об стіну гранат. Якщо він розлетиться в різні боки, удача гарантована на цілий рік.

·       🔺 Мусульманський Новий рік святкують 21 березня, в день весняного рівнодення. Новий рік у них називається Навруз. Мусульмани святкують 1 чи 2 дні, а в Ірані святкування відбуваються взагалі 5 днів. 

·       🔺 В Італії притримуються незвичайної традиції. В новорічну ніч викидають всі старі речі. Чим більше старих речей викинеться в цю ніч, тим більше багатства і удачі принесе Новий рік.

·       🔺 В Індії Новий рік святкують 1 січня, а в Непалі - 17-18 квітня.

·        🔺В Ефіопії Новий рік відзначають 11 вересня. В цій країні досі прийнято старий Юліанський календар.

·        🔺Під Новий рік в Тибеті всі печуть пиріжки і роздають їх перехожим. Всі свято вірять, що багатство буде залежати від кількості розданих пиріжків.

·        🔺У Таїланді 1 січня Новий рік відзначається неофіційно. Офіційно тайці святкують Новий Рік в квітні і все це супроводжується водяними битвами.

·      🔺  Перша новорічна листівка була надрукована в Лондоні у1843 році. І саме після цього зявилася та сама традиція з обміном листівок.

До 100-річчя проголошення ЗУНР.

На честь 100-річчя проголошення ЗУНР для учнів 10Б та 11А класів презентували усний журнал Ляшко О. та Рожко К. Крім цікавої інформації школярі змогли переглянути документальні кадри буремних років, отримати відповіді на свої запитання.

Західно-Українська Народна республіка— українська держава, що фактично існувала протягом 1918—1919 років, формально до 1923 року, на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорської імперії.

 ЗУНР охоплювала територію заселену українцями — Галичину, Буковину й Закарпаття. 22 січня 1919 року ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Окупована 18 липня 1919 року в ході польсько-української війни.  До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував в еміграції.

Співпраця з Краєзнавчим музеєм

09.11.2018 року до учнів 7Б, Д класів завітав співробітник Науково-експозиційного відділу новітньої історії Краєзнавчого музею Тичук Євген Анатолійович. Розповідь науковця дала можливість більше дізнатися про середньовічні обладунки рицарів.  Діти отримали можливість побачити та приміряти кольчугу. Учні задавали безліч запитань та дякували за можливість поринути у період середньовіччя.

Об’єднання Німеччини. Отто фон Бісмарк

 1 квітня 1815 — 30 липня1898) — німецький державний і політичний діяч. За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.

 Цитати

Ø «У кожної людини буває мить, коли щастя пролітає зовсім близько. Важливо вчасно розгледіти його, та зуміти схопитися за край одежі пролітаючої повз нього Фортуни.        

Ø Такий німецький національний характер: він завжди хоче найкращого, а між тим втрачає навіть добре.

Ø Завдання державного діяча — зачути ходу Бога, який крокує історією, і спробувати вхопитися за по́ли його одягу, коли він проходитиме повз.

Ø Політика — це мистецтво можливостей.

«Українські землі у період «Руїни» та у пер. пол. 18 століття»

Іван Виговський (1657-1659)

Гадяцький договір (вересень1658,Р.П.- У.)

Конотопська битва (червень1659, Р. – У.)

Правобережжя

Лівобережжя

Юрій Хмельницький (1659-1663) Переяславські статті (1659р.У.- Р.) автономія Чуднівська компанія(1660)(У.і Р.- Р.П.) Слободищенський трактат(автономія)(1660) (У.-Р.П.) Павло Тетеря (1663-1665) 1663р.- з поляками невдалий похід на Лівобережжя; 1664-1665-повстання Петро Дорошенко (1665-1676) «Сонце Руїни» 1668р.-похід з турками на Лівобережжя 1668р.-гетьман обох берегів 1669р-турецький протекторат Михайло Ханенко (1669-1674)1670р-Острозький договір (У.- Р.П.) Юрій Хмельницький  (1677-1681)1677р.-перший Чигиринський похід з турками 1678р.-другий Чигиринський похід

Яким Сомко (1660-1662) Іван Брюховецький (1663-1668) Чорна рада у Ніжині Московські статті(1665рУ-Р) 1668р-повстання проти Р. Дем’ян Многогрішний ( 1669-1672) Глухівські статті(1669р.У-Р) Компанійці-найм. військо Відновив право старшини збирати податки Закріпив Київ за Лівобережжям Закінчення Руїни на Лівобережжі Іван Самойлович (1672-1687) Конотопські статті (1672р У-Р) Бунчукове товариство-еліта Найманці: сердюки «Великий згін населення з Правобережжя» 1676-1687-гетьман обох берегів 1687р-невдалий І Кримський похід

1667р.-Андусівське перемир’я(Р.-Р.П.)

