Національно-визвольна війна 

українського народу 17 століття 

Богдан Хмельницький

     Богдан Михайлович  Хмельницький народився 27 грудня 1595 в селі Суботів (одна з версій) у родині сотника чигиринського полку Михайла Хмельницького. Історики висувають різні версії про місце народження Богдана Хмельніцкого.
     Навчання Богдана Хмельницького почалося в київській братській школі, після закінчення якої він вступає до Єзуїтський колегіум в Ярославлі. І надалі продовжує навчання у Львові. Характерно, що опанувавши мистецтвом риторики і письма, а також досконало польською мовою та латиною, Хмельницький не перейшов в католицтво, але залишився вірним батьківській вірі (православ’ю).
      У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону Хмельницькому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво.
     Потім в біографії Хмельницького починається низка походів із запорожцями на турецькі міста. Під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я Хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною.
1635 — за хоробрість був нагороджений золотою шаблею від польського короля Владислава IV. У 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, командуючи більш ніж двохтисячного загоном козаків.
      Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Безплідні спроби шукати відплати на суді призвели до того що Хмельницький підняв у січні 1648 року козаків на бунт, які проголосили його гетьманом.
З 1648 років Хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу.

Іва́н Богу́н

З початком Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького.

Битва під Вінницею

   У 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів М. Калиновського та С. Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун з рештою вирушив назустріч магнатові Речі Посполитої Лянцкоронському з добірною шляхетською кіннотою. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати до укріпленого по той бік Бугу монастиря, таким чином заманивши в ході бою кінноту Речі Посполитої на Південний Буг, де крилаті гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно). Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.

   Незабаром надійшов і гетьман Речі Посполитої Калиновський. Він обложив Вінницю та почав штурм. Проте великого успіху це не принесло. Сучасник (шляхтич Речі Посполитої) з сумом говорив про повну безпорадність і безсилля шляхетського війська перед козаками Івана Богуна:

"Наші оточили їхні укріплення волами і постійно вартували, але не могли відрізати їх від води; громили в обложених пушками та кидали в їх стан бомби, але бомби козаки встигали гасити і по суті ми нічого не могли їм зробити. Між тим військо коли вибилося з сил, тоді як весь час солдати і коней не розсідлували, і самі не залишали зброї"

У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення військо Речі Посполитої в паніці відступило, залишивши весь свій обоз. 

Би́тва під Батого́м (22-23 травня 1652 року — бій союзної армії козаків і Кримського Ханства під проводом Б, Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням М. Калиновського. Битва перемогою союзників.

Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвиртинівка на Вінниччині. 

Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.

Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького вирушив до Молдови, щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою — дочкою Василя Лупула,- добитися виконання умов українсько-молдовського договору.

Польський уряд, дізнавшись про плани Т.Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розбити козаків. 

22 травня (1 червня) козацькі війська і кримсько-татарські загони переправилися через Буг, непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батогу між річками Буг та Соб. На північний-захід від табору показався передовий невеликий татарський полк, польська кіннота першою вдарила татар. Поляки вибили татар із поля; потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до своїх позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Із заходу підійшли головні сили української армії, розпочався генеральний штурм польського табору вранці 23 травня (2 червня).

З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою розбило опір супротивника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Марцін Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Тиміш дав наказ підпалити копиці сіна — поле бою освітили.

Оволодівши серединою табору, козаки пішли на приступ редутів, де закріпилися німці — до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам М.Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули.Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків (з них по різним оцінкам від 3000 до 5000 крилатих гусар.

Наслідки

• Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по ріці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.

Національно-визвольна війна

Лютий 1648р.-Хмельницький – гетьман

Березень 1648р.-союз з Кримським ханством

5-6 травня 1648р.-Жовті Води (пер.)

15-16 травня1648р.-Корсунь(пер.)

11-13 вересня 1648р.Пилявці(пер.)-умови визволення Правобережжя

Вересень-жовтень 1648р.-облога Львова(викуп)

14вересня 1648р.-знята облога Замостя(перемир’я)

23 грудня1648р.- в’їзд до Києва

Лютий 1649р.-Переяславське перемир’я(програма розбудови Укр.дер.)

Червень-липень 1649р.-облога Збаража

5-6 серпня 1649р.-Зборівська битва(зрада хана, мир.договір)

8.08.1649р.-Зборівсий договір

- Брацлавське, чернігівське,Київське воєводства

- реєстр-40 тис., амністія, «випищики»-до шляхти,влада-гетьман, старшина, права, привілеї козаків

1651р.Лютий1650р.-Красне(пор.)(Віннич. , Нечай)

Березень 1651р.-Вінниця(Богун)

Червень 1651р.-Берестецька битва(зрада хана, полон Хмельницького)

18вересня 1651р.-Білоцерківський мир.договір

Київське воєв. Реєстр-20 тис., «випищики»-до шляхти.Розрив з ханом

Травень 1652р.-битва під Батогом(Вінннич., пер.)

Серпень1650р.-1 Молдовський похід

Липень-серпень 1652-2-й похід

Квітень –травень 1653р-3 похід

Серпень-вереснь 1653-4 похід

Жовтень-грудень 1653р.-Жванецька облога(зрада хана)

5грудня1653р.-Камянецька угода(поляки-татари)

8 січня 1654р.-Переяславська рада(У-Р)

14 березня 1654р.-Березневі статті(У-Р)

-         Вибори, адміністрація, суд, податки, права

-         Реєстр-60 тис.

-         Заборона стосунків з Крим. ханством,Р.П.

-         Данина Р., залога рос. В Київі,Чернігові.

-         Росія-захист України

19 січня 1655р.-Охматівська битва(Дрижапільська)

Вер.1655р-Битва під Городком(пер.),облога Львова

Листопад 1655 р.-битва під Озерною(угода У-К)

24 жовтня 1656р.-Віленське перемир’я (Р.-Р.П.)

Жовтень 1656р.-угода У.-Трансільванія

Грудень 1656р.-Раднотський договір9Трансильванія-Швеція)

Грудень1656р.-похід Ждановича на Галичину і Польщу(Трансільванія)