В’ячеслав Федорович Коренєв 

    У 1896 році зайняв вакантну посаду учителя малювання у Вінницькому реальному училищі В'ячеслав Федорович Коренєв. Він став талановитим організатором навчально-виховного процесу, громадським і культурним діячем. Про самовіддану працю В. Коренєва говорить те, що 15 вересня 1903 року він нагороджується орденом Св. Станіслава III ступеня, а в 1906 році  - орденом Св. Анни III ступеню.

        У пам’яті учнів він залишився струнким, завжди підтягнутим, таким, що нічого не міг робити поволі, - він не йшов, а «мчав» з учительської, так само швидко «влітав» до класу, швидко робив перекличку і починав приймати роботи або виправляти їх. Предмет малювання вважався другорядним, але він зумів привернути до нього загальну увагу. Створив студію, залишивши позаду себе викладання малювання у столичних училищах. В’ячеслав Федорович накреслив велику програму і провадив її з величезною енергією і захопленням.  В. Коренєв умів звернути увагу учнів на найголовніше - на весь процес створення малюнка, на всю послідовність робіт, на –правильну оцінку розмірів, на вибір самого типового і найкращого положення. Перший рік його учні малювали на задану тему, потім вибирали тему самостійно. Вони не обмежувались у питаннях композиції, освітлення. Крім класних малюнків, були обов’язковими і домашні, де теж учням надавалась можливість вибору техніки, жанру. Малювали не тільки олівцем та аквареллю, але й олією. В.Коренєв всіляко заохочував дітей. Видавав нагороди : книги, альбоми з мистецтва від себе особисто, часто влаштовував виставки кращих учнівських робіт. Його вихованці писали декорації для учнівських вечорів та вистав.Учні В.Коренєва Хімоні і Розенблат стали карикатуристами. Розенблат працював в центральних радянських газетах під псевдонімом «Розе». Працювали в образотворчому мистецтві також Цехомський і Левицький.

        Його зусиллями була створена в училищі художня студія, в якій отримували освіту здібні учні, серед них був Натан Альтман. Студійці-реалісти у 1913 році на II Всеросійській виставці в Києві отримали золоту медаль. Діяльність В.Коренєва багатогранна. Він був організатором першого у Вінниці споживчого товариства, знайшовши для цього кошти і залучивши потрібних людей. Товариство мало свій будинок, і Коренєв був незмінним головою правління.

       В.Ф. Коренєв навесні 1910 року на кошти графа Грохольського та інших заможних вінничан створив училищний клуб з водних видів спорту. Клуб працював з розмахом, перетворюючись у „спортивне містечко" для молоді (причал для човнів, великий басейн, малий басейн для малюків, трамплін, кегельбан, крокет, гімнастичний майданчик, щогла для прапорів, буфет...). Розташувався він на островах Бугу, які починалися від кам'яних сходів в районі Кумбар і тягнулися в бік П’ятничани довжиною біля 1 км. У реальному училищі фізичне виховання було поставлене на високий рівень, за що в Петербурзі на Всеросійській виставці гігієни училище було відзначене золотою медаллю.  У 1915 році клуб припинив свою роботу у зв'язку з тим, що його матеріальні засоби пішли на придбання учбових гвинтівок для реалістів та навчання їх військовій справі.

        Коли почалась війна 1914 – 1918 років Коренєв увійшов до складу комітету Червоного хреста і став  його секретарем. У цей час він приступає до організації музею війни 1914 – 1918 рр., створює виставку «Художники – воїнам », організує відправку на фронт подарунків воїнам, а потім в травні 1915 року іде на фронт у розпорядження центральних органів Червоного хреста. У цей період Коренєв бере на свій рахунок (на весь час війни) одне ліжко у госпіталі, тобто повністю оплачує його утримання. В. Коренєв збирав твори мистецтва, був відомим на Україні колекціонером. В обласному музеї зберігається понад 50 етюдів Коренєва. Два з них – акварелі, решта – невеликі за розміром етюди олією.

   У листопаді 1917 року Вінницьке земство ухвалило створення в м. Вінниці музею Подільської губернії та Товариства збереження культурно – історичних знахідок. Засновниками та хранителями його колекції були І.Брілінг, В. Коренєв та інши.  В.Коренєв став першим директором історико – побутового музею, експозиція якого була розміщена в чотирьох кімнатах помешкання Коренєва. Викладач В.Ф. Коренєв був одним із засновників Вінницького краєзнавчого музею. Першу музейну експозицію для відвідувачів було відкрито в його квартирі на Малій Дворянській вулиці (нині вулиця Грушевського). У 1920 році він виїхав до Болгарії.