ДО ДНЯ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Кохання великих людей

Король Ян III Cобеський і Марисенька

               

   Романтична історія кохання красуні та чудовиська. Так називають Яна ІІІ Собеського та Марію Казимиру. Краса юної француженки мадемуазель Дарк’єн вразила Яна, ще коли дівчині було 14 років. Та першим чоловіком Марисеньки став значно старший за неї чоловік. Проте одруження дівчини не завадило Яну та Марисі листуватися. 4 тисячі листів надіслали закохані один одному!
    Ян Собеський вправлявся в епістолярному жанрі в Олеському замку. Саме тут народився майбутній король Речі Посполитої Ян. Тому, одружившись у 1665 році із Собеським, Марисенька взялася за його фортеці. Також облаштувала парк і оздобила його скульптурами. Ще однією резиденцією королівської родини був Золочівський замок. Для коханої дружини Ян облаштував на його території Китайський палац та сад.Також сімейним гніздечком пари був замок у Яворові. На жаль, пишна резиденція не збереглася до наших днів. Про будні у часи правління короля Речі Посполитої Яна Собеського та Марисеньки розкажуть у місцевому музеї «Яворівщина». На території Жовківського замку Ян Собеський та Марисенька облаштували цілий парк-звіринець. Тож не рідко у Жовкві проводили королівські полювання. Марисенька пережила свого чоловіка на 20 років. Після смерті Яна вона переїхала до Риму, а потім – Парижа, де і померла. Покоїться королева разом із своїм коханим Яном у краківському замку Вавель.

Воєвода Єремія Вишневецький і Гризельда

   «Вона єдина мене варта». Так промовив Єремія Вишневецький, тільки глянувши на Гризельду Замойську під час балу. Юна дівчина теж вподобала собі Єремію, хоча за нею впадав і дуже красивий Домінік Заславський. За деякими переказами, придворні дами відмовляли Гризельду від стосунків з Єремією, і підкупив їх саме ревнивий Замойський. Та ні це, ні те, що насправді дівчина не була красунею, не завадило міцному шлюбу, який молодята уклали 1639 році. Їхнє весілля святкували два тижні!
Серед резиденцій подружжя був замок у селі Білий Камінь, на Львівщині. Його звели за ініціативи Гризельди. У Білому камені і народився їхній син, майбутній король Речі Посполитої Міхал Томаш. До наших днів від замку нічого не залишилося. Проте зберігся місцевий костел. Загалом подружжя вельми опікувалося будівництвом та реставрацією. Це врятувало не одну церкву та замок. Так, у Вишнівці досі можна відвідати Вознесенський храм. Ця церква була усипальницею роду Вишневецьких. Бернардинський монастир у Збаражі. Тут одразу ж можна і навідати Збаразький замок. Ця твердиня стала загальновідомою після зйомок фільму «Вогнем і мечем». І не можна обійти увагою палац Вишневецьких – родове гніздо русько-литовського роду. та довго прожити у шлюбі Гризельді та Єремії не вдалося. Чоловік весь час був на полі бою. А Гризельді та їхньому сину не раз доводилося переховуватися. У 1651 році Вишневецький помер. Та не у військовому бою. Подейкують, що воєводу отруїли.

Богдан Хмельницький і Мотрона Чаплинська

      Великий гетьман одружувався тричі. Та найромантичніша історія кохання Богдана розпочалася під час другого одруження. Ще будучи у шлюбі з Ганною Сомко, гетьман закохався у юну Мотрону. Дівчина працювала у родовому обійсті Хмельницьких у Суботові. Нині на території хутора гетьмана – Суботівський історичний музей. Після смерті першої дружини у Богдана і Мотрони зав’язався роман. Вони почали жити як подружжя. Однак на родове обійстя напав суперник Хмельницького Даніель Чаплинський. Він захопив обійстя Хмельницького у Суботові і змусив Мотрону з ним одружитися. І Богдан нічого не міг з цим вдіяти. Та значні виграші у важливих битвах, зокрема під Корсунем, зробили поблажливішими духівників. У 1648 році Богдана обвінчали з Мотрею «заочно». Молода під час церемонії була в Чигирині.
Та цій історії не судилося мати щасливе закінчення. Син Хмельницького Тиміш не злюбив мачуху. У той час, коли гетьман був у поході, Мотрону стратили у Чигирині, саме за його ініціативи. Причиною стали чи листування з колишнім чоловіком, чи зрада з годинникарем, чи навіть спроба пограбувати родинну скарбницю. Ця таємниця не розкрита і досі. Богдан Хмельницький важко переживав цю втрату. Історики навіть припускають, що це стало однією з причин поразки гетьмана під Берестечком. Про визначну роль Богдана Хмельницького як в історії України, так і про його романтичну історію любові, розкажуть у чигиринській «Резиденції Богдана Хмельницького». Також тут зберігаються портрети трьох дружин великого гетьмана.

 Цікавий факт: у 2015 році було знято фільм про трагічне кохання Богдана «Гетьман». Тож, щоб більше про нього дізнатися, можна відвідати місця, які стали знімальними майданчиками для фільму: Олеський та Золочівський замки, Свірж, Олесько та Києво-Печерський заповідник.

Олексій Розумовський та імператриця Єлизавета Петрівна

    Молода царівна була зачарована голосом козака Розума. Почула та побачила Єлизавета його у церкві. Відтоді молодий красень весь час перебував при царському дворі.

У 1741 році Єлизавета внаслідок перевороту стала імператрицею. Вже у 1742 році Єлизавета і Олексій Розумовський повінчалися. Прихід на трон Єлизавети Петрівни ознаменувався значними змінами у Російській імперії. Зачепили вони і Україну, і не останню роль тут зіграли стосунки імператриці та Олексія Розумовського. Імператриця разом з чоловіком відвідала Україну. Вони побували у Козельці, на Чернігівщині. Тут Єлизавета познайомилася із родиною Розумовських. Потім Розумовський та Єлизавета вирушили до Києва. Місто сподобалося імператриці, тож невдовзі тут один за одним почали зводити храми та палаци. Зокрема Маріїнський палац, навколо якого розбили парк. Андріївський храм також збудували за ініціативи імператриці.

Скориставшись можливістю, козацька старшина попросила імператрицю про обрання гетьмана. Єлизавета погодилася, але за умови, що ним стане брат Олексія, Кирило. Роки гетьманства Розумовського за часів Єлизавети були для Києва та Запорізької Січі досить прогресивними. Звичайно, фінанси були під контролем Москви, проте за цей час вдалося відродити освітню, соціальну та культурну сфери. Чи могло б це бути реальним, якби не кохання Олексія та Єлизавети?