Соціальна політика (1953-1964 рр.)

50-ті — середина 60-х років позначилися суттєви­ми змінами в рівні життя населення. У середині 50-х років було переглянута існуючу ще з довоєнних часів тарифну систему опла­ти праці. Це забезпечило відчутне її підвищення — у середньому з 64,2 1950 р. до 80,6 крб 1960 року. На фоні одночасного скорочення робочого дня було впроваджено 5-денний робочий тиждень. У липні 1964 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон про пенсії і допомогу членам колгоспів, що означало встановлення державної системи со­ціального забезпечення колгоспників. Мінімальний розмір пенсій для колгоспників встановлювався у розмірі 12 крб на місяць.

Зрушення відбулися в оплаті праці колгоспників. Замість оплати один раз на рік було запроваджено помісячне  гро­шове та натуральне авансування. Видача продукції на трудодні стабілізувалася, а грошова оплата зросла більш ніж у чотири рази. У 1956 р. на 80 % було збільшено розміри пенсій, хоча колгосп­никам держава їх не виплачувала. Колгоспи ж, на які покладався

обов'язок пенсійного забезпечення своїх пенсіонерів, цю можли­вість мали не завжди.

Водночас лібералізувались умови найму робочої сили. 1956 р. Верховною Радою СРСР скасовано кримінальну відповідальність робітників і службовців, якщо ті самостійно залишали підприєм­ство, ліквідовано «радянське кріпосне право» і селяни отримали паспорти, а отже, і можливість вільно пересуватись у межах дер­жави, виїжджати на навчання чи на роботу до міст.

Високими темпами розвивалося житлове будівництво. Цьому сприяло впровадження нових будівельних матеріалів, зокрема за­лізобетону. 1951-1958 рр. республіці було збудовано майже 2 млн квартир загальною площею 85,7 млн м², а протягом 1958-1965 рр. в експлуатацію було введено ще близько 60 млн м² житла. Таких тем­пів Україна до того часу не знала. Однак заради справедливості зазна­чимо, що будували в основному малогабаритні помешкання, так звані «хрущовки». Свої житлові умови покращили майже 18 млн осіб.

Після проведеної грошової реформи 1961 р. вартість карбован­ця підвищилася у 10 разів, в обіг було випущено нові гроші. Сучасні економісти вважають її прихо­ваною девальвацією. Як наслідок, ціни на колгоспних ринках, які забезпечували в цей час близько 15 % товарообігу, значно зросли. 1962 р. ціни на ряд продуктів харчування підвищила і державна торгівля. Це погіршило становище в державі, негативно вплинуло на добробут населення.

У 1955р. розміри присадибних ділянок зменшено вдвічі., збільшили податки. У 1959 р. заборонено утримання худоби в містах і робочих селищах. Для селян: 1 корова, 2 свині, 10 курки, заборона мати коня, як джерело нетрудових доходів.