Диво своїми руками.

28.12.2019 р. учні 5 А класу (класний керівник Певень Т.В.) відвідали монастир францисканців-капуцинів. Під час екскурсії на школярів чекала несподівана зустріч з ченцем, якій розповів про символи «Ордену капуцинів». А далі відбувся майстер-клас. Діти своїми руками виготовляли свічки для різдвяних свят. Всі отримали величезне задоволення. І в Свят вечір у домівках запалахкотять маленькі вогники, як надія на світле майбутнє.

Вітаємо стипендіатів Вінницької міської ради

    Уже традиційно напередодні новорічно-різдвяних свят талановита молодь отримала стипендії Вінницької міської ради. 23 грудня міський голова Сергій Моргунов зустрівся із переможцями обласних та Всеукраїнських етапів олімпіад з різних навчальних предметів. Серед стипендіатів були і учні нашої гімназії. 

    Бажаємо їм нових успіхів та творчого натхнення!

Квест «Зимові свята та обряди Поділля»

Зимові свята — це особливий період року, який наповнює нас радістю.

20.12.2019р. учні 5-х класів згадали про зимові обряди та

традиції Поділля. (Керівники: Певень Т.В., Мостовик Д.В.)

Команди класів взяли участь у квесті, демонструючи свої знання.

Дуже сподобались дітям творчі завдання: проспівати «Щедрівку»

та скласти малюнок на зимову тему. А ще, діти згадували приказки

та накривали святковий стіл на Різдво. Багато веселощів викликав конкурс

«Одягни дівчинку на свято». Всі команди успішно пройшли

випробування та отримали грамоти.

З пересувною виставкою до школярів завітав Краєзнавчий музей.

 Діти із захопленням слухали про те, які були зимові традиції на Поділлі 

у давнину.  

Це було справжнє свято, яке протягнуло ланцюжок

від народних традиції до сьогодення. 

Тиждень «Правознавства та громадянської освіти»

   Одним з аспектів усебічного розвитку особистості є висока громадянська культура. Виховання молоді передбачає свідоме ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою. З 9 по13 грудня 2019 р. в гімназії, в рамках тижня права та громадянської освіти, була презентована виставка творчих робіт учнів 10-х класів у розділах: «Самоідентифікація», «Самореалізація», «Класифікація прав людини».  Діти продемонстрували свій неординарний, креативний підхід до розкриття важливих тем. Із цікавістю школярі та батьки знайомились з фотопроектом «Стереотипи». (Керівник: Певень Т.В.)

 13.12.2019 р. відбувся квест команд 10-х класів. (Керівники: Шліхтенко Л.А., Певень Т.В.) Учні продемонстрували свої знання з курсу «Громадянська освіта», довели, що про серйозні проблеми можна говорити з гумором.  Дуже сподобались учням завдання: «Порушення прав людини в відеокліпах та мультфільмах», «Стереотипи в карикатурах» та інші.  Всі команди з честю пройшли випробування, а нагородою їм були бурхливі оплескі товаришів.

Свята вечеря

Одна із найдавніших українських різдвяних традицій — це свята вечеря 6 січня. Як правило, на столі у цей вечір має бути 12 страв, досить скромних, адже до Різдва ще триває піст. За одною з версій, число 12 означає кількість місяців у одному році, за іншою — кількість апостолів. Якого варіанту притримуватись — кожен вирішує сам. Ми ж зупинились на стравах, які прийнято готувати на святий вечір.
1. Кутя – найголовніша страва на столі. Вариться із пшениці, котра символізує єднання світу живих із світом мертвих. Адже вірять, що у цей вечір духи предків приходять із свого світу і блукають по наших вулицях.
Простий рецепт куті: 2 склянки пшениці, 3 л води, 1 склянка маку, півсклянки посічених ножем грецьких горіхів, 1 яблуко, 5 ст.л. меду, 1 склянка цукру-піску.
Просушіть пшеницю в духовці при температурі 200-250 градусів 1 годину. Періодично помішуйте, щоб не підгоріла. Потім промийте пшеницю і замочіть в холодній воді на цілу ніч. Розведіть мед у 3/4 склянки гарячої води. Покладіть пшеницю у 3 л води та доведіть до кипіння,. Варіть не менше 3 годин. Далі необхідно запарити в окропі мак і розтовкти йог оу ступці. Можна додати під час розтирання половину цукру. Коли каша охолоне, додайте мак, мед, посічені горіхи, порізані дрібно і посипані цукром яблука. Поставте її на на холод.
Варіантів додатків до куті існує багато: різні горіхи, цукати, сухофрукти тощо. Але традиційно, кутя має бути скромною, лише з медом, маком та горіхами.
2. Узвар: 200г сухофруктів, 3л води, пів склянки цукру.
Промити сухофрукти у теплій воді, заливаємо водою та варимо близько 30 хвилин. Додаємо цукор та варимо ще 5 хвилин. Перед подачею напій потрібно повністю охолодити.
Сухофрукти можуть бути різними, лише яблука та груші, або ж різноманітні ягоди.
3. Голубці з рисом та грибами. Нагадуємо, що страви у вечір перед різдвом повинні бути пісні, тож готуємо голубці з грибами. Їх краще приготувати за день до свята, адже вони смачніші, коли ніч настояться.
Нам потрібно: 250г рису (сирого) 50г сушених грибів, 2 цибулини, пів кг свіжих грибів (краще печериці чи білі), одна велика капустина або дві маленькі, томатна паста. За смаком додати спеції.
Для підготовки потрібно зварити та охолодити рис, запарити сушені гриби, процідити та порізати. Подрібнити цибулю та свіжі гриби. Розібрати капусту на листя і запарити його на хв 15-20.
За тим посмажити цибулю та гриби, зрізати із листя капусти тверді прожилки. Змішати рис, цибулю з грибами і додати спецій. Тепер можна формувати голубці, бажано невеликого розміру. Складаємо їх щільно у баняк. На сковорідці підігріваємо відвар з сушених грибів та томатну пасту і заливаємо цією рідиною голубці. Відправляємо їх у духовку на півтори години на середній вогонь.
4. Вареники. Ця страва на столі символізує достаток родини.
Для тіста нам потрібно: 500г пшеничного борошна, 250г холодної води, 3ст.л. олії та дрібка солі. Перемішати всі ці інгредієнти, замісити тісто та покласти його настоюватись 1 годину. Тісто вийде досить еластичне, тож його можна рокатувати тоненько.
Для начинки є безліч варіантів: картопля, тушкована капуста, картопля з капустою, картопля з грибами, з сиром солоні або солодкі, з вишнями. Але традиційно роблять велику порцію вареників з картоплею, а у них кидають декілька “з сюрпризом”. Кому попадеться з гречкою, той матиме достаток, кому з цукром — солодке життя тощо.
5. Пісний борщ. Можливо, ця страва зараз не така популярна на столі у святий вечір, але раніше вона була обов’язковою. Як правило, готували борщ з чорносливом та грибами. Він символізував мир та злагоду. Тож також додаємо і рецепт борщу.
Інгредієнти: Буряк — 1 великий, або 2 середні, 1 маленька морква, четвертина великої капусти або половина середньої, 1 маленька цибулина, 3-5 картоплин, 2 помідори, 3 ст.л. томатної пасти, 5-6 штучок чорносливу, чубчик часнику середній, олія для смаження, гриби печериці мариновані та чверть склянки маринаду з них. Спеції за смаком.
Спочатку підготуємо овочі: картоплю нарізати дрібними кубиками, моркву та буряк потерти на крупній тертці, дрібно порізати цибулю, чорнослив — соломкою, а гриби розрізати на половинки. Капусту дрібно шинкувати та пом’яти руками.
Обсмажити на добре розігрітій сковорідці цибулю та моркву, додати до них гриби, помідори та томатну пасту, засипати спеціями і додати дрібку цукру. Потушити близько 15 хвилин.
Взяти іншу сковорідку, покласти туди буряк і чорнослив, влити маринад і дати закипіти.
Нагріваємо воду у каструлі, кидаємо туди картоплю, через 5 хвилин капусту, ще через 5 — всі інші овочі, додаємо спеції і варимо ще 15 хвилин. Посипати можна часником і петрушкою. Дати перед подачею йому трошки охолонути та настоятись.
6. Січеники з гороху — символізують сльози Божої Матері, пролиті за гріхи людей.
Для страви потрібно: 2 склянки гороху, 4 ст.л манної крупи, 3 ложки олії, 2 яйця, 3 ложки сухарів та маленька цибулина.
Горох замочіть у воді за ніч до приготування. Потім відваріть його і перетріть у пюре. З крупи зварити манну кашу та додати в горох. Цибулю підсмажити, перетерти та також вмішати в пюре. Далі додаємо яйця збиті із спеціями (сіль, перець) та добре вимішуємо. Формуємо котлетки, обвалюємо їх у сухарях і обсмажуємо до рум’яності.
7. Смажена, запечена або заливна риба. Риба — це символ віри, що є невід’ємною частиною християнства, тож на столі вона має бути обов’язково.
Риба запечена з грибами: 1,5 кг свіжої риби, 50г сушених грибів, 2 цибулини середні, 100 г олії, ложка гірчиці, часник — 2-3 середні зубчики, пучок зелені (кріп та петрушка), сіль.
Рибу почистити та підсушити, нарізати порціями і змастити часником перетертим із сіллю. Залишити її у холодному місці, мінімум на годину. Гриби відварити і порізати. Взяти посудину для запікання, встелити дно грибами та цибулею, порізаною кільцями. Зверху покласти рибу, зверху знову цибулю і гриби, знову рибу і вкласти щільно цибулею та грибами зверху. Залити ємкість відваром, що лишився з грибів, вимішаним з гірчицею і олією. Запікайте близько 1 години на середньому вогні. Перед подачею полийте соусом із посудини та посипте зеленню.
8. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі
Тут все дуже просто: взяти 1 свіжу цибулину, декілька солоних огірків і нарізати кільцями. Змішати їх із квашеною капустою, у таких пропорціях, як вам до смаку. Можна додати трошки олії та солі.
9. Пісні деруни: рецепт на середню порцію, адже на столі всього має бути по трошки.
На 1 кг картоплі, треба 1 цибулина, 100г олії, перець та сіль.
На тертці натріть картоплю та цибулю в пюре, або ж використайте блендер чи кухонний комбайн. Заберіть зайву рідину з пюре. Посоліть і поперчіть на свій смак. Далі слід добре розігріти сковорідку та посмажити деруни в олії. Аби вони були не надто жирними — можна викласти їх на серветку, щоб забрати олію.
10. Варена картопля, змащена товченим часником з олією. Тут пропорцію слід визначати вам, виходячи їз кількості людей за столом.
Картоплю потрібно почистити, подрібнити кубиками та зварити, приправивши сіллю, перцем і лавровим листочком. Додати перетертий часник та трохи олії та потовкти у пюре.
11.Тушкована капуста з грибами — символізує міць, груртованість і спільну плідну працю.
Для страви нам потрібно: 700г квашеної капусти, 350г печериць свіжих, 1 середня цибулина, зубчик часнику (за бажання можна не додавати), 3 ст.л. олії, спеції за смаком.
Капусту залити водою та тушкувати близько пів години. Відтиснути від зайвої рідини. Гриби та цибулю дрібно порізати, спочатку смажити на гарячій сковорідці цибулю, потім печериці, додати капусту і приправити спеціями. Готувати від 15 хвилин, поки не випарується зайва волога. Подавати можна як холодною, так і гарячою.