 Лівобережжя-Р.,Правобережжя-Р.П.,Зап.Січ-обоїм.

1681р.-Бахчисарайський договір(Р.-Османська імп.)

(кордон по Дніпру; Т.-Пів.Київщина,Брацлавщина, Поділля;

М.-Лвобережжя,Київ, зап.Січ; земля між Бугом та Дніпром-незаселена)

1686р.-«Вічний мир» (Р.-Р.П.)

(Р.-Лівобер., Січ; Р.П.-ПРавобер.; Т.-Поділля до 1699р.(Р.П.)

Брацлавщина. Пів.Київщина-нейтральні)

1686р.-підпорядкування Київської митрополії Моск. патріархату.

І. Мазепа (1687-1709рр)

1687р-Коломацькі статті(У.-Р.)

1689р.-2 Крим.похід, І Азовський похід.  1700р.-Черніг.колегіум

Бунчукові, значкові товарищі-привілеї, еліта

1704р-придушення «ІІ Хмельніччини» на Правобережжі

1704-1709-« гетьман обох берегів»

1700-1721-Північна війна(Р.-Швеція)

 жовтень1709-мир.дог.(У.-Швеція)

Листопад1708-«Маніфест малоросійському народу»(анафема)

1708р.-знищення Батурина.

Травень 1709р.- знищення Чортомлицької Січі(К.Гордієнко)

1721р.-заборона друкування укр. книжок

27 червня 1709р.-Полтавська битва

Пилип Орлик 1710р.-«Пакти і конституції прав і вольностей В.З.»

І.Скоропадський (1708-1722рр)

Решетилівські статті(1709р.)(міністр-резидент Ізмайлов, Глухів)

1722-1727рр.-І Малоросійська колегія.(Вельямінов)

Павло Полуботок(1722-1724рр)(наказний, Коломацькі чолобитні)

Данило Апостол (1727-1734рр)

«Рішительні пункти» (1728р)1734р.-Нова Січ

Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.)

Кирило Розумовський (1750-1764рр.)-останній гетьман

ІІ Малоросійська колегія (1764-1781рр.) (президент-Румянцев)

Політика КатериниІІ:1765р-скасування козацького устрою на Слобожанщині(Слобідсько-Українська губернія, Харків);

1775р.-ліквідація Запорозької Січі (Калнишевський-останній кошовий атаман);

1781р.-Малоросійське генерал-губернаторство (Лівобережжя);

1783р.-ліквідація козацького війська, закріпачення на Лівобережжі,Слобожанщині; 

1783р. Приєднання Криму;

1785р.-«Жалуванна грамота дворянству», скасування магдебурзького права

1796р.-Малоросійська губернія (Гетьманщина)

1775-1828рр-Задунайська Січ (Й.Гладкий.Азовське військо до1865р)

1785-1817рр.-Бузьке козацтво;

1787-1791рр-Військо вірних козаків(Чорноморське)-1860-Кубанське;

1785-1805рр-Банатська Січ(Сербія, Австр.імперія)

Об’єднання Італії

Джузе́ппе Гаріба́льді — національний герой Італії.  

Генуезець за походженням, син моряка, Гарібальді народився в Ніцці 4 липня 1807 року. Юнаком служив моряком на торгових кораблях.  У 1833 року вступив у таємне товариство «Молода Італія», яке ставило своїми завданнями визволення Італії від австрійського загарбання, об'єднання країни і встановлення республіканського правління.

Брав участь у змові 1834 року, яка завершилася невдалим вторгненням Джузеппе Мадзіні в Савойю, і був змушений втекти до Франції.

Засуджений на батьківщині до смертної кари, довгі роки провадив мандрівне життя, перебував на службі туніського бея, в 1846 році запропонував свої послуги південноамериканським республікам Ріо-Гранде-ду-Сул і Уругваю і, сам спорядивши декілька кораблів, будучи начальником каперів наводив жах на Бразилію.

