Хрущо́в
Мики́та Сергі́йович
(3 квітня 1894, с. Калинівка, Курська губернія, Російська імперія — 11 вересня 1971, Москва, Російська
РФСР) — радянський державний діяч українського походження, перший секретар ЦК КПРС (1953–1964), Голова Ради Міністрів СРСР (1958–1964), Герой Радянського Союзу (1964),
тричі Герой Соціалістичної Праці (1954,
1957, 1961), генерал-лейтенант (1943).
Період
правління Хрущова часто називають «відлигою»: були випущені на свободу багато
політичних в'язнів, в порівнянні з періодом правління Сталіна активність
репресій значно знизилася. Зменшився вплив ідеологічної цензури. Радянський
Союз досяг великих успіхів у підкоренні космосу. Було розгорнуто активне
житлове будівництво. Разом з тим з ім'ям Хрущова пов'язані і організація
найжорсткішої в післявоєнний період антирелігійної кампанії, і розстріл робітників в Новочеркаську, і
судові процеси з винесенням смертних вироків проти валютників і цеховиків, яких
радянська пропаганда називала «розкрадачами соціалістичної власності», і
прийняття помилкових рішень в сільському господарстві (зокрема, прорахунки при
освоєнні цілини), і зовнішній політиці, і придушення Угорського повстання 1956
року і цькування Бориса Пастернака, і цькування художників-авангардистів. В
період його правління посилився напруга в стосунках між СРСР і США (так звана
холодна війна). Політика ЦК КПРС під його керівництвом з десталінізації
призвела до розриву з комуністичними режимами Мао Цзедуна в Китаї і Енвера
Ходжі в Албанії.
Очоливши
по смерті Сталіна КПРС, а згодом і уряд СРСР, сміливістю
господарсько-політичних перебудов Хрущов виявив себе як найяскравіша
індивідуальність, єдина серед спадкоємців Сталіна. На XX з'їзді КПРС (лютий
1956) він виступив з доповіддю «Про культ особи та його наслідки», розпочавши
цим боротьбу проти культу особи Сталіна. М. Хрущов ужив рішучих заходів до
забезпечення країни харчами, розпочавши аграрну реформу[3]: встановлено
підвищені, обґрунтованіші, ніж раніше, закупівельні ціни на сільгосппродукцію;
щоб розв'язати зернову проблему, ініційовано освоєння цілинних земель (від 1954
року); більш ніж 120 000 спеціалістів сільського господарства переведено з
керівного апарату на роботу до села; розпочато реорганізацію МТС, здійснено
продаж техніки колгоспам; списано борги колгоспів минулих років; скасовано
податок на особисте господарство; почали призначати пенсії колгоспникам;
дозволено видавати паспорти сільським жителям. Здійснено перебудову кермування
промисловістю й сільським господарством: утворено раднаргоспи, промислові
райони, поділено обкоми КПРС на сільські та міські тощо.
Однак,
ці його заходи або не мали успіху (наприклад, примусові посіви кукурудзи в
районах, де не було сприятливих для цієї культури умов, перебудова партійних
організацій за виробничим принципом), або ж їх не доведено до кінця:
ініціювавши розвінчання «культу особи», сам-таки й повернувся до політики
ресталінізації; допустивши певну свободу думки, з кінця 1962 розпочав
переслідування т. зв. «абстракціонізму» й «модернізму» в літературі та
мистецтві; початковими заходами десталінізації сприяв певному поширенню прав
національних республік, але згодом їх знедійснив посиленням боротьби проти
націоналізму в цих республіках. Особливо важкий своїми наслідками, зокрема в
Україні, хрущовський закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям» (1958), за
яким запроваджено посилену русифікацію не лише освіти, а й усього культурного
життя.
Ця непослідовність
політики Хрущова викликала, з одного боку, розчарування й незадоволення люду, у
висліді якого розвинувся рух опору в національних республіках, спрямований
головно проти нац. дискримінації; а з другого — у керівних колах КПРС страх
перед т. зв. «волюнтаристичними» методами хрущовського керівництва, що загрожували
зруйнувати тоталітарну систему, що її виробив Сталін. Це останнє й стало
причиною внутрішнього заколоту в Політбюро ЦК КПРС 1964, внаслідок якого
Хрущова усунено з усіх керівних позицій.
Хрущов залишив
«Спогади», в яких дещо критично, але на загал схвально оцінює лінію партії за
доби його активної політичної діяльності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий