Вінниця у другий половині ХІХ століття
Значно
швидше почала розвиватися економіка міста і набагато активізувалося громадське
життя після реформи 1861 року. Важливим стимулом цього розвитку було залізничне
сполучення. З 1871 року, коли закінчилось будівництво Києво-Балтської
залізниці, Вінниця сполучалася з Одесою, Києвом, Москвою, Петербургом. У 1873
році відкрито рух на залізниці Козятин—Здолбуново. Цим самим Вінницю було
зв’язано із західними містами України і Польщею.
Водночас швидко збільшувалось
населення міста. За останні 40 років XIX ст. воно зросло майже в три з
половиною рази. Провідною галуззю промисловості міста весь час залишалася
харчова. Видавали продукцію пивоварний завод, заснований у 1863 році,
горілчаний завод, млин, тютюно-махорочна фабрика та інші підприємства1. В 1880
році закінчується будівництво чавуноливарного заводу «Молот». Це було по суті
перше індустріальне підприємство міста. На ньому виробляли обладнання для
цукрових і винокурних заводів, нескладні сільськогосподарські машини та
знаряддя. З інших значних підприємств почали працювати насіннєвий і
суперфосфатний заводи, взуттєва фабрика «Яструб».
Чимале
місце в економічному житті Вінниці посідала торгівля. Крім торгівлі хлібом та
іншими сільськогосподарськими продуктами, широкого розмаху набрав збут
промислових товарів. За розміром товарообігу Вінниці належало перше місце в
Подільській губернії. Через місто проходило близько чверті всіх товарів
Поділля. В 1881 році було засновано Вінницький міський банк.
Забудова
міста після реформи прискорилась, але вона, як і раніше, відбувалася
безсистемно. Біля своїх будинків власники часто споруджували майстернії або
крамниці, не дотримуючись якогось певного плану. Фасади будинків прикрашалися
без смаку, спотвореними елементами старих стилів ренесансу й барокко. Лише з
90-х років забудову міста почали частково планувати. Були сплановані вулиці на
Замості, які являють собою прямі і широкі магістралі. Нового вигляду місту
надавали адміністративні та громадські будинки. Вони здебільшого з’являлися
далеко від центру. 1887 року було споруджено цілий ансамбль великих стандартних
будинків — військове містечко. В 1897 році завершено будівництво психіатричної
лікарні на 1200 місць. Основні корпуси лікарні побудовані з цегли. Тоді ж
з’явилися перші великі будинки на центральній Поштовій вулиці (нині Леніна). В
1890 році тут виросло приміщення реальної школи, а через десять років — жіночої
гімназії.