12. Калачі або хліб. Незамінна страва на кожному святковому столі українців — це хліб. Прийнято, щоб господиня пекла хліб або святкові калачі в день 6 січня, на свят вечір та на Різдво.

До 100-річчя з дня смерті архітектора Григорія Артинова

Григорій Артинов - вінницький зодчий, громадянин, особистість

    Майбутній міський архітектор Вінниці народився у 1860 року у сім'ї російського дворянина з міста Ніжин на Чернігівщині, грека за походженням. Про інших членів родини відомо, що старший на 7 років брат Григорія - Михайло також обрав фах цивільного інженера і пізніше доволі плідно практикував у Києві, приблизно в той час, коли Григорій повернувся в Україну і розпочав службу міським архітектором у Вінниці.      Закінчивши реальне училище у Кронштадті, Артинов вступив до Санкт-Петербурзького Будівельного училища (пізніше - Інститут Цивільних Інженерів). Він виявив прагнення бути причетним до тієї гармонії, символом якої було місто Петра. По закінченні навчання у 1889 році Григорій Артинов із званням цивільного інженера, в чині 10 класу, в якості службовці МВС на деякий час був відряджений „для занятий" техніком при Санкт-Петербурзькій міській управі.       Освіта, яку отримав Г.Г. Артинов, була вищою в найкращому розумінні і, без перебільшення, універсальною. Інженерів готували  до відповідальної технічної роботи, яка ніколи не виключала творчого опрацювання форм.На початку 1890-х років Г.Г. Артинов потрапляє до Ломжинської губернії, де працює у комісії з улаштування казарм, потім його направляють на Волинь.        Попередні заняття та посади, очевидно, були епізодами біографії Г.Г. Артинова у порівнянні з цілою епохою довжиною в  два десятиліття, які він віддав Вінниці. Символічно те, що XX століття Григорій Артинов зустрів як головний архітектор нашого міста.
        До нього у вінницькій Управі територією займався лише міський землемір Олександр Волков. Так сталося, до початку XX ст., тобто до появи Артинова, Вінниця майже не мала не лише значних будівель, але й простого благоустрою та обладнання вулиць. Головна частина повітового центру - правобережне Нове місто - виглядало, як занедбане містечко. І ті люди, які прийшли до влади в місті, мали попереду справжню незайману  цілину.        1900 року Г.Г. Артинов проектує будинок жіночої гімназії. Для фінансування робіт міський голова, колишній міський лікар Микола Васильович Оводів, залучив відомого у місті купця і мецената Аврама Йоновича Мар'янчика. Г.Г. Артинов не міг не відчувати впливовість  фінансової сили міста – торгово – ремісницької єврейської громади.         Невипадково саме Артинов споруджує  у 1903 році нову синагогу. Знайомство з А.Й. Мар'янчиком спонукало міського архітектора і  до власної практики, орієнтованої на досить вибагливих замовників : військових,  російських панів,  яким  набридли  міста півночі,  а також покупцям міських домоволодінь з околиць.          Активна забудова Слов'янки особняками, а особливо початок забудови Замостя, викликали до життя і нові громадські заклади, такі, як Народний дім.          Загальний  просвітницький дух був у місті досить високим : запрацювали  гімназії   в   колишніх   Мурах,   вінницькому   історичному центрі освіти;  разом з  розплануванням кварталів Замостя там розмістили, також за участю Артинова,  будівлі двох шкіл. Крім державних та міських завдань по спорудженню установ та храмів, він зосереджується на виконанні заявок власників на зведення особняків, а в центральних кварталах - прибуткових будинків.         

   Однак,   великий  розвиток доволі розвиненого міста потребував великих зусиль. Місту   потрібні   були   водогін, транспорт, сучасні бібліотеки, лікарні, готелі, банки, театри, кінотеатр, магазини, ринки, судові установи.  У   1900-ті   роки   Артинову   доручають проектування міської бібліотеки, церкви Воскресіння Христова на православному кладовищі, кам'яних сходів до Бугу, міських кам'яних лавок, реконструкцію та оздоблення будинку міського театру, готелю «Савой», реконструкцію та оздоблення будинку міської Думи.  Григорій Григорович особливо піклувався про розвиток міського водогону,  каналізації, озеленення та благоустрій міста. Він виступив ініціатором створення у 1919  році «Товариства добробуту міста Вінниці», проектував міську вертикальну   каналізацію   з   біологічними фільтрами, використанням енергії Південного Бугу. 9 грудня 1919 року Григорій Артинов помер від «іспанки». Місце поховання першого головного архітектора Вінниці невідоме. 

 

10 клас      Громадянська освіта

Практична робота "Стереотипи"

Мандрівка у давнину.

    13.11.19 р. учні 5А класу, разом із класним керівником Певень Т.В. та батьками, здійснили мандрівку у середньовіччя.  Вони відвідали монастир францисканців-капуцинів, який був зведений у 1745-1760 роках з ініціативи вінницького старости Людвіка Калиновського.

   На початку свого існування монастир розташувався за мурами міста, за валом біля дороги, що вела з Вінниці до Летичева, поруч з лісом, на місці старовинного цвинтаря. Учні дослідили кріпти та підвали будівлі. Крипти під храмом призначалися для поховань монахів і визначних жителів міста. Натомість у монастирських підвалах зберігалися вирощені в монастирському саду плоди, виготовлений на пасіках мед та пиво, яке варилося для виготовлення пивного супу, який роздавався убогим і хворим, особливо під час епідемій. Діти зачаровано слухали розповідь екскурсовода, дізнавались про минуле рідного міста.