У 1848 році, коли у Верхній Італії вибухнуло повстання проти австрійців, Гарібальді поспішив на батьківщину з 54 бойовими побратимами висадився в Ніцці. Маючи корпус чисельністю лише півтори тисячі осіб, Гарібальді після запеклої боротьби змушений був поступитися чисельно переважаючим австрійцям і перейшов на швейцарську територію. Ця відчайдушна наполегливість під час загального занепаду духу зробила його ім'я надзвичайно популярним у всій Італії.

 

Співпраця  Краєзнавчого музею та

гуртка з вивчення історії рідного краю (керівник Певень Т. В.)

На честь святкування звільнення України від німецько-фашистських загарбників, 26.10.18 р., до гімназії завітав з пересувною експозицією Краєзнавчий музей. Екскурсію «Друга світова війна. Український вимір» для учнів 8-х класів проводив зав. відділом військової історії Мельник Павло Володимирович. Учні із зацікавленням слухали розповідь про героїчні події далеких років. Діти задавали запитання та були у захваті від того, що їм дозволили потримати зброю у руках.

19.10 2018 р. відбувся показовий урок у 7-Д класі. (Учитель Певень Т.В.) Тема «Становлення Русі-України». На уроці були присутні члени адміністрації гімназії, а також учителі шкіл Вінниці. Урок був проведений у формі детективного розслідування. Учні довели, що вони знають історію, виконали всі завдання. Найбільше сподобалась юним слідчим творче завдання «Історичний портрет князя». Наприкінці уроку учні отримали сертифікат на відкриття детективного агентства «Розумники».  А нагородою за гарну працю стали високі оцінки та аплодисменти присутніх.

12.10.2018 р. до Дня Українського козацтва відбувся квест «Козацькими стежками». (Керівники: Жук О.В. та Певень Т.В.) У заході приймали участь учні 8-х класів. Після урочистого відкриття в актовій залі ройові отамани отримали маршрутний лист для виконання різноманітних завдань. Координаторами команд та відповідальними на станціях були учні 10-Б та 11-Б класів. Юні козаки продемонстрували свої знання з історії України, традицій козацтва та символів українського народу. Усім сподобалось  найвеселіше завдання для отаманів: одягнутися із  зав’язаними очима. Наприкінці квесту кожна команда отримала грамоту у своїй номінації. Козацький квест був проведений у гімназії вперше, але у майбутньому може стати гарною традицією.

Князі Русі-України

Княгиня Ольга

Князь Святослав

ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Коза́к-характе́рник також коза́к-химоро́дник,  коза́к-заморо́чник-назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців та народних переказів.

Перші згадки про власне характерників датуються XIX століттям у творах українських літераторів.

Польський історик Бартош Папроцький (1540–1614) лишив спогади про козаків, які не лише замовляли кулі, а й збирали їх з себе руками і кидали назад у ворогів. Ті, у кого потрапляли кулі, гинули на місці.

Найвідомішим козаком-характерником називають Мамая. Також, за переказами, майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани та відомі полковники були характерниками. Серед них Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай і найбільший характерник з них — Іван Сірко. За час свого отаманування — з 1659 по 1680 роки — Сірко брав участь у понад 100 битвах і не мав жодної поразки. Козаки вірили, що він знає наперед про те, хто з ним збирається воювати, що під час бою може перекинутися на хорта, вовка чи яструба або заклясти вороже військо. Османський султан видав фірман (указ) про моління в мечетях на загибель Сірка. Український письменник Адріан Кащенко писав про нього:

«Чи зміг би простий чоловік з такою невеликою купкою товариства самостійно, без чужої допомоги відбитись від далеко більшого і краще озброєного війська турецького і татарського, і більше 30 тисяч яничарів, мов баранів, вирізати між січовими курінями? А хто ж, як не характерник, зміг би вскочити з купкою товариства у самий Крим, кубло великої орди, поруйнувати його городи, вирятувати невільників, що зігнані туди з усіх земель, і взяти велику здобич»

Існує легенда, що козаки 5 років не ховали Сірка після його смерті, возили його тіло із собою у походи і були переконані, що він і мертвий наводить страх на ворогів і допомагає їх перемагати. А згодом — відрізали його праву руку, з нею ходили на війну і за необхідності виставляли її наперед, приказуючи: «Стій, душа й рука Сіркові з нами!».

Джерела

·        Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників: монографія / ред. В. Ідзьо. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007.

·        Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007.