До Дня вишиванки.

    На засідання краєзнавчого гуртка 6А класу (керівник Певень Т.В.) завітала зав. відділом давньої історії Гальчевська Лілія Анатоліївна. Вона розповіла юним науковцям про історію виникнення, таємниці та символи української вишиванки. Діти уважно слухали цікаву розповідь, із захопленням розглядали аутентичний одяг давніх часів, задавали питання. Метою такої співпраці з Краєзнавчим музеєм є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій.

Історія Дня вишиванки

День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Як святкують День вишиванки

Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.

Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.

Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

Українська вишиванка: 10 цікавих фактів, яких ви могли не знати

1. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст.. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.

2. Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах. 

3. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, бабусі, онукам.

4. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

5. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

6. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.

7. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

8. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.

9. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

10. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть "викарбовують" у вигляді татуювання.

Джерело https://folkmoda.net/articles/ukrainska-vyshyvanka-10-cikavyh-faktiv

 

Цікаві факти про День Перемоги:

постановочні фото і 20 років без свята

8 та 9 травня - різні дати Перемоги

Берлін був взятий 2 травня 1945 року. Але фашистські війська ще тиждень чинили опір. Остаточна капітуляція була підписана в ніч на 9 травня. За московським часом це було в 00:43 9 травня, а за середньоєвропейським в 22:43 ще 8 травня. Саме тому в Європі святом вважається 8 число. Але там, на відміну від пострадянського простору, відзначають не День Перемоги, а День примирення. У цей день вшановують жертв нацизму.

У США ж відзначають два свята - День перемоги в Європі і День перемоги в Японії (V-E Day і VJ Day).

А офіційно Радянський Союз перебував у стані війни з Німеччиною до 25 січня 1955 року.

Червоний прапор над Рейхстагом

Вночі 1 травня 1945 року над Рейхстагом підняли червоний прапор, який згодом став Прапором Перемоги. За офіційною версією це зробили Олексій Берест, Михайло Єгоров і Мелітон Кантарія, хоча кажуть, що на дах Рейхстагу піднімалися одразу кілька груп з прапорами, і з приводу того, хто був перший, досі ведуться суперечки.

 Так чи інакше, символом перемоги стало фото Євгена Халдея "Прапор перемоги над Рейхстагом". Однак насправді фото постановочне, ролі прапороносців виконували Олексій Ковальов, Абдулхакім Ісмаїлов і Леонід Горичев. Їх Халдей знімав 2 травня, коли Берлін було вже взято, а фото згодом було сильно відредаговано. На негативі було домалювано дим, наче битва ще йде. На фото зник годинник солдата знизу, щоб радянських військовослужбовців не звинуватили в мародерстві або захопленні трофеїв. На іншій версії знімка були вмонтовані танк навпроти Бранденбурзьких воріт і винищувачі в небі. Сам прапор Перемоги теж пережив чимало. На першому параді в Москві його не було. Просто виявилося, що прапороносці, які взяли Рейхстаг, не блищать стройовою підготовкою. Призначати інших для параду не стали, і прапор вирішили не виносити.

Перший парад Перемоги

Перший Парад Перемоги пройшов 24 червня 1945 року. Його планували провести ще в кінці травня. Але дату визначали швейні фабрики, які виготовляли 10 тисяч парадного обмундирування для солдатів. Учасників параду підбирали по зросту - не нижче 170 см і мучили по 10 годин стройовою на день.

24 червня настрій всім зіпсувала сильна злива. Через неї скасували проліт авіації. Учасники наскрізь промокли. Мундир маршала Рокосовського так сильно сів, що його довелося розпорювати, щоб зняти.

Приймав парад маршал Георгій Жуков на сріблясто-білому коні Кумир. Взагалі-то, на його місці мав бути Сталін, як головнокомандувач, але він сидів на трибуні.

З'ясувалося, що генералісимус впав з норовистого Кумира, якого для нього вибрав Будьонний, під час репетиції. Сталін сказав Жукову, що приймати парад верхом буде він, але обов'язково на цьому гарячому коні. Жуков із завданням впорався чудово.

Цікаво, що Кумир не в перший раз гарцював по Червоній площі. Він брав участь у параді 7 листопада 1941 року, коли фашисти були на підступах до Москви. Його вершник кавалерист Іван Максимець дуже здивувався, коли побачив свого коня через чотири роки на Параді Перемоги під маршальським сідлом.

20 років без параду

Проводити паради щороку стали лише останнім часом. А 9 травня майже 20 років взагалі не вважався святковим днем.

У 1948 році керівництво країни заявило, що треба забути про війну і займатися відновленням держави. Лише в 1965 році 9 травня як свято реанімував Брежнєв. Тоді ж було проведено Другий парад Перемоги. Третій пройшов до 40-річчя Перемоги - в 1985 році, наступний - через 15 років, в 1990 році. Після розпаду Союзу паради на 9 травня не проводилися до 1995 року і лише з цієї дати вони стали щорічними.